У Національному музеї Тараса Шевченка завершується проєкт «Шевченко мовою міста»

У Національному музеї Тараса Шевченка завершується проєкт «Шевченко мовою міста»

Проєкт досліджує, як змінювався особистий досвід людини в місті у процесі урбанізації з ХІХ століття. Про це пише vechirniy.kyiv.ua.

З історії ми знаємо, що на теренах України довгий час домінували села, сільська культура, а більшість людей були кріпаками. Як ставався цей перехід із села до міста, що місто, зокрема Київ, давало людям, а що вимагало — про все це розповідається в експозиції.

«Ми говоримо про те, як міста, які є центрами економіки, розвитку, культури як магніти завжди притягували людей, особливо з 19 століття. Вони дають можливості, але й вимагають трансформації, — каже науковий співробітник музею Шевченка Олег Магдич. — Досвід людини, яка стає частиною міста в процесі урбанізації і індустріалізації, розглядаємо у двох аспектах: соціально-економічний та культурний. Головними героями виставки є Тарас Шевченко а також два вигадані персонажі, засновані на реальних прототипах, — Микола та Іван Ткачі».

Місто як соціально-економічний простір. Йдеться про людей, які потрапляють до міста у середині ХІХ століття і стають у ньому «своїми». У цей час мільйони людей із сіл із традиційним світоглядом переселяються у динамічний модерний міський простір, відкритий для нових технологій та ідей. Місто дає їм можливості, але вимагає відмовитися від звичного способу життя, самовдосконалюватися і розвиватися, щоб творити міську економіку і міський спосіб життя.

Київська економіка тих часів: основною галуззю було виробництво цукру, в губернії саме Київський завод (знаходився на місці теперішнього Рошену) — єдиний випускав цукор не пісок, а рафінад. І був акціонерним товариством. Оборот заводу на 1908 рік складав 8,5 млн рублів (95-95 мільйонів доларів). Серед інших важливих галузей економіки — цегляна та керамічна.

Досвід людей в місті. Звільнитися з кріпацтва селяни зазвичай могли через одноразовий викуп чи рекрутську службу в царській армії (15 років). Потрапляючи в місто, вони не могли працювати поліцейськими чи чиновниками, бо не мали відповідної освіти. Єдина можливість кар’єри — торгівля чи заводи. Так, один із героїв виставки Іван Ткач (реальний прототип — Іван Вавилов) із чорноробочого вантажника доріс до завідувача магазину, потім його співвласника і став мільйонером. Інвестував ув освіту дітей, його сини стали видатними вченими. Другий герой — Микола Ткач (прототип Єфім Черепанов, винахідник паровоза) пішов на цегельний завод чорноробочим, де став майстром та директором цегельного заводу.

Місто як простір культуриСаме культура творить сучасний міський простір – зв’язки між людьми, соціальні мережі за інтересами, нові сенси. Головним героєм цієї частини є Тарас Шевченко: в місті він отримує побутову свободу, професію та розширює коло спілкування. Місто дає йому розуміння культури, її сили і важливості не тільки для споживання та прийняття, але й для творення нових змістів, актуальних і сьогодні.
Цікаво, що для талановитих людей існували й інші способи звільнення з кріпацтва — це могли бути аукціони, і навіть кошти від уряду. У випадку Шевченка — кошти на його викуп збирали на лотереї.
На Шевченка вплинули всі міста, в яких він мешкав: Вільно познайомило з європейською культурою, Петербург дав професіоналізацію, навчання в Академії мистецтв, Київ — можливість працювати і долучитися до творення національної ідеї. Шевченко одним із перших починає створювати міську культуру українською мовою, вводить для міщан українську сільську тематику.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: У Національному музеї Тараса Шевченка завершується проєкт «Шевченко мовою міста»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"