Розділ 66 “Доставити кохання”

Розділ 66 “Доставити кохання”

Розділ 66 “Доставити кохання”

В залі суду було прохолодно. Тому присутні були одягнуті в теплому верхньому одязі. Обвинувачений сидів в камері і дивився на стелю. Напроти нього знаходилися Тетяна з Віктором. Вони, чекаючи на прихід судді, тихенько розмовляли.

– Ні – покрутив головою він.

Через якийсь час до залу ввійшла суддя Григорчук Ірина Всеволодівна  і розпочався розгляд справи. Першим виступив прокурор. Він коротко пояснив в чому суть справи. Потім, після з’ясування обсягу доказів, розпочався допит підозрюваного.

– Сергію Петровичу – мовив суддя – розкажіть як усе було.

Той почав розповідати:

– Ми з постраждалою були у стосунках…

Тут встав адвокат, який захищав Руденко:

– Заперечую Ваша честь. Моя підзахисна заявляє, що не була ні в яких стосунках з обвинуваченим. Прошу це врахувати.

Суддя звернулася до Тетяни:

– Ви підтверджуєте, що не були в стосунках з Сергієм Петровичем.

– Так. Ваша честь. Нехай доведе зворотне.

Ірина Всеволодівна звернулася до підсудного:

– Ви можете довести якимось чином, що між вами були якісь стосунки.

– Ні Ваша честь. Нажаль ні – відповів той.

Суд прийняв протест адвоката. Обвинувачений продовжив:

– Коли Тетяна прийшла до мене до кабінету. Я запропонував їй відсвяткувати її призначення. Я думаю в цьому нічого кримінального немає. Але вона, з невідомих мені причин, кинулася на мене і вдарила статуеткою по голові.

Коли він закінчив монолог, адвокат потерпілої почав задавати питання:

– За годину до інциденту камера спостереження, яка вела запис вашого кабінету, була вимкнута. Чому?

– Я не знаю. Можливо технічна несправність.

– Ви наказали вашому інженеру з техніки безпеки, який доречи кудись зник, це зробити.

– Ні.

– Чому ви сказали всім працівникам йти. Ви не хотіли мати свідків?

– Як чого – посміхався колишній керівник приватної школи – свято було. Вирішив що люди повинні відпочити.

– А чому ви тоді замкнули свій кабінет на ключ? – запитав захисник.

– Ну вирішив, щоб нам ніхто не заважав.

– Добре в мене запитань більше нема – звернувся адвокат до суду.

Далі Суд перейшов до іншої стадії судового розгляду – допиту свідків. Свідками у справі були викладачі, які тільки підтвердили те, що їх було відправлено їхнім керівником. Після них суддя стала заслуховувати потерпілу.

Руденко розповіла, як все було в деталях, зауваживши ще раз, що в неї з обвинуваченим не було ніяких стосунків. Невдовзі дійшла справа до вивчення висновків експерта, згідно якими було встановлено, що камера спостереження було вимкнута інженером з техніки безпеки.

Віктор в цей час щось обмірковував. В нього не було надії на справедливе рішення. Про це йому навіть казав адвокат. Занадто мало було доказів проти колишнього директора. «Де ж знайти того інженера» – міркував Пилипенко. Татковому знайомому з СБУ нічого не вдалося нарити. Здавалося, що, ніби, людина просто щезла.

Врешті-решт Суддя Ірина Всеволодівна, після дебатів та останнього слова обвинуваченого, пішла до нарадчої кімнати. Не минуло і півгодини, як вона повернулася і оголосила своє рішення. Ним було визнано Сергія Петровича не винним. Його звільнили в залі суду.

Виходячи з будівлі, Тетяна промовила до Віктора:

– Я так і думала.

– Я також так думав – погодився він з нею.

Повз них пройшов її колишній керівник. Він так подивився на неї, що аж мурашки побігли по шкірі. Коли Сергій Петрович зник з їхнього поля зору, Пилипенко промовив:

– Я тобі найму охорону. Щось мені не сподобалося як він зиркнув на тебе.

Руденко погодилася з ним. Їй було якось не по собі. Вони сіли до Range Rover і поїхали.

Хвилин через п’ять на перехресті, неподалеку від суду, натовп збирався біля якоїсь автівки. Хтось з перехожих запитав в когось:

– А що сталося?

– Хтось обстріляв авто з автомату. Кажуть є загиблі – пояснив прохожий.

– О Господи – сказав той, хто питав.

Невдовзі почулися звуки сирени швидкої і поліції.        

 

Друзі! Дякую вам за те, що читаєте цей роман. Продовження буде опубліковано завтра.

Але лайки можна ставити вже сьогодні.

Оригінал статті на Букнет: Розділ 66 “Доставити кохання”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Суд за позовом Портнова заборонив минулорічні заходи зі вшанування Липи, Самчука та Кубійновича

За позовом Андрія Портнова Окружний адмінсуд Києва заборонив КМДА відзначати річниці днів народжень Юрія Липи, Уласа Самчука, Володимира Кубійовича та низки інших відомих діячів. Про це

Візуально-пластична історія українського театру в книжках

Якщо вас цікавить сценографія чи театральний костюм, ви, звичайно ж, підете дивитися виставу в театр. Або сходите в галерею чи музей на виставку робіт когось з театральних художників. Т

Стала відомою реакція викладачів і студентів університету Драгоманова з приводу дописів…

ЗВЕРНЕННЯ ГОЛОВИ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ НПУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Викладач кафедри культурології та філософської антропології Євгенія Більченко декілька днів тому опублікув

Полювання на нареченого та Зустріч з минулим!

Вітаю, любі читачі! 

Я до вас з чудовими новинами!

По-перше, я та моя люба співавторка Софія Чайка  продовжуємо радувати вас “полюванням на промо-коди”. Ми даруємо вам можливість знайти промик на чудову історію “Наречений

20% знижка на бестселери видавництва Фабула!

“Заборонений: Історія життя і боротьби Василя Стуса” 
У романі надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рідній Донеччині, в оточенні друзів, педагогів і літераторів, і в концтаборі — де утримували в’язнів

Перейти до блогу