У Сербії вийшла антологія українського афоризму під назвою «Сміх народу»

У Сербії вийшла антологія українського афоризму під назвою «Сміх народу»

Сербська україніана багатіє з року в рік: белградське видавництво «Српска реч» видало першу в Сербії антологію українського афоризму. Книгу під заголовком «Сміх народу» уклав і переклав Александар Чотрич, видатний сербський гуморист, автор 20 книжок, іще й народний депутат.

Про це пише radiosvoboda.org.

У вступній статті «Крик душі» Александар Чотрич подає широку панораму подій з українського минулого, щоби пояснити, на чому базується українська афористика й, ширше, світогляд. Він докладно пише про покоління «Розстріляного відродження», про часопис «Червоний перець», про поетів-шістдесятників, зокрема про страждання Василя Стуса. Укладач це зробив тому, щоб краще зобразити читачам нинішню українську ментальність і певні особливості українського гумору.

Він зазначає, що українці дуже дотепні й жартівливі та що український гумор не є зловмисним навіть коли є іронічним. Факт, що українці вміють сміятися із себе й своїх вад «свідчить про їхню духовну силу й ментальне здоровʼя», уважає автор, який цією книжкою зробив великий крок на шляху взаєморозуміння сербів і українців.

Розбіжності й спільні українсько-сербські теми

Александар Чотрич зазначає, що існують певні розбіжності між сербським і українським афоризмом. У Сербії цю літературну форму використовують насамперед для того, щоби грою слів, каламбуром чи абсурдністю і двозначністю розважити й розсмішити читача.

В Україні, пише укладач антології, афоризми мають повчальний, спонукальний тон, «українські автори найчастіше пишуть філософські, поетичні, педагогічні, релігійні й моралістичні короткі речення, засновані на мудрості, не на гуморі». На його думку, основним джерелом українських афоризмів є народна мудрість.

Якщо розбіжності обумовлені історією, сьогодення відкриває перед авторами афоризмів широке транзиційне поле, на якому немає різниць між двома країнами: це корупція без меж, свавілля олігархів і політичних діячів, лицемірство й демагогія так званих народних обранців, купівля голосів, розкрадання державного майна, підкупність суддів й державних чиновників на всіх рівнях… Ці теми є невичерпним джерелом натхнення як для українських, так і для сербських сатириків. Афоризми на такі теми були б незрозумілими в таких упорядкованих країнах, як Норвегія або Канада, зазначається в книзі.

Афористичні вислови знаменитих українців

Поряд із класичними афоризмами, укладач включив до антології й стислі, дотепні вислови, гасла знаменитих українців, від Феофана Прокоповича й Григорія Сковороди до Тараса ШевченкаІвана ФранкаВолодимира ВинниченкаПавла ТичиниЛіни КостенкоІвана ДрачаВолодимира Яворівського. Шевченкове «Борітеся – поборете», скажімо, у Сербії не вважали б афоризмом. Цей та чимало схожих висловів автор подав саме тому, щоби простелити перед читачами широкий спектр української афористики.

Сербські політичні діячі, як правило, не люблять жартувати й сміятися. Імовірно тому Чотрич нагадує, що перший президент України Леонід Кравчук не ухилявся від жартів, він також написав вступну статтю до збірника «Українська афористика Х-ХХ століття». Нинішнього президента Володимира Зеленського, пише укладач, громадяни обрали саме тому, що він здобув популярність як актор-комік.

На 300 сторінках Чотрич майстерно переклав афоризми 90 авторів. Він передав як зміст, так і дух та душу, тобто суть складних для перекладу іскристих речень. Більшість обраних ним афоризмів характеризує розуміння минулого, полеміку із сьогоденням, апелювання до майбутнього, іноді й пророцтво.

Книжка ілюстрована карикатурами Володимира Казаневського.

На завершення подані статті про український гумор і сатиру та про Чотричеві творчі досягнення, які написали Іґор Дамнянович ДібМихайло Рамач і Слободан Сімич.

Михайло Рамач

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: У Сербії вийшла антологія українського афоризму під назвою «Сміх народу»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"