У Києві відкрився ХIІI Книжковий Арсенал

У Києві розпочав роботу ХIІI Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».
У перший фестивальний день відбудеться 17 подій — дискусії, читання, воркшопи, презентації і перформанс.
«Цьогорічний фестиваль має понад 200 подій — у різних форматах і жанрах. Ми додали ще одну сцену, щоб вмістити більше, ніж торік. Запросили до участі у ярмарковій частині малих видавців. Повернули ярмарок ілюстраторів. Ми намагаємося відновити найуспішніші формати Книжкового Арсеналу, які мали в попередні роки. … Бачити вас, друзів, бачити приміщення старого арсеналу, наповнене людьми, книжками, обіймами — це і є справжній сенс нашої роботи. Книжковий Арсенал творить неймовірна команда. Ми всі вкладаємо дуже багато зусиль у кожну деталь. Наш фестиваль — це більше, ніж подія. Усі люди, які сьогодні є в Арсеналі, всі, хто доклалися до створення цього 13-го Міжнародного фестивалю, — ми є доказом того, що у ворога нічого не вийде. Масштабно — точно ні. Як би він не старався, ми маємо наш фестиваль і будемо його робити, поки маємо сили. Ми вдячні Збройним силам України — саме завдяки їм ми можемо це робити. Завдяки всім, хто поклав життя, щоб ми могли працювати і радіти», – сказала директорка фестивалю Юлія Козловець під час відкриття.
Фокусна тема цьогорічного Книжкового Арсеналу — «Все між нами — переклад». Її кураторки — Марсі Шор та Оксана Форостина. «Для мене велика честь бути сьогодні тут, у Києві. Це мій четвертий візит з початку повномасштабного вторгнення. І щоразу я відчуваю вдячність, що можу повернутися. Мені дуже почесно бути співкураторкою фокусної теми цього Арсеналу разом з Оксаною. Люди, які мене знають, знають і те, що я зазвичай уникаю будь-якої організаційної ролі. Але це запрошення було надто спокусливим, і водночас — надто почесним, аби сказати “ні”. Ми працювали разом з Оксаною, Юлією, Олександром і Луїзою з серпня. Це феноменальна команда, з якою було справжнім привілеєм працювати. Це був привілей не тільки тому, що вони — чудові фахівці, але й тому, що мене притягує Київ. І не “попри” війну, а навпаки — саме завдяки тому, що тут відбувається. Київ, здається, сьогодні не лише столиця вільного світу у час зростання тиранії. Це ще й столиця мислення. Місце, де думка стає кристалізованою, інтенсивною. І я вдячна бути її частиною», — сказала Марсі Шор.
«Я дуже вдячна команді Книжкового Арсеналу. Для мене це особлива подія, бо я вже кураторила фокусну тему у 2021 році — для фестивалю, який мав відбутися навесні 2022-го, але не відбувся з відомих причин. Друзі тоді жартували: “Тебе більше не покличуть”, бо й тема тоді була — “Велике переселення”. Але команда Арсеналу — не забобонна й дуже смілива. Наша співпраця з Марсі — це теж експеримент. Це вперше фокусну тему курували дві людини, розділені океаном. Ми працювали з різних континентів, у різних часових зонах, але Марсі зуміла відчути, чим ми тут дихаємо. Це справді диво — наскільки точно вона вловила тему, що витала у нашому повітрі. Ми майже не обговорювали її — вона просто виникла. Найдовше ми шукали українську назву для Everything is Translation. І це вже була ідея Олесі Островської-Лютої — перекласти її як “Усе між нами — переклад”. Цей варіант підкреслює людський вимір, теплоту спілкування. Ми прагнули, щоб наша фокусна тема не була абстрактною — а справжньою, живою, про нас», — додала Оксана Форостина.
У коментарі Читомо вона зазначила: «Минулого року також було двоє кураторів, але це була подружня пара Тетяни Огаркової і Володимира Єрмоленка — вони весь час працюють разом, звикли мислити як один. Натомість ми з Марсі, по-перше, говоримо різними мовами. Очевидно, що в процесі роботи ми спілкувалися англійською. Ми в різних часових зонах, на різних континентах — і це теж було доволі символічно. Але, як я вже казала, Марсі дуже добре індивідуально відчуває, що в нас тут відбувається. Тому ця співпраця була надзвичайно приємною».
