Про продовження “Двох Сестер” і не тільки…

Про продовження “Двох Сестер” і не тільки…

Про продовження “Двох Сестер” і не тільки…

Так, зараз знову буде багато тексту, і , за традицією – дещо корисне для авторів від мене на солодке.

Почну з виправдань. Ми похворіли. Моя мама після нового року захворіла на коронавірус. І я лишилась з малим синочком (1,4) рочки буквально сама (чоловік працює в іншому місті і приїжджає на вихідні). А через тиждень захворів малий. На щастя не корона – аналіз був негативний. Лікарі підозрювали пневмонію, лікували антибіотиком. Зараз нарешті все добре, всі здорові. І я відчуваю, що от-от знову зможу писати. Так, я не могла повернутись до жодного зі своїх текстів протягом останніх двох тижнів. І це сильно давило на мене разом із усіма моментами під назвою “вджобувати” мамою 24/7. У такі моменти з’являється такий собі блок, і ти навіть дивитись у бік текстового редактора не можеш. Дяка моїм героям, що досі мене терплять… 

 

З цього приводу я дещо закинула “Двох сестер”. Допишуться коли допишуться. У мене є матеріалу на три-чоири глави. Однак не бачу сенсу їх публікувати, не прописавши фінал. Тож доведеться деякий час на них почекати.

 

Дякую всім, хто читав і коментував мої тексти протягом моєї відсутності.

Також, якщо все буде добре, днями почну роботу над одним цікавим текстом, ще й не звичних для мене жанрів. Аж самій цікаво, що з того вийде. Бо початок ефектний, аж сама у шоці… Так, протягом цих тижнів я його таки зпромоглачя написати – було у мене короткочасне “просвітлення”.))

 

А тепер обіцяне вище й корисне. Трошки порад з власного досвіду:

1. Коли варто вичитувати та редагувати текст?

* Коли він буде повністю дописаний, проте далеко не одразу після його завершення. Оптимально – відкласти текст на той час, коли ви повністю його забудете. І лише тоді повернутись до нього. Так ви зможете побачити всі косяки і помилки. Цю пораду я свого часу підгледіла у книжці Стівена Кінга “Я автор”. І от уже скільки років вона мені допомагає! Взагалі та книжка – буквально скарбничка для автора. 

2. Навіщо мені редагувати, це ж робота редактора?

* У цих словах, звісно, є доля правди. Однак поставимо себе на місце того нещасного редактора, що буде змушений розгрібати оте все… Я би погодилась хіба за дуже великі гроші, і то далеко не кожен текст так редагувати. 

Свого часу я редагувала один переклад з англійської українською, текст був художній. Я, лікар за фахом, не маючий профільної філологічної чи мовознавчої освіти (не питайте як я туди втрапила); я, диванний вдомазрощений філог – матюкала перекладача за кожне друге речення. Бо по-перше, гуло-переклад це зло; по-друге мені доводилося самій порівнювати переклад і оригінал, і зі словниками оте все перекладати. Бо моя англійська на рівні – замовити каву собі зможу, і це мій максимум. І так, жодного натяку на коректуру там не було. О, ви не уявляєте як я тоді підтягнула свої редакторські, коректорські, мовознавчі і словникошукацькі навички. Особливо останні. Бо під кінець хотілося того горе перекладача трошки потицяти пичкою у той текст із фразою “хто це зробив”.  А професійним редакторам важче. Вони у чистому й дуже вичитаному тексті купу помилок бачать з-пів оберта. Бідні редактори, складна у них робота… 

3. Як писати про те, чого я не знаю?

* Завжди перевіряйте інформацію про те, що ви пишете. Завжди! Не встидайтесь запитувати в експертів. Я так одного разу, коли прописувала лонгбоу (довгий лук) – зписалась у фейсбуці з одним клубом лучників і довго мучила їх запитаннями у приват. А моє оповідання “воїн у білому халаті” отрималр від знайомого хірурга дві сторінки правок – і то лише сцени у операційній. А я до того випадку думала, що працюючи поряд з хірургами, я все знаю про їхню роботу. Як же гучно летіла корона з моєї голови!

На диво дуже багато людей щиро діляться досвідом, коли кмжеш, що пишеш про це книжку. Також інформацію можна просто нагуглити. Але бронь боже вас користуватись вікіпедію і їй подібним ресурсами. Пояснювати за цю тему я тут зараз не буду. Можливо у одному із наступних блогів…. 

 

Думаю, на сьогодні досить.

Бажаю гарного настрою і щоби такі от пимьменницькі блоки вас оминули.

П.м.: Знаю, що заміжній пані ще й у 30+ носити віночок не по канону, та от схотілося днями вдіти. Молодість згадати, та й таке…

П.п.м: Якщо накидаєте мені запитань з письменницьких технічних моментів, напишу відповіді на них у наступному блозі.

Оригінал статті на Букнет: Про продовження “Двох Сестер” і не тільки…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Флешмоб “Це і моя війна”

Я вирішила відновити свій допис, який було видалено ( сподіваюся, помилково). Також у список будуть додані всі твори учасників флешмобу, у тому числі й ті, яких зараз немає на сайті. Але, можливо, автори матимуть бажання

Остання знижка на “Я тобі не крихітка!”

Любі друзі! Самій не віриться, але моя перша на Букнеті передплата – сучасний міський роман Я тобі не крихітка! – добігає кінця! Уже зовсім скоро ви дізнаєтесь фінал історії. І тому сьогоднішня знижка на цю книжку буде останньою,

В гостях у Анни Канич

Львівська обласна організація Національної спілки письменників України започаткувала нову традицію — провідувати з квітами і теплим вітальним словом від спілчанського товариства уродинників-старійшин.

В Україні зареєстрували петицію, щоб забрати совєтський напис з могили Лесі Українки

В Україні просять реконструювати меморіал Лесі Українки та родини Косачів на Байковому цвинтарі в Києві й усунути совєцький напис на могилі Лариси Косач із фрагментом некрологу, опублік

Всім проміків!

Зараз буде роздача проміків від мене, багато візуалізацій та інших веселих картинок, тож запрошую. Заходьте буде весело, пзнавально та дууууууууууже цікавезно й головне корисно.

Що відбувається? Спроба пояснити мою позицію,

Перейти до блогу

Нові автори

Анатолій Хільченко

Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. сторінка в Букнет: https://booknet.com/uk/anatoli-xlchenko-u5561052 Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng

Tadeй Кількість робіт: 8 Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 AnRе Кількість робіт: 5 Володимир Віхляєв

Віхляєв Володимир Вікторович народився 23 червня 1986 року в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області. Проживає в місті Запоріжжя. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Національної асоціації адвокатів України, Спілки адвокатів України, Науково-експертної ради Асоціації адвокатів України. Академік Міжнародної літературно-мистецької академії України Магістр права та менеджменту […]

Перейти до "Нові автори"