Українські етнічні землі. Як пам’ятають земляків-українців у сусідніх державах?

Українські етнічні землі. Як пам’ятають земляків-українців у сусідніх державах?

Як пише radiosvoboda.org, багато з видатних українців народилося не лише в Україні, а й на українських етнічних землях за її межами. Цікаво подивитися, як плекається про них пам’ять у сусідніх з Україною державах. Почнемо з Румунії.

Ольга Кобилянська (1863–1942). Українська письменниця, класик української літератури, авторка повісті «Земля». Народилася на Південній Буковині, у місті Ґура-Гумора, Сучавського повіту Герцогства Буковина Австрійської імперії (зараз повіт Сучава, Румунія). До 26 років жила на Південній Буковині (у 1863–1868 роках в Ґура-Гуморі, у 1868–1873 роках в Сучаві, у 1873–1889 роках у Довгопіллі). Закінчила чотирикласну «нормальну» школу в Довгопіллі.

Під час життя на Південній Буковині написала німецькою мовою «Картинки з життя Буковини», а також твори «Гортенза, або Нарис із життя однієї дівчини», «Воля чи доля?», «Видиво», «Голубка і дуб», «Вона вийшла заміж», «Людина», «Природа», «Жебрачка». На її батьківщині, у румунському місті Ґура-Гумора є їй пам’ятник, поруч із яким румунською та англійською мовами є напис, що вона українська письменниця, яка тут народилася.

Пам'ятник Ользі Кобилянській на її батьківщині в місті Ґура-Гуморі (Румунія)
Пам’ятник Ользі Кобилянській на її батьківщині в місті Ґура-Гуморі (Румунія)
Пам'ятник Ользі Кобилянській на її батьківщині в місті Ґура-Гуморі (Румунія)
Пам’ятник Ользі Кобилянській на її батьківщині в місті Ґура-Гуморі (Румунія)
Пам'ятник Ользі Кобилянській на її батьківщині в місті Ґура-Гуморі (Румунія)
Пам’ятник Ользі Кобилянській на її батьківщині в місті Ґура-Гуморі (Румунія)

СловаччинаОлександр Духнович (1803–1865). Україноруський письменник, греко-католицький священник, педагог, поет, культурний діяч.

Олександр Духнович (1803–1865) – закарпатський греко-католицький священник, письменник, педагог, поет і культурний діяч
Олександр Духнович (1803–1865) – закарпатський греко-католицький священник, письменник, педагог, поет і культурний діяч

Намагався створити єдину літературну мову для всіх західноукраїнських земель, але найкращі свої поетичні твори написав народною закарпатською говіркою. Від вдячних послідовників отримав прізвисько «русинський Шевченко». Народився на Пряшівщині, у селі Тополя, Земплинської жупи Угорського королівства (зараз Снинський округ Пряшівського краю Словаччини).

Внутрішній вигляд церкви Архангела Михаїла в рідному селі Олександра Духновича
Внутрішній вигляд церкви Архангела Михаїла в рідному селі Олександра Духновича

Помер у Пряшеві. В селі Тополя Духновичу є пам’ятник, де його ім’я написане українською мовою.

Пам'ятник Олександру Духновичу на його батьківщині. Село Тополя на Пряшівщині, Словаччина
Пам’ятник Олександру Духновичу на його батьківщині. Село Тополя на Пряшівщині, Словаччина

Частина українців зі Словаччини та Закарпаття у ХVІІІ столітті переселилося на територію сучасної Сербії, у край Воєводина, де, хоч частина і перейшла на словацьку мову, але зберегли своє ім’я «русинів». Тут народився Гавриїл Костельник (1886–1948), український богослов, церковно-громадський діяч, письменник, мовознавець та історик, доктор філософії. Засновник літературної мови українців Воєводини. Народився в селі Руський Керестур, і, фактично, став творцем сучасної русинської літературної мови в Сербії.

Греко-католицький собор у селі Руський Керестур. Община Кула Західно-Бацького округу, Воєводина, Сербія
Греко-католицький собор у селі Руський Керестур. Община Кула Західно-Бацького округу, Воєводина, Сербія

Саме завдяки Костельнику русини Сербії прийняли до вжитку український правопис, він обстоював тезу, що мова воєводських русинів – це діалект української, який зазнав впливів із боку польської та словацької мов. Найбільший твір, написаний Костельником на Воєводині, – поетична збірка «З мойого валала» («З мого села»), видана у 1904 році. З 1915 року жив у Львові, де став провідним діячем Української греко-католицької церкви.

Доля його була трагічною – Костельник узяв участь у підготовці та проведенні Львівського церковного собору 1946 року, який організувало НКВС у співпраці з Російською православною церквою, що проголосив скасування Берестейської унії та приєднання греко-католиків УРСР до РПЦ. Загинув внаслідок провокації радянських спецслужб. Радянська пропаганда звинуватила в його вбивстві підпілля ОУН. На батьківщині Костельника поставили йому пам’ятник біля місцевого греко-католицького собору.

Пам'ятник Гавриїлу Костельнику біля собору на його батьківщині. Руський Керестур (Сербія)
Пам’ятник Гавриїлу Костельнику біля собору на його батьківщині. Руський Керестур (Сербія)

Мабуть найвідоміший українець, що народився на території сучасної Польщі, Михайло Вербицький (1815–1870). Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Михайло Вербицький (1815–1870) – український композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»
Михайло Вербицький (1815–1870) – український композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»

Народився на Перемишльщині, у селі Явірник-Руський, Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії, Австрійської імперії (зараз гміна Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі).

