Українські страви в Америці (кулінарний флешмоб)

Українські страви в Америці (кулінарний флешмоб)

Українські страви в Америці (кулінарний флешмоб)

Вітаю, шановні!

Довго думати і шукати їжу у власних творах мені не довелося, бо лише в одному маю більш-менш підхожий опис. Це останній мій роман, до речі, з назвою також із цієї опери)) Я не люблю каву. Так, героїня не поціновувачка всім відомого ароматного напою, зате герой навчив її любити дещо інше, а саме – смачнючі страви української кухні. Отже, два уривочки (приймати суворо перед або під час обіду;))

Уривок перший

Поки я себе заспокоювала, минуло хвилин двадцять. Кріс так і не повернувся, але я чула, як він щось робить на кухні. Через відчинені двері спальні донісся запах страви, яку він, очевидно, готував. Він ще й куховарити вміє? Не чоловік, а скарб.

Незабаром скарб знову показався, усміхнений, підперезаний фартухом.

– Шеф-кухар запрошує вас до столу, міс.

Спираючись на його плече, я прошкандибала до острівця між вітальнею і кухнею. На мармуровій стільниці стояло дві тарілки, наповнені чимось схожим на червоний суп, від якого йшов запаморочливий запах. У центрі тарілки плавало кружальце сметани.

– Що це?

– Борщ.

– Боур… Що?

– Борщ. Національна українська страва. Пригощайся.

Від рухів ложки сметана розчинилася. Я силилася вгадати, з чого зроблено боу… От лихо, цю страву й не виговориш. Зачерпнула ложкою, піднесла до рота. Гарячий, духмяний. Кріс спостерігав за мною в очікуванні реакції.

– М… Смачно. Що тут? Квасоля? Бекон? 

– На моїй історичній батьківщині це називається сало.

– Ніколи в житті такого не їла. Так дивно і справді смачно. Де ти навчився куховарити?

От мені явно не варто зізнаватися в тому, що я вмію готувати лише млинці, яєшню і салат.

– Бабуся навчила. Коли вона була маленькою, її батьки емігрували до Америки у пошуках кращої долі. Але сімейні традиції залишилися. Читати далі

Уривок другий

За кілька хвилин підійшла жінка, язик не повертався назвати її офіціанткою. Чимось вона нагадала мені мою стару няньку пуерторіканку – при тілі, з відкритим доброзичливим лицем і волоссям, зібраним у високий пучок, прикритим чорною пов’язкою. На бейджику написане ім’я “Тетяна”, яке я з трудом прочитала, як колись не могла нормально вимовити “борщ”.

– Вітаю, – звернулася жінка, – ви у нас вперше? Підказати вам щось?

– Так, вперше. Але я колись вже їла страви вашої кухні.

Жінка розцвіла, явно не очікуючи.

– Що замовите? У нас сьогодні борщ із пампушками з часником, пиріжки і вареники.

– А вареники з вишнями є?

– Міс – справжня поціновувачка.  Взагалі сьогодні немає, але для вас знайдемо. Напій?

– Зелений чай, будь ласка. Дякую, Тетана.

– Просто Таня. Думаю, так буде простіше.

Я вдячно усміхнулася. Відкинулася на спинку сидіння. Я почувалася тут майже так само добре, як і поруч з Крісом у ті часи в Лідсі. Традиції, яких дотримувалися в цьому закладі, були важливі і дорогі для нього, і я відчула, що хоч трішечки, але теж стала дотичною до них, а отже, і ближчою до нього. І хоч його незаперечна провина досі краяла мені серце, я тужила за ним, сумувала і мріяла побачити най би здалеку.

Вареники з вишнями, посипані цукром і политі вишневим сиропом, разом з чаєм принесли через п’ятнадцять хвилин. На додачу те, що я не замовляла, – духмяні печені пиріжки з яблуками.

Я питально скинула брови.

– За рахунок закладу, – сказала Таня. – Пригощайтеся.

– Дякую, – і я відправила до рота вареник.

Вишневий сік потік підборіддям, я вчасно нахилилася і в останню секунду врятувала своє вбрання від рожевих крапель, що впали на білу скатертину. Що ж, я трохи перебільшила свою обізнаність з національною кухнею, і зовсім забула, що таку страву треба їсти акуратніше.

Всім смачного!

Естафету передаю Інці Вікторовій

Щиро ваша Ліна Алекс

Оригінал статті на Букнет: Українські страви в Америці (кулінарний флешмоб)

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Нарешті буктрейлер

Довго думала, як зробити цього буктрейлера. Підглянула одним оком за колегами. І ось, поспішаю вам його показати. Не засуджуйте строго, я старалася 🙂

Зимовий читацький марафон – перший тур

Доброго дня усім!

Сьогодні розпочинається перший тут Зимового читацького марафону, який триватиме до 9 грудня 2020 року.

 

У марафоні беруть участь 54 твори від 33 авторів.

 

Автор, який подав один твір, читає одну

Важливі новини!!! Нова глава!

Нагадую! Нова глава “Пристрасть Пекучого Перцю” за графіком вийде сьогодні близько 23:00. 

В ній ми разом з Марго та Яриною дізнаємося дещо неочікуване про Вікторію Ольхову!  Тож якщо цікаво приєднуйтеся до читання!! 

А

Завершив 5-й роман на Букнеті!

Шановні автори та читачі. Хочу поділитися хорошою новиною. Сьогодні я завершив 5-й роман на порталі Букнет. Він задумувався як передмова до масштабнішого твору, написаного мною у 2019 році, однак вийшов цілісним та цілком самостійним.

Леді Гага співає Ромчику на іменини)відео з Ромою)

Леді Гага співає про Ромчика, одного з головних персонажів мого роману “Час Героя”)) Спеціально на його іменини. 

За це відео дякую моїй подрузі Ані-Марії Еріш. 

Рома-рома-мааа, Рома-рома-маа, рома-рома-маа…))

Перейти до блогу