Кураторка основної програми «Наш арсенал» — Ірина Славінська. «Цього року, як кураторка основної програми, я хотіла поговорити про книжку і читання як про спосіб давати собі раду, як спосіб бути трохи вільнішим, як спосіб бути трохи більше собою. Зайве нагадувати, що російські окупанти атакують українську книжку: бомбардують бібліотеки, спалюють і вилучають видання. А книжка — це те, що допомагає нам залишатися собою. Книжка — це те, що допомагає нам тримати периметр. Книжка — це жест свободи, жест вивільнення. В кураторському есеї, описуючи основну програму цього року, я писала, що дуже хотіла би, аби ці слова, які я щойно сказала, були просто пафосними словами ні про що. Щоб їх можна було сприймати як зайве бубоніння. Але в теперішніх воєнних реаліях вони мають дуже конкретний і дуже зрозумілий зміст. Тому цього року в основній програмі ми говоритимемо про книжку як про центр порозуміння дуже різних спільнот. Про книжку й читання, які можуть об’єднувати великі спільноти — як тут, у Мистецькому арсеналі. І водночас — зовсім маленькі, інтимні спільноти. Наприклад, читацькі клуби, які можуть існувати публічно, а можуть — десь у підпіллі, навіть на окупованих територіях. Ми говоритимемо про слово, про літературу, про читання, що може звучати голосно з великих сцен, а може бути пошепки, у навушниках — у подкастах. Ми говоритимемо про книжки, які збирають нас до купи, які є нашою оборонною й наступальною зброєю. Ось такий наш арсенал», — сказала вона.
«Початок фестивалю — натхненний і широкий. Я відчуваю багато трепету, коли переступаю поріг Арсеналу в ці дні. Щороку Книжковий Арсенал — це велике свято, якого я чекаю. Навіть з поправкою на воєнні реалії — для мене це все одно дуже урочистий момент. Кожен Арсенал у час війни має свою драматичну частину. І мені здається надзвичайно важливим, що інституція знаходить сили й можливості продовжувати цю роботу — щороку, попри все. Що я очікую? Передусім — важливі книжкові премʼєри. Але як кураторка основної програми, я маю ще одне очікування: що всі заплановані діалоги й публічні дискусії породять нові важливі концепти й смисли. Ті, яких нам зараз дуже бракує — і яких ми би, можливо, не почули ніде більше», — зазначила Ірина Славінська для Читомо.
Програму для дітей курує Ольга Русіна.
Професійні програми Книжкового Арсеналу курує Юлія Конопляна. «Це кураторка з величезним досвідом у промоції читання, а також кураторка літературної лабораторії для підлітків Мистецького Арсеналу. Цього року саме підлітки — автори експериментальної програми для своїх однолітків. Програма від підлітків для підлітків — це справжня родзинка цьогорічного фестивалю», — сказала про неї Юлія Козловець.
Літературно-перекладацький фестиваль Translantorium став гостем Книжкового Арсеналу і має власну програму про переклад. Її курує співзасновниця фестивалю Тетяна Родіонова.
Продовження отримала і професійна програма Fellowship, в межах якох 8 іноземних видавців обміннються досвідом з українськими колегами. Програму курує Оксана Карпюк. Валентина Сотникова відповідає за програмну координацію.
Офіційне відкриття ХII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбулося 29 травня о 17:00. Продовжить програму в цей день дискусія «Усе між нами — переклад: інтро. Between No Limits / поміж без меж» у межах фокус-теми «Усе між нами — переклад».
У книжковому ярмарку беруть участь 100 великих і 11 малих видавництв, 6 книгарень, а також партнерські стенди військових та волонтерських ініціатив.
У 2025 році на Книжковий Арсенал повернувся Ярмарок ілюстраторів — 12 художників, графіків та митців представлять свої роботи в різноманітних візуальних стилях. Крім того, у межах фестивалю представлять 16 виставкових проєктів.
Повну програму фестивалю можна переглянути тут.
Як відомо, у 2024 році Книжковий Арсенал відвідали 35 тисяч людей. 2023 року Книжковий Арсенал тривав з 22 до 25 червня в офлайн-форматі. У 2022 році фестиваль не відбувся через широкомасштабне російське вторгнення.
Фото: Анастасія Андрушко
Оригінал статті на Suspilne: У Києві відкрився ХIІI Книжковий Арсенал
Блог
Крихітка ЗміяДомініка
——————-
Дамір
Як і обіцяла — додала візуалізацію героїв ?
Тепер ви можете ближче познайомитися з тими, хто оживає на сторінках книги Крихітка Змія ?.
Чи такими ви
Візуал до книги Де живе тиша…https://booknet.ua/book/de-zhive-tisha-b439545
Моє бачення Софії та Руслана. Як вам? Чи такими ви їх уявляли?
https://pin.it/4eOskawQJ
https://pin.it/2hw7m4QXh
Запрошую до новинки ❗Запрошую до новинки❗
Я така хитрунка. Навмисно збрехала чоловіку, що не встигну приїхати додому на нашу річницю, що не було квитків на поїзд, що сестра не хотіла відпускати і благала, ще трохи залишитись. А сама вже
8 історичних німецьких книг повернулися до України: МінкультБарбара Брейзах, яка є громадянкою Федоративної Республіки Німеччина, передала вісім історичних книжок на постійне зберігання до Державного бібліотечного фонду України.
Про це йдеться у наказі Міністерст
“Приречені бути чужими” відправлено на повне доопрацювання.
Ідея мені й досі подобається, але зізнаюсь — виконання кульгало на всі чотири. Тому даю їй шанс на нове життя, але вже у зовсім іншому настрої.
Обіцяю повернути
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.