Флешмоб
2021-03-19 21:53:30 Аля Галентюк

Флешмоб

Вітаю всіх, хто завітав до мого блогу!

Запрошую усіх охочих приєднатись!

Можливо, когось і зацікавить роман завдяки цьому уривку)

Сон став порятунком від самобичування, але не на довго. Темрява, що огортала мою втомлену душу та тіло почала розсіюватись. З’явилась вона – моя кара та подарунок в одній особі, – задумана та рішуче налаштована. Ася торкалась своїми теплими пальчиками до мого обличчя, довго вивчаючи його, наче хотіла зберегти в пам’яті кожну рису лиця. Ніжний дотик її вуст здавався таким реальним, що відкрий я зараз очі – дружина стоятиме тут – у моїй спальні.

Щось підказувало мені, що побачені увісні події відбувались насправді. Я вперше за чотири роки порушив традиції свого ранку та не пішов на пробіжку, а не рухаючись вивчав білосніжну стелю спальні.

Будильник дзвонив напевно раз п’ятий, але я не зважав. Бажання вставати не знаходилось. Взагалі будь-які бажання не приходили. Тільки обов’язок та відповідальність змусили перекотитись на інший бік ліжка і носом уткнутись в якісь бумажки, акуратною стопкою зложені на другій подушці. З цієї миті думки про роботу вилетіли з голови.

Ось тоді то й у мене стали повертатись емоції та сили. Так різко із ліжка я підривався вперше. Їй богу – кинь хто найотруйніших змій чи павуків, я вставав би повільніше. Сон як рукою зняло, бо ж у руках опинились ті самі документи на розлучення, що правда із змінами. Тепер там красувався підпис, уже мабуть правильно говорити, колишньої дружини. Це було очікувано. Але від такого усвідомлення краще не ставало. Десь у душі жевріла надія на спільне майбутнє. Тільки зараз її не стало.

Але найбільший сюрприз був попереду – про це свідчив акуратно складений вдвоє аркуш. Розгорнувши його, я все ніяк не наважувався пробігти очима по чітко виведених словах, які Арсенія залишила мені.

Оригінал статті на Букнет: Флешмоб