Річниця на Букнеті. Перша!

Привіт, мої дорогі!
Вчора згадала, що десь всередині жовтня, мабуть, 14 (люблю це число) я вперше виклала частинку твору, який писала з особливою жагою у важкий період мого часу. Потрібно було переключити фокус уваги на щось інше. От я і почала писати – хвилями, напливами, на ноутбуці, на телефоні, на зворотній стороні чеку, в голові – одним словом, – де тільки можна. 
З тих пір багато що змінилося, але є речі, які залишаються незмінними…

– Як і раніше, я переймаюся кожним словом, зате сюжет мене несе і заносить;

– Так, я маю в голові задумку, яку просписую на файлі-чернетці “Сюжет”, розбиваю на частини, ділю на розділи, але потім у процесі багато що змінюється….

– Я все ще люблю писати

– Мої рідні (чоловік, діти) усе ще не знають про моє захоплення, гадаючи що я вдома роблю свою основну роботу або займаюся “єрундою” (відчасти я з ними цілком погоджуюсь)))

– Як і раніше, мені складно завершити поточну книгу, адже не хочеться прощатися з героями і “вершити фінал”, але в чернетках уже є дві нові книги, від яких руки сверблять, і промальовуються характери героїв. До речі, коли пишу, я їх наче бачу, розумію, відчуваю їхнє невдоволення чи безмежну радість.

Дякую всім і кожному зокрема, що вірите, читаєте, надихаєте, підписуєтесь і просто є! Зі мною… Десь поруч…
П.С.
моя книга “Заміна на літо – 1” досягла 25 тисяч прочитань і я встигла це відстежити

*****
А як ви пишете? Серцем чи розумом?