Творчі плани/ де новинка/ що далі.

Творчі плани/ де новинка/ що далі.

Творчі плани/ де новинка/ що далі.

Всім привіт.

Дорогі читачі, за останні кілька місяців моє життя зазнало багатьох кардинальних змін, і в особистому плані, і в творчому, тому готова ними поділитися з вами.  

По-перше, хоч “Відьма” не перемогла, але ця книга подарувала мені дещо значно більше. Іноді трапляється таке, коли всі пазлики у всесвіті складаються з детальною точністю, щоб твоє життя змінилося. Щось таке трапилося і зі мною. І все почалося… Так-так. З мого рукопису. Одного зимового дня мені прийшло повідомлення від людини, яка шукала сценариста. А знайшла вона мене… на Букнеті… Побачивши мою “Відьму”. 

Звісно. до мистецтва сценариста тоді я була далека… Але механізм закрутився і… Вже скоро піде 4 місяць, як я… Так… Сценарист. І здається я в цій сфері на довго. Довелося вчитися. Багато.. Довго. Виснажливо. Опанувати кінодраматургію – не легко, але можливо. Але, коли відчуваєш, що ти йдеш своєю стежкою, то аж вітер надуває тобі вітрила. І я йшла, рухалася, летіла на крилах нової літературної діяльності. 

Ба більше, за час навчання та нової роботи, категорично переглянула свої погляди стосовно творчості та того, як треба писати. Не тільки книги чи сценарії, а загалом. Тому сформовані висновки передам нижче.

1. Історії потрібен час.

Раніше я писала 2-3 книги в процесі. Кудись мчала, втрачаючи сам смак писання і якість написаного. Ні, навичка, шивдкопису – корисна і часом необхідна, але застосовувати її варто обережно, помірковано. 

Вважаю, що історія тільки виграє, якщо автор дасть їй час. Час – народитися у серці та душі. Час написатися, обдумуючи, і скелет, і сеттінг. і психологію персонажів. Час на переписування і покращення. Час на реалізацію. 

2. Авторам потрібні знання.

Всі ми талановиті. Але таланту – мало. Варто вчитися. Весь час. Ніколи не припиняючи. Вчитися сторітеллінгу, вчитися граматиці, вчитися побудові конфлікту і т.д. Не нехтуйте знаннями. 

Наші книги – гідні того, щоб ми писали їх, будучи готовими.

3. Написання книги – це тільки 30 відсотків роботи на нею.

Так, тепер, я вважаю, що робота над книгою починається ще до того, як ти відкриєш порожню сторінку. Звісно, в кожного свої техніки створення книг. Хтось це робить не плануючи і т.д. 

Але в мене сформувалися наступні погляди: сюжет, персонажів, події, світ, все-все потрібно сформувати на етапі передпідготовки. Сформувати, покрутити, знайти найкращі рішення. І аж потім, коли ця робота буде зроблена на 1000% відсотків, сідати та писати. 

Ось такі три висновки.

Тепер стосовно моїх планів і т.д. На даний час, я повернулася до написання поезій, які публікую на особистій сторінці фб, також працюю над сценаріями, і писатиму книги. Звісно, літературу я не кидаю. Але тепер писатиму зовсім по-іншому. Тож новинка буде, але не сьогодні і не за місяць. Можливо, влітку. Можливо. Вона з’явиться тоді, коли моє серце, розум і внутрішній беграунд буде готовий створювати нову книгу. Книгу якісну, цікаву, багатогранну та детально пропрацьовану. 

Буду рада, якщо зроблені мною висновки стануть комусь в нагоді. 

А з усього негативного, що відбувається. пропоную робити висновок і відпускати. Життя одне. Таке коротке. І навіть мілісекунда негативу – не варта того, щоб отруювати його нам. 

Ну, і на прощання додам кілька своїх поезій:

Що є любов? Це примха та гормони?

Це посмішки? Слова? Це помах вій?

Любов – це разом долати перепони?

Любов – це разом йти туди, до мрій?

Хтось каже, що її насправді не існує,

Що це реклама, вигадка, фальшивка.

Хтось звинувачує її, кляне і четвертує,

Для когось любов це, взагалі, – готівка.

Її продати можуть, і купити, Боже, теж.

Любов не цінна і не про сучасний світ,

Це ж так не модно, в епоху соцмереж,

Любов – це, взагалі, далекий неоліт.

Вона не актуальна, не тренд і не резон.

Ці погляди, думки, вірші та вчинки.

Любов – це про минуле, минув її сезон

Тепер всі повноцінні, а не половинки.

Як гірко.  Болісно. Як прикро на душі.

Що з світом сталось? Що з людьми?

Чому усі черстві? Такі якісь чужі?

Тікають від любові, ніби від чуми?

Вона болить. Болить та перестане,

Але все ж  відмовлятися не слід!

Бо з нею ви на крихітку титани,

Бо з нею хоч у хмари, хоч під лід.

Любов – не про монети, не гормони,

Вона не про мережі і не інтернет,

Любов, коли ти станеш під патрони

На захист того, хто затьмарив світ.

Любов – це перший крик дитини,

І сльози щастя на очах батьків.

Любов – це не кидати ніж у спину,

Любов – це про молитви  матерів,

Любов – це про тепло, про ніжність рук,

Про тихий шелест відданих розмов.

Вона за межами будь-яких наук!

Тепер скажіть. То що таке любов?

***

Буває люди мріють, а бува, що ні,

Бувають люди, що всередині пусті,

Бувають і такі, як космос і планети,

Бувають хулігани, бувають і естети.

Всі такі різні. У кожного свої шляхи,

Бо люди… Вони практично, як птахи:

Летять, у пошуках  отих чудес і мрій,

Летять на крилах вчинків та надій.

Десь падають і потрапляють в бурю,

Заковують  серця у панцирь, збрую.

Бува, що сліпнуть, далі не летять,

Буває, що неначе зорі мерехтять.

Є й ті, що все життя  з гнізда нікуди,

Нікуди не летять – от дивні люди.

Їм дали крила, а вони хоч і пернаті,

Але  чогось бояться в небесах літати.

А що про мене. Неначе теж літаю,

І край свій теплий, і гніздо  шукаю,

І маю мрію:  теплу і таку крилату:

Я мрію ні про що не шкодувати.

***

Друже, чуєш? За вікном уже весна,

Тому прийшла пора тобі любити.

Любити ніжно, легко, і отак сповна,

Бо почуття не можливо зупинити.

Бо коли довкола місто зеленіє,

І квіти ніжно розквітають на гілках,

Може бути, що всесвіт потьмяніє

Від посмішок у радісних очах.

Може бути, що поміж бід, зневір,

Зустрінеш ту, з якою хоч на край.

Бо таку любов оспівував Шекспір,

Бо така любов підносить враз у рай.

І нехай до почуттів усім байдуже,

І нехай любов – це пісня вже стара.

За вікном весна, ти чуєш, друже?

І любити вже тобі прийшла пора.

Дякую всім за увагу, ваша Вікторія Задорська. Письменниця, поетеса, і, здається, таки сценаристка =)

Оригінал статті на Букнет: Творчі плани/ де новинка/ що далі.

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"