Танець непокори!

Слава Україні!

         Доброго часу доби, шановне панство.

У мене до вас розмова, дуже серйозна. Причому, настільки, що не можу відкласти до кращих часів. Бо ці кращі часи можуть не настати.

Похмуренько я почала допис, але що вдієш, коли випустила у світ нову книгу і треба про неї розказати)) Нова книга і є тією розмовою, яку сьогодні поведу.

Почну з того, що сьогодні деякі з читачів написали про те, що їм не прийшло сповіщення про новинку. Затим, поміркувавши, вирішила дати цей допис. По-перше, сподіваюся, спрацює як сповіщення, а по-друге, покажу вам нових героїв, бо розказувати про них можу довго і нудно.

Мені дуже приємно отримати похвалу щодо обкладинки книги. Бо ми старалися – і я, і Ansa. Якщо прочитає цей допис, то хай собі знає, що я кланяюся їй низенько. Два дні дурдому, але ж який результат))

Я тішуся, як дитина, що вам сподобався початок книги, адже я за неї трохи переживаю. Стан один в один, коли випускала в люди Вектор. Також тоді так тряслася. Бо ви, мої любі, звикаєте до певних героїв та циклів, які виписують автори, а тоді той автор заходить на нову стежину і його трясе. Може не всіх трясе, але мене трясе))

Отож, знайомтеся із українським самураєм та польовою квіткою, а я потроху буду вас з ними знайомити і в книзі, і тут – в блогах. Гадаю, ті читачі, що слідкують за мною в соцмережах, вже здогадалися, чим я надихнулася, коли виписувала свого Яблонського.

P.S. Дівчата, дякую за чергування голосних є, а та о в прізвищі мого самурая)) Я реготала довго)

Танець непокори

І хай згорить москва!!!