Про небезпеку та мандрівку!☀️

Мені не подобалася атмосфера в кімнаті. Щось у поведінці гобліна було дивне, щось приховане за його уважними поглядами та спокійною, майже неприродною стриманістю. Дарма, що Іліан покинув їх самих. Його присутність виявляється заспокоювала мене.

Відчуття небезпеки затремтіло в моєму маленькому тілі, і я вирішила не залишатися тут.

Тихо, майже нечутно, я пробралася по дерев’яній балці, ковзаючи по ній лапками, а потім, користуючись своєю спритністю, стрімголов помчала до короткого коридору, що вів до спальні чаклуна. Проповзла крізь шпарину між дверима та підлогою — я давно її помітила.

У кімнаті панувала тиша, порушувана лише рівним диханням Іліана. Він уже лежав на ліжку, скинувши лише сорочку, і від нього ледь відчутно пахло пряними травами. Його темне волосся розсипалося по подушці, а одна рука безвільно звисала з ліжка…

Селестра все ще непевно почувається у своїй колишній людській подобі й не може її втримати. У цей час над її маленьким хвостиком нависає нова небезпека: приятель чаклуна — гоблін, на ім’я Трутовик. Він виявив інтерес до зачарованої дівчини, і це не обіцяє нічого доброго для мишки.

Слідкуйте за розвитком подій книги “В полоні чаклуна” і не пропускайте нових розділів про Селестру та Іліана ❣️♥️❣️ В цьому вам допоможе підписка на мене, ось тут..

А щоб додати книгу до бібліотеки, переходьте за цим посиланням:)

Оновлення 9 розділу завтра зранку:)

п.с. Моя активність кілька днів була майже непомітною, але я нарешті вдома і дісталася до ноутбука й продовжую працювати у звичному режимі✋☺

п.с.2   П️оділюсь з вами краєвидами, які мене вразили в моїй подорожі☁✿☁