Флешмоб “Це і моя війна”

Флешмоб “Це і моя війна”
Власне текст блогу:
Прочитала тільки що блог Олени Скуловатової “Крим — це Україна”, і раптово мене охопили спогади про все, що відбувалося сім років тому. Я у 2014 році якраз очікувала народження дитини, і дуже добре пам’ятаю, як цілими днями були в нас удома ввімкнені стріми з Майдану, як у нашому місті теж відбувався мітинг проти Януковича, і я вперше почула, що мої земляки, коли на сцені увімкнули Державний гімн України, не стоять і мовчки слухають, як це було на масових заходах раніше, а усі, як один, співають. Це відчуття пам’ятаю й донині, як одне з найбільших піднесених у своєму житті.
А ще добре запам’ятався день 1 березня 2014 року, коли в інтернеті було дуже багато “передбачень” про те, що Росія от-от піде в наступ на Україну. І я увечері вийшла надвір, почула, як у небі гудуть кілька літаків, і мені так стало страшно за своїх дітей, що я розплакалася…
А далі було ще багато чого… На щастя, нам, жителям Центральної України, не довелося зіткнутися з війною віч-на-віч ( за винятком тих, хто був мобілізований чи йшов до збройних сил добровольцем ( пригадую, таких людей було багато), або їхав на Схід як волонтер…)
Проте декому з моїх знайомих пощастило значно менше…
Я незабаром викладу на Букнеті оповідання “На чужині”, написане на реальних подіях семирічної давнини. Головна героїня — моя добра подруга, я змінила лише імена її та її близьких, а все інше — чистісінька правда.
Коли ми з Олесею були маленькими ( а ми практично ровесниці, хоча мешкали в різних регіонах — я на Київщині, а вона — в Луганську), бабусі й дідусі розповідали нам про жахіття другої світової, яку вони пережили. Чи могла тоді Олеся подумати, що на власні очі їй доведеться побачити, як ворожий танк руйнує її будинок, втікати з дому, в чому була, захопивши тільки документи, витягувати дітей з палаючої машини, пересиджувати обстріли в окопі, зрештою, бути тяжко пораненою і тільки дивом вижити…
Ніхто не думав, що таке можливе в нашій країні, у двадцять першому столітті…
Але відтоді минуло сім років, і я стала помічати, що всі ми потроху стали звикати до війни. Тепер звістки про загиблих бійців з’являються десь на периферії новинних сайтів, все менше людей волонтерять, провідують військових у госпіталях чи просто допомагають хто чим може — навіть морально, написавши кілька слів підтримки…
Тому я сьогодні хочу запропонувати усім авторам Букнету, хто небайдужий до долі патріотів, які захищали і захищають рідну землю, взяти участь у свого роду флешмобі “Це і моя війна!”
Давайте зберемо в один блог посилання на ваші твори про Майдан та Небесну сотню, війну на Донбасі, все, що стосується новітньої історії, свідками творення якої ми нині є.
Завжди, в усі часи, твори письменників були дзеркалом того, що відбувається у суспільстві. Історики могли переписувати підручники, ховати в архіви цілі пласти нашого минулого. Але художні твори доносили до людей правду, бо ж, як писав класик, “рукописи не горять”. Звичайно, завжди знаходилися охочі перевірити цю істину на практиці — он і Гітлер влаштовував на площах аутодафе — спалюючи книги, які чимось йому не подобалися. Сталін та його послідовники відправляли “неугодних” письменників на розстріл, до таборів чи психлікарень.
Проте Гітлер, Сталін і іже з ними давно канули в небуття, і жодна цензура не змогла знищити твори, в яких розкривалася життєва правда, а не вигадана дійсність.
Тому, якщо бажаєте долучитися до нашого флешмобу, кидайте в коментарі посилання на свої викладені на Букнеті твори про Майдан чи війну на Донбасі, це можуть бути як завершені та викладені раніше книги, так і ті, які ви тільки почали. Можливо, десь вдома у шухляді чекають свого часу вірш чи оповідання, повість або роман, які ви не наважувалися тут опублікувати — давайте спробуємо це зробити, а тоді через соцмережі розповімо про цю акцію та поширимо посилання на твори, які нас особливо вразили.
