«Стрілецькую славу збережемо…»

«Стрілецькую славу збережемо…»

Нам бракує живої історії і її донесення до молоді, яка, за малим винятком, знає українську минувшину на рівні початкових класів. Тож у видавництві «Місто НВ» побачило світ літературно-художнє видання Юрія ШКРУМЕЛЯКА «Крівавий шлях. Чота крилатих», упорядковане письменницею, чільницею обласної організації НСПУ Світланою Бреславською. Книжку приурочено до 125-ї річниці від дня народження і до 55-ї – від часу відходу в засвіти незаслужено забутого українського письменника з Ланчина, січового стрільця, мученика радянських концтаборів Юрія Шкрумеляка. Про це повідомляє galychyna.if.ua.

Вихід добротної книги – це певна знаковість, а не лишень підсумок проведеної роботи чи фактологічне заповнення окремої інформативної ніші. Сучасна книга, яку зусебіч накривають хвилі новотехнологічного інтернетного валу, має прокладати ментальний зв’язок між поколіннями. Адже подібно до того, як і в минулому столітті січові стрільці та воїни Української Галицької Армії, сучасні військовики-відчайдухи на Сході України тримають стяг національної доблесті і честі, тим самим продовжуючи нашу багатовікову національно-визвольну борню.

Українське січове стрілецтво, постале на добровільних засадах, не знало горезвісної рекрутчини та анархічної антиуставщини, якими зазвичай були просякнуті московська, а згодом і радянська армії. Загонам усусусів доручали чи не найскладніші відтинки фронту, саме їхні багнети стримували лави російської потопи на Європу, про що сучасні «оази демократії» свідомо призабули і в теперішній скрутний для України час відмахуються наших проблем своєю глевкуватою «стурбованістю».

Утворене на щиропатріотичному підґрунті, січове стрілецтво вилилось і в потужний культурно-мистецький та просвітницький феномен, бо ж під стяги борні стала найсвідоміша і найосвіченіша верства українства. Просто невтямки, як це можливо, аби у швидкоплинних перепочинках між кривавим битвами, замість унормованого військовиками алкогольного зняття стресу (широко культивованого в сучасних російських військових серіалах), – в окопах нашого вояцтва писалася поезія і проза, творилися пісня, малярство… Когорту славних імен – відчайдуха Лева Лепкого, елегійного та крицевого водночас Романа Купчинського, європейських освітніх осягів Олеся Бабія, автора гімну ОУН, взятого за основу Маршу сучасної української армії, доповнили ймено і чин універсальної постаті Юрія Шкрумеляка, літературний талант якого найкраще виогранився власне у жанрі військової прози.

Якщо підбірка лірико-публіцистичних новел «Крівавий шлях» описує нестерпні тяготи військової кампанії армії УГА 1919–1920 рр. у «чотирикутнику смерті» з натуралістичними сценами далеко не бравурно-маршевого боку війни – із жахливим побутом, інфекційними недугами, зрадою, розпукою та приреченістю на безпросвіття українського воїнства, – то вже історико-пригодницька повість «Чота крилатих» оповита ореолом відчайдушного, почасти навіть фантасмагоричного героїзму. Автор свідомо відходить від комплексу безальтернативної жертовності, фаталістично напророченої попередниками, – «йшли діди на муки, підуть і правнуки…», коли за Україну треба було померти, а плодами трудів скористаються всілякого роду і масті «воріженьки». І оприявнює нам вишколених «пробойовиків» – «спецпризначенців», яким доручали найскладніші завдання. Їхні образи не позбавлено й алегорій, а інколи й гіпертрофованого подвижництва, що, на жаль, не повсякчас культивувалося в українській ментальній традиції. Ми з легкої руки готові прийняти чужорідний «сюр» на кшталт «шаолінів», «ніндзь», «термінаторів», лиш би не своє, бо, бачте, немає фактів, доказів…

Пригадалося, як недавно у соцмережах здійнявся несусвітній «гевевт» із приводу героїзму січового стрільця Томина з Обертина, останки якого упокоїлися на військовому кладовищі у Незвиську на Городенківщині й котрий прославився тим, що, майстерно володіючи холодною зброєю, в одному бою зарубав 24 москалів. Будучи оточеним, він «повівся» на вмовляння російського офіцера і склав зброю взамін на збереження життя. Та підступний москаль не дотримав слова і зарубав добровільно роззброєного українського відчайдуха (наочний приклад, що не треба їм ніколи вірити).

Нам бракує живої історії і її донесення до молоді, яка, за невеликим винятком, знання української історії має на рівні початкових класів… Тому і маємо таку владу і суспільно заангажоване безпросвіття. Нам, українцям, такої героїки бракує, комплекс меншовартості прищеплений цупко і надовго, тому і не сформували повноцінної нації через оце формалістичне самоїдство. А звернімо увагу, як же потужно російська пропагандистська машина з подиву гідним телерозмахом «чтіт память защітніков отєчєства», хоча там усе зазвичай замішане на псевдоісторичних байках та вигаданих героях…

Микола СУЛЯТИЦЬКИЙ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Стрілецькую славу збережемо…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Новинка!!! Знижка!!! Подарунки!!!!!

Мої любі,у мене стартувала НОВИНКА!!!!

Мега гаряча!! Емоційна!! Буду дуже вдячна вам за вашу підтримку!!!!

Безневинна для Звіра

– Дівчина тепер моя! – Накриває мене своєю похмурою тінню.

– Прошу … не потрібно …, – намагаюся

У Львові вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні

16 липня у Львові біля Меморіалу Героїв Небесної Сотні вшанували пам’ять семи учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, мешканців Львівщини, які народилися у червні та липні. Про це повідомля

Блаженний лик

(мініатюра рукопису книги “Відлуння”)

Вже скоро… прочиняються двері минущого і зникає грань цьогосвітньої присутності. Поринаючи у води кришталевих озер, які сповнюють ключі-джерела дивини творення однієї душі

Анонс новинки – “Пограємо?”

Любі читачі,

хочу сказати, що завтра (точніше – вже сьогодні вночі) вийде моя нова книжечка – 

❤️ “Пограємо?” ❤️

Лишу вам трохи інформації, щоб ви змогли вже ознайомитися з нею:

 

 

Анотація:
Він

Новини та Новинка!

Всіх вітаю! Незабаром буде закінчення історії Марі та Дена! Так-так! Не Алекса, бо він показав своє справжнє обличчя! Іноді лиходії не такі, якими ми бачимо відразу!

“Все одно вона вже вважає мене лиходієм.

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"