Греко-католицька церква св. Димитрія в селі Явірник-Руський, на батьківщині Михайла Вербицького
Греко-католицька церква св. Димитрія в селі Явірник-Руський, на батьківщині Михайла Вербицького

Помер також на Перемишльщині, у селі Млини (зараз теж Польща). У Явірнику-Руському на пошану Вербицькому є пам’ятна дошка, де про нього написано українською, польською та англійською мовами.

Пам'ятна дошка в Явірнику-Руському на честь Михайла Вербицького
Пам’ятна дошка у Явірнику-Руському на честь Михайла Вербицького

У Білорусі народився Дмитро Фальківський (1898–1934). Справжнє прізвище Левчук. Український поет, прозаїк, перекладач, сценарист, неосимволіст. Поезія Фальківського «Очерет мені був за колиску» стала відомою українською народною повстанською піснею. Народився на Берестейщині, у селі Великі Лепеси Кобринського повіту Гродненської губернії Російської імперії (зараз Кобринський район Брестської області Білорусі). До 1920 року жив на Берестейщині, за часів Української Держави у 1918 році закінчив курси українознавства у Бересті, працював учителем в українській школі в рідному селі.

Пам’ятник Дмитру Фальківському в селі Великі Лепеси, Білорусь
Пам’ятник Дмитру Фальківському в селі Великі Лепеси, Білорусь

Розстріляний за вироком радянського суду за участь в «організації українських націоналістів». У Білорусі визнаний як «класик української літератури». На пам’ятнику в рідному селі напис українською мовою: «Від односельчан і товариства «Просвіта» м. Кобрин і Малорита» та уривок із поезії «Очерет мені був за колиску».

Представники українського консульства в Бресті біля пам’ятника Дмитру Фальківському
Представники українського консульства в Бресті біля пам’ятника Дмитру Фальківському

А що в Росії? Тут теж пам’ятають про видатних українців, своїх земляків, але чомусь уперто замовчують, що вони були українцями. Згадаємо для прикладу двох – із Кубані та Стародубщини.

От на меморіальній дошці, біля будинку Якова Кухаренка у Краснодарі написано таке: «На этом месте находилась родовая усадьба генерал-майора Якова Герасимовича Кухаренко 1799–1862, наказного атамана Черноморского казачьего войска, талантливого писателя и просветителя, общественного деятеля, верой и правдой служившего ВЕЛИКОЙ РОССИИ».

«Велика Росія» написана великими літерами, і жодної згадки про те, що Кухаренко був другом Тараса Шевченка, писав українською мовою, а значить був українським письменником.

Поштова марка України на честь кубанського українського письменника Якова Кухаренка
Поштова марка України на честь кубанського українського письменника Якова Кухаренка
Навіть експозиція в Краснодарському музеї свідчить, що Кухаренко був українським письменником
Навіть експозиція у Краснодарському музеї свідчить, що Кухаренко був українським письменником
А ось згадана меморіальна дошка, яка повідомляє тільки те, що він служив «великій Росії». Про Україну ані слова
А ось згадана меморіальна дошка, яка повідомляє тільки те, що він служив «великій Росії». Про Україну ані слова

Та сама історія і з меморіальним знаком у Стародубі, що присвячений Олександру Рубцю, українському фольклористу, хоровому диригенту та педагогу. На пам’ятнику зазначено: «Рубец Александр Иванович 1837–1913. Известный музыкальный и общественный деятель Петербургской консерватории. Прославленный собиратель народного песенного творчества РОССИИ». І знову «Росія» великими літерами, а про те, що Рубець уважав себе українцем і збирав саме українські пісні, причому не лише на Стародубщині, а й на Кубані також – ані слова. Сумно!

Олександра Рубця зобразив на своїй картині «Запорожці» Ілля Рєпін (Ріпин), який для замальовок спеціально приїздив до Стародубу
Олександра Рубця зобразив на своїй картині «Запорожці» Ілля Рєпін (Ріпин), який для замальовок спеціально приїздив до Стародубу
Але на пам’ятнику Рубцю в Стародубі про його українство ані згадки. Тільки «Росія»
Але на пам’ятнику Рубцю в Стародубі про його українство ані згадки. Тільки «Росія»
«Світова мапа з розміщенням Українців по світу» Юрія Гасенка, видана в 1920 році у Відні. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення. Відкриється у новому вікні)
«Світова мапа з розміщенням Українців по світу» Юрія Гасенка, видана в 1920 році у Відні.

Чільна світлина — Ольга Кобилянська

Ігор Роздобудько – історик, перекладач, член Малої Ради Громади українців Росії

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Українські етнічні землі. Як пам’ятають земляків-українців у сусідніх державах?

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Зустрілися два береги

Намагаюсь присвоїти статус “завершено” – нічого не виходить. Можна якось домовитись із адміністрацією, щоб це зробити?

Українські письменники візьмуть участь у Міжнародному фестивалі Аґнона

21-23 червня у Єрусалимі відбудеться Перший Міжнародний фестиваль, присвячений пам’яті Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Аґнона. Програму фестивалю оприлюднили на сайті Book Forum.
Ф

У Польщі заснували Міжнародну премію за книжки на історичну тематику

У Польщі заснували Міжнародну премію імені Вітольда Пілецького. Заявки на її здобуття приймають до 27 червня, − про це повідомили на сайті Інституту Вітольда Пілецького.
Заснування щорі

Поетика падіння: куди зник герой коміксу «У м’яті»?

Борис Філоненко. Антон Рєзніков. Данил Штангеєв. У м’яті. – Київ: IST Publishing, 2020 – 64 с.
Якщо ви стежите за українським коміксовим ринком уже досить давно – маєте пам’ятати ті час

В Івано-Франківську відкрили виставку до 130-річчя Євгена Коновальця

14 червня, у день народження голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, голова обласної ради Олександр Сич підписав розпорядження Про нагородження ювілейною відзнакою «130 років Євгену Коновальцю». Такі меда

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"