Меню

Харциз у романі «куди стелиться доріжка?»

Букнет Харциз у романі «куди стелиться доріжка?»

Харциз у романі «куди стелиться доріжка?»

Харцизами (харцизниками, харцизяками) наші далекі предки називали розбійників та розбишак. У сучасних українських словниках це слово тлумачать як «грабіжник, розбійник». Прикметно, що це слово фігурує й у російській мові, зокрема Володимир Даль у своєму Тлумачному словнику позначає ним «шатуна, волоцюгу, злодюжку».

Офіційні документи Козацької доби підтверджують, що основними заняттями харцизів були крадіжки й розбій.

Досить часто харцизи нападали на оселі в степових слободах під виглядом татар. Тому не всі злочини (грабежі й захоплення ясиру) на українських землях можна приписувати виключно кримчакам.

Про харцизів у своїй творчості згадували Іван Котляревський («Енеїда»), Борис Грінченко («Серед темної ночі»), Спиридон Черкасенко («Северин Наливайко»), Панас Мирний («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

У XV розділі історичного роману «Куди стелиться доріжка?» з’являється новий персонаж – харциз Федір Кривогуб, який наробить чимало біди та завдасть шкоди багатьом героям твору. Як цей чоловік дійшов до такого життя, можна дізнатися з тексту.

Оригінал статті на booknet.com: Харциз у романі «куди стелиться доріжка?»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення