Рецепти літнього читання: 5 українських романів про пригоди
2024-06-27 07:00:00 Тетяна Петренко

В цьому огляді ми пропонуємо вам легкі книжки, з якими можна відчути літнє тепло, смак пригод і ненадовго абстрагуватися від повсякдення. Тут добро перемагає зло, можна зануритись в безпечні спогади про безтурботні підліткові роки в селі, уявно скупатись в Азовському морі чи вирушити ретропотягом в авантюрну подорож у Карпати.

Поза легкістю, ці книги також допоможуть вам покращити мову (особливо, якщо ви тільки переходите на українську) незгірше репетитора української мови, вивчати нові слова та конструкції та відкривати нові можливості сучасної української.

«Толіки»

Юлія Мак. Київ: Лабораторія, 2023. — 232 с.

Останнім часом українські автори полюбляють підкинути нам історії про втечу в безтурботні часи власного дитинства. За селом закріплюється атмосфера абсолютної свободи й безтурботності. Наприклад, популярна книжка «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової подає заміське життя як територію втечі від не розв’язуваних проблем, а проза Сергія Осоки повертає цікавість сучасних урбаністичних читачів до сюжетів з сільської місцевості.

Дебютний роман «Толіки» не пропонує читачам динамічного сюжету, а натомість концентрується на сільському вайбі. Героїня книжки Ірка щоліта приїжджає в село, де на неї чекають пригоди та витівки з її старшими братами, яких дівчина сукупно називає Толіками. Звісно, брати розповідають молодшій Ірці, як їй варто жити: ніколи не страждати від кохання, не змішувати алкоголь, не ходити самій. І підкидають ідеї щодо того, як провести літо за будівництвом халабуди в кукурудзі. Зрештою, для багатьох дітей дев’яностих і нульових сільська місцевість була територією літніх вакацій. Ніякої важкої праці, якою наповнювали свої оповідання письменники ХІХ століття. Лише ігри, перші закоханості й пригоди в стилі «Тореодорів з Васюківки».

Весь цей роман — втеча в безтурботне минуле, в якому легко можна сховатися від тривожної реальності. Додатковий рівень захисту для героїні створюють самі Толіки. Вони гіперопікуються молодшою сестрою, адже дівчинка, як юний Будда, в жодному разі не має бачити жорстокостей і розчарувань цього світу. Троє братів, як давні богатирі, виринають біля неї, готові захистити малу. Максимум, що дозволено Ірці — страждати від натертих ніг. І цей додатковий рівень захисту стає важливим, адже безтурботна історія про літній відпочинок обрамлюється сучасною історією Іри. В ній героїня виросла, проте чоловіки й досі є тими, хто захищає її на війні та піклується про неї, даючи змогу проживати порівняно спокійне життя.

Купити книжку

«Танго з духами»

Марічка Крижанівська. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2023. — 256 с.

«Танго з духами» — роман, який можна взяти з собою на відпочинок в Карпати. Якщо ви хочете відчути вайб Криворівні, але не готові перечитувати «Тіні забутих предків» чи читати листування Франка, ця книжка буде помічною. Це — пригодницький роман про пошуки скарбів Довбуша, авантюрний світ міжвоєнного Львова та боротьбу добра і зла у світі карпатських духів.

Частина роману Марічки Крижанівської розповідає про «золоту лихоманку», що охопила Галичину — пошуки легендарних скарбів Довбуша, до яких приєднується професор Львівського університету. Як і в кіношного Індіани Джонса, потенціал професора Левка Ковалевича величезний. Він знається не лише на мапах і книжках, а може і даму в біді врятувати, і з контрабандистами домовитись, і свою неймовірну силу продемонструвати. Проте цей професор має свої таємниці, які не поспішає відкривати. Разом з Левком на пошуки скарбів поїде акторка вар’єте і контрабандистка, її молодший брат, а також художник, що любить заглядати на дно чарки.

Якщо лінія 1930-х років — це авантюрний роман, то інша сюжетна лінія розповідає про світ духів, в якому ведеться своя боротьба за панування. Порушення балансу, протистояння добра і зла та інші перипетії не дотягують до рівня епічного фентезі, але розкривають цікаві й цілком психологічні історії про те, як зло стає злом. Адже типова дитяча недолюбленість характерна не тільки людям, а й прадавнім карпатським духам та мольфарам.

Крім міфологічних перегуків з «Тінями забутих предків», Марічка Крижанівська залишила у своєму романі також інші відсилання до українських культурних феноменів і постатей. Мольфар Нечай, який трапиться читачам – відсилка до реальної постаті, популярної в колах шанувальників карпатської магії. А львівський світ 1930-х показує його музичну культуру, зокрема українську епоху джазу і показує капелу Яблонського, або ж Ябцьо-джаз.

Купити книжку

«Імені Сковороди»

Владислав Івченко. — К. : Темпора, 2023. — 460 с.

Як не парадоксально, а в деяких книжках про війну теж можна знайти відпочинок і розраду. Саме таким є гостросюжетний роман військовослужбовця Владислава Івченка «Імені Сковороди», що поєднує повномасштабну війну з фантастичною складовою. Книжку визнали критики: Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» назвав роман Івченка лауреатом в номінації «Жанрова література».

Після нетривалого перебування в лавах тероборони Сашка забирає до себе ОМЗМЗ – Окремий мобільний загін ментального захисту. Полюватимуть не на русню, а на химерні ворожі розробки та матеріалізовані наслідки воєнних переживань. Сашко стає радаром цього загону (отримуючи відповідний позивний), і пригоди починаються. Івченко надає ІПСО, нашим психологічним накрутам та сильним почуттям, форму загрозливих енергетичних сутностей, які переслідують і знешкоджують герої роману. Емоції згорьованих людей після смерті продовжують шкодити людям, ворог сіє думки про самогубство на відстані та відбувається багато чого іншого, не менш дивного та цікавого.

