Флешмоб “Це і моя війна”

Флешмоб “Це і моя війна”

Флешмоб “Це і моя війна”

 

Власне текст блогу:

Прочитала тільки що блог Олени Скуловатової “Крим — це Україна”, і раптово мене охопили спогади про все, що відбувалося сім років тому. Я у 2014 році якраз очікувала народження дитини, і дуже добре пам’ятаю, як цілими днями були в нас удома ввімкнені стріми з Майдану, як у нашому місті теж відбувався мітинг проти Януковича, і я вперше почула, що мої земляки, коли на сцені увімкнули Державний гімн України, не стоять і мовчки слухають, як це було на масових заходах раніше, а усі, як один, співають. Це відчуття пам’ятаю й донині, як одне з найбільших піднесених у своєму житті.

А ще добре запам’ятався день 1 березня 2014 року, коли в інтернеті було дуже багато “передбачень” про те, що Росія от-от піде в наступ на Україну. І я увечері вийшла надвір, почула, як у небі гудуть кілька літаків, і мені так стало страшно за своїх дітей, що я розплакалася…

А далі було ще багато чого… На щастя, нам, жителям Центральної України, не довелося зіткнутися з війною віч-на-віч ( за винятком тих, хто був мобілізований чи йшов до збройних сил добровольцем ( пригадую, таких людей було багато), або їхав на Схід як волонтер…)

Проте декому з моїх знайомих пощастило значно менше…

Я незабаром викладу на Букнеті оповідання “На чужині”, написане на реальних подіях семирічної давнини. Головна героїня — моя добра подруга, я змінила лише імена її та її близьких, а все інше — чистісінька правда.

Коли ми з Олесею були маленькими ( а ми практично ровесниці, хоча мешкали в різних регіонах — я на Київщині, а вона — в Луганську), бабусі й дідусі розповідали нам про жахіття другої світової, яку вони пережили. Чи могла тоді Олеся подумати, що на власні очі їй доведеться побачити, як ворожий танк руйнує її будинок, втікати з дому, в чому була, захопивши тільки документи, витягувати дітей з палаючої машини, пересиджувати обстріли в окопі, зрештою, бути тяжко пораненою і тільки дивом вижити…

Ніхто не думав, що таке можливе в нашій країні, у двадцять першому столітті…

Але відтоді  минуло сім років, і я стала помічати, що всі ми потроху стали звикати до війни. Тепер звістки про загиблих бійців з’являються десь на периферії новинних сайтів, все менше людей волонтерять, провідують військових у госпіталях чи просто допомагають хто чим може — навіть морально, написавши кілька слів підтримки…

Тому я сьогодні хочу запропонувати усім авторам Букнету, хто небайдужий до долі патріотів, які захищали і захищають рідну землю, взяти участь у свого роду флешмобі “Це і моя війна!”

Давайте зберемо в один блог посилання на ваші твори про Майдан та Небесну сотню, війну на Донбасі, все, що стосується новітньої історії, свідками творення якої ми нині є.

Завжди, в усі часи, твори письменників були дзеркалом того, що відбувається у суспільстві. Історики могли переписувати підручники, ховати в архіви цілі пласти нашого минулого. Але художні твори доносили до людей правду, бо ж, як писав класик, “рукописи не горять”. Звичайно, завжди знаходилися охочі перевірити цю істину на практиці — он і Гітлер влаштовував на площах аутодафе — спалюючи книги, які чимось йому не подобалися. Сталін та його послідовники відправляли “неугодних” письменників на розстріл, до таборів чи психлікарень.

Проте Гітлер, Сталін і іже з ними давно канули в небуття, і жодна цензура не змогла знищити твори, в яких розкривалася життєва правда, а не вигадана дійсність.

Тому, якщо бажаєте долучитися до нашого флешмобу, кидайте в коментарі посилання на свої викладені на Букнеті твори про Майдан чи війну на Донбасі, це можуть бути як завершені та викладені раніше книги, так і ті, які ви тільки почали. Можливо, десь вдома у шухляді чекають свого часу вірш чи оповідання, повість або роман, які ви не наважувалися тут опублікувати — давайте спробуємо це зробити, а тоді через соцмережі розповімо про цю акцію та поширимо посилання на твори, які нас особливо вразили.