Жодних обмежень немає — це може бути твір будь-якого розміру чи жанру, головне, щоб він підходив за тематикою. Можна додати спільний тег “Це і моя війна”, щоб усі книги можна було легко знайти.
Я буду збирати активні посилання на запропоновані твори у цьому блозі. Акція не обмежена в часі, вона триватиме доки, доки нам буде що сказати з цього приводу…
Сподіваюся на підтримку адміністрації сайту та колег-авторів!
Список учасників:
Роман Павленко “У володіннях Водяного” ( наразі на сайті немає)
Міла Костриця “Біль” ( наразі на сайті немає)
Lana Deniz “Депутат” ( на сайті є, але заблокований модераторами)
Ксения Демиденко “Бронежилет для сина” ( наразі на сайті немає)
Олена Скуловатова “Я вірю в тебе” ( натискайте на назву, посилання активне)
Ярина Мартин “Кордон між нами” ( натискайте на назву, посилання активне)
Таліана “Казка про Небесну Сотню” ( натискайте на назву, посилання активне)
Дарія Китайгородська “Мій Крим” ( натискайте на назву, посилання активне)
Галина Курдюмова “Сім життів та одне кохання” ( натискайте на назву, посилання активне)
Анна Дейна “Воїн у білому халаті” ( натискайте на назву, посилання активне)
Максим Власвіт “Моя хата скраю” ( натискайте на назву, посилання активне).
Олена Скуловатова “Пацанка за квотою” ( натискайте на назву, посилання активне)
Мізу Тамарі “Андрій” ( натискайте на назву, посилання активне)
Мізу Тамарі “Від любові” ( натискайте на назву, посилання активне)
Мізу Тамарі “Серце дитини” ( на сайті є, але заблоковане модераторами)
Мізу Тамарі “Мольфар. Вірний одному вітру” ( натискайте на назву, посилання активне)
Мар’яна Доля “На чужині” ( натискайте на назву, посилання активне)
IvasykAnatol “Вона варта життя” ( натискайте на назву, посилання активне)
Тарас Мельник “Громада” ( натискайте на назву, посилання активне)
Тарас Мельник “Курган” ( натискайте на назву, посилання активне)
Анатолій Хільченко “Твоя весна” (натискайте на назву, посилання активне)
Андрій Головко “Мої рани” ( натискайте на назву, посилання активне)
Інка Вікторова “Пір’їнка” ( натискайте на назву, посилання активне)
Lana Deniz “Дорога з пекла” ( на сайті є, але заблокована модераторами)
Д Норгар “Крила Яструба” ( натискайте на назву, посилання активне)
Айя Нея “Чорний Хрест” ( натискайте на назву, посилання активне)
Якщо когось пропустила – пишіть.
Також будемо раді новим учасникам!
Оригінал статті на Букнет: Флешмоб “Це і моя війна”
Блог
Найбільше українці скаржаться на російську мову на сайтахЗа 5 місяців 2023 року на адресу уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1650 звернень громадян про порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови
Книжковий Арсенал-2023 оголосив програмуОголосили програму XI Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Її розмістили на офіційному сайті фестивалю.
Одинадцятий Книжковий Арсенал (КА) відбудеться 22-25 червня. До програми ф
Наприкінці травня київський музей Міхаїла Булгакова оновив меморіальну табличку з барельєфом російського письменника, яку невідомі облили червоною фарбою. Музей вирішив зберегти дошку «
Андрій Содомора. ДружбаХай знає тиран собі на біду,
Що друга я зроду не підведу,
Нехай довершить свою пімсту,
Та ціну складе побратимству.
Ці рядки – з поезії Фрідріха Шіллера «Зарука» (die Bürgschaft) у перекладі
Пішов з життя ілюстратор Олександр МіхнушевНа 68-му році життя помер відомий український ілюстратор, графік, карикатурист Олександр Міхнушев. Про це у фейсбуці повідомила палеогеографиня Наталя Герасименко.
«Пам’ятаю його у 80-і
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.