Суцвіття класики: романи Вулф, Кафки, Фіцджеральда, Гемінґвея стали суспільним надбанням

2021-01-05 23:00:00 Читомо

З 1 січня 2021 року нова група захищених авторським правом творів – звичайно, не лише літератури, але й кіно та музики – увійшла до суспільного надбання. Серед творів романи Вірджинії Вулф, Скотта Фіцджеральда, Франца Кафки й Агати Крісті.

Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора, адже з моменту публікації минуло 90 років (згідно з законодавством США). 1 січня 2021 року твори, опубліковані в 1925 році, є безкоштовними для використання без нудних або безрезультатних досліджень.

 

Журналістка BBC Джейн Чіабаттарі назвала 1925 рік «найкращим роком для книг за всю історію». «1925 рік приніс щось унікальне. Енергійний культурний вилив, багатозначні книги та зміна парадигми в стилі прози. Літературна творчість того року відбила світ після величезних потрясінь. Жорстокість Першої світової війни, коли близько 16 мільйонів загиблих та 70 мільйонів, мобілізованих для боротьби, залишила свій слід на Загубленому поколінні», – писала журналістка.

 

Отже, тепер у вільному доступові такі класичні твори:

 

• Скотт Фіцджеральд, Великий Гетсбі
• Вірджинія Вулф, Місіс Далловей
• Ернест Гемінґвей, У наш час
• Франц Кафка, Процес
• Аніта Лоос, Джентльмени віддають перевагу блондинкам
• Едіт Уортон, Написання художньої літератури
• Теодор Драйзер, Американська трагедія
• Джон Дос Пассос, Трансфер з Манхеттена
• Вілла Кетер, Будинок професора
• Сінклер Льюїс, Стрілець
• Олдос Хакслі, Це безплідне листя
• Вільям Сомерсет Моем, Розмальована вуаль
• Шервуд Андерсон, Темний сміх
• Міхаїл Булгаков, Біла гвардія
• Герберт Веллс, «Батько Христини Альберти»
• Агата Крісті, Таємниця замку Чимніз.

У вільному доступові є повний список книг, захищених авторським правом у 1925 році, що налічує сотні сторінок.

 

У звіті Служби досліджень Конгресу США зазначено, що лише близько 2% авторських прав віком від 55 до 75 років зберігають комерційну цінність. Через 75 років цей відсоток навіть нижчий. Більшість старих творів – це «сироти», де власника авторських прав неможливо знайти зовсім.

 

1925 рік приніс і початок історії культового журналу New Yorker.

 

Незабаром Google Books запропонує повний текст книг того року, а не відображатиме лише перегляди фрагментів або авторизований попередній перегляд. Громадські театри можуть демонструвати фільми. Молодіжні оркестри можуть дозволити собі публічно виконувати або переставляти музику. Творці можуть легально спиратися на минуле – переосмислювати книги, перетворювати їх на кіноадаптації, випускати пісні.

 

 

А що в нас?

 

Відповідно, до українського законодавства авторське право діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті. Якщо твір оприлюднено анонімно або під псевдонімом, який не прямо асоціюється з конкретною людиною й не є загально відомим, то авторське право діє лише протягом 70 років після оприлюднення твору. Якщо твір був створений у співавторстві, авторське право діє протягом життя його авторів і 70 років після смерті останнього з них.

 

Після завершення терміну дії авторського права твори переходять до суспільного надбання. Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора.

 

Читомо дослідило, що з української літератури вийшло 1925 року:

 

• оповідання Івана Багряного: Мадонна, Заєць, Петро Каменяр;
• збірки нарисів Олеся Досвітнього «На чужині», «Чия віра краща?», роману «Американці»,
• оповідання Валер’яна Підмогильного «Сонце сходить»,
• «Стилет і стилос» Євгена Маланюка,
• «Крізь бурю й сніг» Максима Рильського,
• повість Петра Панча «Там, де верби над ставом»,
• збірка оповідань «17 хвилин», роману «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших» Майка Йогансена,
• памфлети Миколи Хвильового «Камо грядеши»,
• новели з гуцульського життя «Село вигібає» Марка Черемшини,
• «Історія української літератури» Михайла Грушевського,
• «Історія українського друкарства» Івана Огієнка,
• «Івасик-Телесик» Олександра Олеся,
• «Вишневі усмішки кримські» Остапа Вишні,
• оповідання Юрія Яновського «Мамутові бивні».

та інші.

 

 

Раніше ми повідомляли про те, які літературні твори стали суспільним надбанням 2020-го року.

 

2019 року стали суспільним надбанням такі твори.

 

За матеріалами: bbc.com, web.law.duke.edu

Оригінал статті на Suspilne: Суцвіття класики: романи Вулф, Кафки, Фіцджеральда, Гемінґвея стали суспільним надбанням