Книжка має серіальний характер: кожна глава — нова повноцінна пригода з виявленням і знешкодженням химерних ментальних розробок. Маленька перемога наприкінці глави додає читачам сатисфакції й відчуття контролю над ситуацією. Кількість ворожих розробок є скінченною і герої успішно з ними розбираються, впорядковуючи хаотичний простір війни. Трощити, звісно ж, доведеться і російські культурні надбання. Знищення небезпечних роботизованих Пушкіних, які будуть в цій книзі — і весела забавка, і непогане втілення реальності. Засилля російських культурних символів, пам’ятників і наративів на нашій території справді працювало й працює так, як ці технічні розробки. Це бомба, яка колись таки вибухне. І ми самі, як герої Івченка, маємо вчасно такі знешкоджувати.

Купити книжку

«Вілла у Сан-Фурсиско»

Ярослава Литвин. — Х. : Фабула, 2024 — 336 с.

Нова книжка Ярослави Литвин — це легкий й іронічний роман про романтику сільського життя і свободу бути собою.

Оля — міська дівчина, проте несподівано вона оголошує своїм близьким про купівлю ділянки в селі Фурси на Київщині. Олі хочеться перетворити сільський будиночок на затишну картинку з Пінтереста. Друзі починають висловлювати Олі свою непрошену експертну думку, буцім дівчина поспішила і що це — погана ідея. Родина теж ставиться до цієї думки з підозрою, але наміри Олі серйозні.

Дівчина озброюється лопатами та іншим приладдям і приїжджає перетворювати хату в селі на відфотошоплену картинку. Але те, що виглядає в соцмережах швидко й легко, в реальності виявляється складним завданням. Перш ніж садити на подвір’ї рівненький газон і організовувати басейн, треба вивести мишей з дому. А як пройти шлях від реальної сільської хати до красивої намріяної вілли — Оля не має жодного поняття. Та що там, їй навіть відкрити власну хату вдається не з першої спроби.

Оля — не ідеальна господиня на всі руки, якою їй спершу дуже хочеться виявитись. Щоб довести власний дім до пуття дівчині знадобиться чимало помочі від сусідів і налагодження контактів з місцевими людьми. Та й рустикальна романтика, як виявляється, існує тільки для туристів — сучасні сільські господині не підтримують ідею все робити своїми руками. Сусідка Олі, тьоть Маша, весь час радить дівчині бути практичнішою, купити нормальну піч, а не мріяти про автентичне розпалювання грубки, та скористатись послугами сусіда й перекопати ділянку трактором замість покладатись на власні руки.

Авторка любовно іронізує зі своїх героїв, весь час підкидаючи палки в колеса ідилії Олі. Втім, картинка, яку ми бачимо в романі все ж ідилічна. Несподівано більшість героїв книжки виявляються толерантними й готовими до прийняття недоліків одне одного. Сусідка Олі в Фурсах є безстрашною жінкою, що сама ростила дитину і не має проблем з суспільним осудом. Навіть бабця Олі виявляється адепткою свободи й тихцем схвалює бажання онуки зробити все по-своєму. Тож якщо ідеальної вілли в героїні й не вийде, та ідилію в цьому романі ми все одно отримаємо. Це ідилія толерантності та прийняття виборів одне одного, відчуття плеча ближніх та дуже сильної взаємопідтримки. І в цьому контексті будиночок у Фурсах стає втіленням можливості бути собою, бути вільними. Якщо неідеальна хата може стати затишнішим місцем, ніж вілла з Пінтереста, то й всі недосконалі ми можемо знайти своє щастя.

Купити книжку

«Приазовська савана»

Олексій Вишник. — К. : Темпора, 2023. — 208 с.

Одна справа шукати своє коріння і відповіді на питання «Хто я?», коли тебе оточують сотні старовинних кам’яниць, приховані манускрипти й привиди старих будівель. Інша справа — робити це посеред степу і випаленої сонцем трави.

«Приазовська савана» — роман про степовий ландшафт, становлення підлітка у двохтисячні й пошуки батька. Кіра виростає в Запоріжжі з матір’ю, схильної до гіперопіки. Проте материне пильне око не здатне захистити хлопця від давніх батькових знайомих, що зустрічають його посеред міста, починають погрожувати герою і вимагають розшукати татка. Зрештою Кіра вирушає на південь — до сонця й Азовського моря. А по дорозі здійснює невеличку одіссею у пошуках свого батька і відповідей на тисячі питань.

Мандрівка героя розкриває перед читачами ландшафт півдня України та трошки — його історію. Шукати доведеться в нетиповій місцині, заселеній німцями-менонітами й вислуховувати історії про те, звідки ці люди тут з’явились і як до них ставитись. Зрештою, приїхавши до батька, Кіра отримує урок критичного мислення. Типовий учень пострадянської школи, Кіра виростає з настановами, що німці були ворогами в Другій світовій і з абсолютним незнанням про те, як його власну родину нищила радянська система.

Батько й мати Кіри виявляться дуже різними людьми, чия ідентичність перегукуються з українською й радянською ідентичностями багатьох наших співмешканців у двохтисячні. Батько — це далека й незнана історія про власне коріння, змушена залягти на дно й не висовуватись. Мати ж відображає закомплексовану й залякану радянську ідентичність, що схильна гіперопікати, вимагати ретельного виконання всіх суспільних правил й не давати вільно дихати. Проте герою треба буде знайти особистий шлях і власний голос у своєму місті.