Слр-щиком я хочу стати [шмат неоднозначний]

Слр-щиком я хочу стати [шмат неоднозначний]

Слр-щиком я хочу стати [шмат неоднозначний]

СЛР-щиком я хочу стати, але чомусь виходить одна напружена драма багато знаків оклику

Інста #ДивосвітНові_міти

Ждан чекав своєї черги заграти в одні шумній корчмі на роздоріжжі княжого тракту з дорогою в Булан. Фіглярі майже закінчували імпровізовану виставу про перемогу князя Даромира над арікінськими легіонами. Кобзар займався своєю бандурою, обходився ніжно, мов з коханою і особливо не вслухався в співи, регіт, крики. Та все ж щось змусило його відірватись. Майстер-кіготь прислухався, його здивуванню не було меж, в цій версії військо очолював Валеріан — князь, що повстав з попелу та випалив своїх ворогів вогнем, а сокира в його правиці виблискувала над курганом ворогів.

-Милусю, а ходьно сюди, хлополюбе.

Пахолка неподалік, наче ґедзь вжалив, він крутнув освоює кучерявою чуприною по бокам, швидким рухом позбувся тарелі з качкою, що купець, котрий замовив снідання попирхнувся від несподіванки. Милусь швидким кроком зник в дверній проймі за шинквасом. Ждана потішила це дійство, за мить він піднявся, дістав люльку та неспішно побрів у двір, проштовхуючись поміж відвідувачів.

-Чорти б вас вхопили за язика та добряче ним повазюкали по розпеченій пательні.

-Та буде тобі, я ж лишень пожартував.

-Майстре Ждан, я пам’ятаю чим вам зобов’язаний, але саме сьогодні, ви, прийшли до мене і я так розумію в якісь справі.

-Прийшов, а ти наче й нівроку тут влаштувався, одразу і не розбереш, хто тут за господаря. Пані шинкарка тобі хто буде, свекруха?

-Ніт, я побрався з її дочкою.

-Невже, сердешна знає про твою слабкість? — запитав Ждан без будь-якого натяку на глум.

-Ніт і не повинна.

-Бач, а я думав, горбатого тільки могила виправить. Гарно у тебе тут, людей багатсько, скільки виторгу за літо маєш?

-Жалуватись не буду, є на хліб і до хліба, у свята навіть на білу паляницю вистачає та дитині на цукерки.

-Йо-о, вітаю, — кобзар посміхнувся, — скільки літ маляті?

-Четвертий пішов, донечка, Калиною назвали.

-Це добре, диви не обсери все на цей раз.

-Та що ви, оковитої ні краплини в роті більше на мав, на свої здибанки їжджу за день кіньми звідси, а за одно і до торгу.

-Дівчинці турбота батька не менше від материної потрібна, особливо коли буде підростати, — промовив з якимись особливими нотками в голосі кобзар.

-Перейдімо до справ?

-Скажино мені спершу, а давно тут отаке люду в голови впихають?

-Ви, про виставку?

-Про неї, про неї.

-Та може з кілька декад пройшло, як я помітив.

-А на торзі, куди ти їздиш?

-М-м-м, — Милусь пришкулив око, задумавшись, — та я особливо, хоча було кілька старців, в їхніх байках отаман лісних братчиків, коли палить Некрич з аракінцями, також палить діток невинних з благословення чорного, безчесного ченця.

Майстер-кіготь дістав люльку, натовк турукешським зіллям та запалив від кресала, обмірковуючи почуте між цією справою.

-Оце вас цікавило? — здивовано запитав чоловік.

-То так, вухо різонуло, а моя цікавість стосується от чого, декаду, може дві тому, тобі залишив на зберігання шкіряну торбинку один торговець смоуговим панциром, вона для мене.

-Купець вказав інше ім’я, вибачте, але корчмарку “Гусячих Лоз” знають, як жінку з добрим ім’ям.

-Так і є та буде надалі, той пакунок — справа гільдії.

-Я не можу, хоч ріжте мене.

-Хм-м, на хрін ти мені здався, за мною! — тон Ждана не залишав навіть натяку на ослух, — на врізати горло є примари.

Милусь видихнув з полегшенням і побрів на ватяних ногах за співрозмовником. Вони підійшли до Жданового віслюка, майстер-кіготь повільно відв’язав сакву від упряжі складеної поруч та витрусив з неї щось кругле корчмарю під ноги. Той відскочив на кілька кроків назад, побілівши, мов та крейда.

-Цей вам торбинку дав, а оцей, — кіготь відв’язав ще одну, — мав забрати. Глянь, там на дні десь має ще й палець з печаткою бути, чи все ж таки повіриш на слово?

Шинкар, подолавши пориви свого шлунку, підняв голову за чуб, роздивляючись обличчя у світлі молодика.

-Справу владнано?

-Заплатити мав той інший.

-Отримаєш подвійну плату за мороку, — Ждан кинув і другу торбу йому під ноги.

-Що мені з цим робити?

-Занеси в найблищий гайок, хай сіроманці побалуються.

-Але ж так не…

-Вони зрадили гільдію! — відрізав кобзар, — не чекав від тебе такої твердості духу — це добре. Сюди час від часу заходитимуть мої люди, якшо співпраця буде плідною, — Ждан зиркнув на мертву голову, — отримає гарний прибуток і наш захист.

-Я можу відмовитись?

-Можеш, але краще не треба, біс його маму зна, хто ше захоче до тебе навідатись.

Оригінал статті на Букнет: Слр-щиком я хочу стати [шмат неоднозначний]

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Зустрічайте драконячу новиночку!

Нова історія з шаленими драконами, вродливими дівчатами, пригодами та небезпеками!

 “За дракона не піду!”

 Приємного читання моїм вірним читачам і новим друзям!

За сторінками…Випуск 1. Мені соромно

Привіт, поціновувачі слова!

Починаю вести більш активну “блогерську” діяльність 🙂 Можливо, комусь буде цікаво дізнатись “потаємне життя” своїх улюблених письменників та колег по цеху (а то все “знижки і промокоди”

Відбудеться презентація нового видання Вадима Пепи

Письменник Вадим Пепа, лауреат Літературно-мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара запрошує всіх охочих на презентацію свого нового видання «Володар Грому».

Обговорення

Книжку Станіслава Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору» видали англійською мовою

Вийшов англійський переклад книжки «Світлий шлях: історія одного концтабору» українського журналіста і публіциста Станіслава Асєєва. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Англ

Книга колеги “Паспортист” Захар Цибченко

Привіт, мої любі читачі та колеги! 

Сьогодні я до вас з рекомендацією. Дуже хочу звернути вашу увагу на молодого, але надзвичайно талановитого автора, книга якого чергову ніч поспіль не дає спокійно спати. Натрапила на

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"