Жодних обмежень немає — це може бути твір будь-якого розміру чи жанру, головне, щоб він підходив за тематикою. Можна додати спільний тег “Це і моя війна”, щоб усі книги можна було легко знайти.

Я буду збирати активні посилання на запропоновані твори у цьому блозі. Акція не обмежена в часі, вона триватиме доки, доки нам буде що сказати з цього приводу…

Сподіваюся на підтримку адміністрації сайту та колег-авторів! 

 

Список учасників:

Роман Павленко “У володіннях Водяного” ( наразі на сайті немає)

Міла Костриця “Біль” ( наразі на сайті немає)

Lana Deniz “Депутат” ( на сайті є, але заблокований модераторами)

Ксения Демиденко “Бронежилет для сина” ( наразі на сайті немає)

Олена Скуловатова “Я вірю в тебе” ( натискайте на назву, посилання активне)

Ярина Мартин “Кордон між нами” ( натискайте на назву, посилання активне)

Таліана “Казка про Небесну Сотню” ( натискайте на назву, посилання активне)

Дарія Китайгородська “Мій Крим” ( натискайте на назву, посилання активне)

Галина Курдюмова “Сім життів та одне кохання” ( натискайте на назву, посилання активне)

Анна Дейна “Воїн у білому халаті” ( натискайте на назву, посилання активне)

Максим Власвіт “Моя хата скраю” ( натискайте на назву, посилання активне).

Олена Скуловатова “Пацанка за квотою” ( натискайте на назву, посилання активне)

Мізу Тамарі “Андрій” ( натискайте на назву, посилання активне)

Мізу Тамарі “Від любові” ( натискайте на назву, посилання активне)

Мізу Тамарі “Серце дитини” ( на сайті є, але заблоковане модераторами)

Мізу Тамарі “Мольфар. Вірний одному вітру” ( натискайте на назву, посилання активне)

Мар’яна Доля “На чужині” ( натискайте на назву, посилання активне)

IvasykAnatol “Вона варта життя” ( натискайте на назву, посилання активне)

Тарас Мельник “Громада” ( натискайте на назву, посилання активне)

Тарас Мельник “Курган” ( натискайте на назву, посилання активне)

Анатолій Хільченко “Твоя весна” (натискайте на назву, посилання активне)

Андрій Головко “Мої рани” ( натискайте на назву, посилання активне)

Інка Вікторова “Пір’їнка” ( натискайте на назву, посилання активне)

Lana Deniz “Дорога з пекла” ( на сайті є, але заблокована модераторами)

Д Норгар “Крила Яструба” ( натискайте на назву, посилання активне)

Айя Нея “Чорний Хрест” ( натискайте на назву, посилання активне)

 

Якщо когось пропустила – пишіть.

Також будемо раді новим учасникам!

Оригінал статті на Букнет: Флешмоб “Це і моя війна”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Найбільше українці скаржаться на російську мову на сайтах

За 5 місяців 2023 року на адресу уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1650 звернень громадян про порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови

Книжковий Арсенал-2023 оголосив програму

Оголосили програму XI Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Її розмістили на офіційному сайті фестивалю.
Одинадцятий Книжковий Арсенал (КА) відбудеться 22-25 червня. До програми ф

У музеї Булгакова не відмиватимуть облиту фарбою меморіальну табличку

Наприкінці травня київський музей Міхаїла Булгакова оновив меморіальну табличку з барельєфом російського письменника, яку невідомі облили червоною фарбою. Музей вирішив зберегти дошку «

Андрій Содомора. Дружба

Хай знає тиран собі на біду,

Що друга я зроду не підведу,

Нехай довершить свою пімсту,

Та ціну складе побратимству.

Ці рядки – з поезії Фрідріха Шіллера «Зарука» (die Bürgschaft) у перекладі

Пішов з життя ілюстратор Олександр Міхнушев

На 68-му році життя помер відомий український ілюстратор, графік, карикатурист Олександр Міхнушев. Про це у фейсбуці повідомила палеогеографиня Наталя Герасименко.
«Пам’ятаю його у 80-і

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"