Флешмоб “Кохання – це я!”

Флешмоб “Кохання – це я!”

Флешмоб “Кохання – це я!”

Усім привіт! Настала, нарешті, моя черга взяти участь у прекрасному флешмобі “Кохання – це я”, який запропонувала чудова Дарія Новицька.

З дозволу великої поетеси я трошки їх перефразую:
“Кохання – як троянда, якщо не вмієш її узяти, може завдати болю”.
У творі, уривками з якого я вирішила тут поділитися, саме так! До того ж біла троянда в книзі символізує якраз головну героїню.
Також величезне спасибі Дарії Новицькій за потрясний арт, який я нишком що п’ять хвилин відкривала на роботі, аби помилуватися!
Отже, “Квітка на камені”. Приємного читання!

Герман перестав усміхатися. Усе завмерло навколо, вона не чула більше ні співу пташок, ні шуму авто, що проїжджали мостом, ані плескоту річки неподалік. Усі її органи чуття зосередилися лише на ньому, на тому як поглинав він її усю поглядом, як змушував усі її, зараз наче оголені, нерви скручуватися в тугі пружини, очікуючи звільнення від цього наслання.

– Скажи…Ти сумувала? Хоч трохи…, – видихнув їй в обличчя, завмираючи від того, що вона скаже.

І розірвав їй серце своїм питанням. Що він хоче почути тепер? Її сповідь про те, як кожного дня помирала від думки, що не варта навіть його «прощавай»? Похитала головою.

– Не тобі мене питати! – Мілана різко смикнулась, щоб встати, та Герман не дозволив їй, схопивши у кільце свої рук обабіч голови. Притиснувся своїм лобом до її, шумно вдихнувши повітря і стискаючи тканину футболки в кулаки, на якій лежала вона.

– Просто. Дай. Відповідь, – цідив кожне слово. Йому потрібно це знати, йому конче потрібно це знати! Мілана повернула голову убік та потім змусила себе глянути йому у вічі і запитати те, що мучило її з моменту його приїзду, не розуміючи поведінки друга і мети:

– Що тобі з того, Германе? – буквально виплюнула, вдивляючись у його напружене обличчя і зціплені губи. – Хочеш ще одне підтвердження, що тебе обожнюють і не можуть жити без тебе, а потім спокійно поїдеш собі, задовольнивши, нарешті,  своє его повністю?!

Герман відсахнувся від неї і вскочив на ноги, Мілана зробила теж саме, як тільки відчула свободу. Вони стояли навпроти і свердлили один одного поглядами. Безсмертний спробував заспокоїтись, пригладив волосся рукою і впер її у бік, продовжуючи дивитися з-під лоба на дівчину, що підсвідомо зробила крок назад до дерева. Він нахилився, підняв футболку з землі, струхнув її від травинок і швидко одягнув, взув черевики. Перевів погляд знову на Мілану:

– Тоді, ти зробила мені боляче, Мілко, – мовив тихо. – Дуже боляче!

– Я не хотіла, щоб так сталося, – відказала, нижня губа її підозріло тремтіла, – так вийшло, – добавила ледь чутно. – Але ти не дав мені змоги навіть попросити вибачення! – викрикнула, вже зморгуючи непрошені сльози, що перелились через край.

– Ти просто звикла, що я все тобі спускав з рук, пробачав твої витівки, але то був край. Ти вчинила жорстоко! – він опустив голову і потер бороду, щоб не бачити її сліз, що котилися по щоках і капали на груди. Бо навіть зараз, коли вона визнала свою провину і всадила ніж ще глибше, так і не відповівши на його питання, йому хотілося її обійняти і висушити ті мокрі доріжки на її обличчі.

– Так, я зробила тоді помилку, – схлипнула вона, – але хіба друзі не повинні пробачати один одному?

– Друзі? – обрушився Герман на Мілану, миттю опинившись біля неї, притискаючи до стовбура дерева своїм тілом. Обхопив її підборіддя рукою і підняв догори, щоб вона подивилася йому в очі. – Які друзі, Мілано? Отак друг робить?!

Він накинувся на її губи, зминаючи їх під натиском, пробував на смак, вбираючи її всю до останку, випивав усе повітря із неї, замінюючи його собою, і отримав натомість ледь чутний стогін і жадібні дотики рук, що чіплялися за його одяг. Ще трохи і йому зірве дах. Відірвавшись від неї, Герман з силою вдарив кулаком у стовбур, не чуючи болю.

– А я сумував, Мілано! – зізнався зі злістю, і не дивлячись більше на неї, пішов геть.

І наостанок:
Той, хто тобі дійсно потрібен, не повинен відповідати твоїм вимогам. Він з’явиться і зруйнує все, і буде самим собою, таким, який є. І ти будеш любити його таким

(Еріх Марія Ремарк).
Краще й не скажеш! Погоджуєтесь? Дякую усім, хто дочитав!

Буду дуже рада відгукам!

 

Оригінал статті на Букнет: Флешмоб “Кохання – це я!”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"