Про долю видатної української мовознавиці Олени Курило

2021-01-26 23:00:00 НСПУ

19 жовтня 2020 року минуло 130 років від дня народження видатної української мовознавиці Олени Борисівни Курило. Про це повідомляє day.kyiv.ua.

Цього ж року минуло також 100 років із часу першого видання її книжки «Уваги до сучасної української літературної мови».

В анотації передруку книжки в 2008 роцi зазначається, що це «є неоціненний мовний порадник, що його варто мати напохваті кожному, хто пише бодай кілька рядків на день: школяреві, студентові, викладачеві, письменникові, урядовцеві; книжка, яка кожного навчить дотримуватись не тільки граматики, а й духу української мови» (Уваги до сучасної української літературної мови / О. Курило. — 2-ге вид. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2008. — 303 с.)

У вступному слові своєї праці Олена Курило писала: «…Народилася українська державність, народилася українська школа. І тут живо треба було дати вислови цим новим культурно-національним формам життя, треба було творити нові слова, нові синтаксичні, нові фразеологічні звороти. І у творчій тій роботі надто далося взнаки довголітнє московське поневолення: до тієї творчої роботи українці стали з психологією російської мови, зі способом російського думання».

І ще цитата із книжки: «Завдання я собі в оцій своїй роботі поставила переважно практичне: стати хоч трохи своїми увагами у пригоді сучасній українській літературній мові, щоб, на її характерні хиби вказавши, подати й поправні форми, й звороти, а передусім указати на ті особливості в українській народній мові, що їм мало, а то й зовсім не дає уваги сучасна українська літературна мова в ширшому розумінні, тобто і мова красного письменства».

Олена Курило народилася у Гродненській губернії (нині Білорусь) в єврейській сім’ї. Навчалася у Львівському університеті, закінчила в 1913 році жіночі курси, які працювали у Варшавському університеті. У роки існування Української Народної Республіки та Української Держави Гетьмана Скоропадського Олена Курило взяла найактивнішу участь в українізації школи. У 1917-18 роках вийшов у Києві її підручник «Початкова граматика української мови» у двох частинах.

Лауреат Національної Шевченківської премії, академік Національної академії наук України, почесний доктор Харківського університету і Києво-Могилянської академії, президент Української вільної академії наук у США Юрій Шевельов так оцінює цей підручник:

«Видавана й перевидавана безперервно від 1918-го до 1926 року (наклад самого 9-го видання був 150 000), студійована без перебільшення мільйонами українських школярів, ця книжка своїми одинадцятьма виданнями лишила, може, більший слід у свідомості покоління тих років, ніж багато інших книжок. Це не була наукова праця, це був практичний підручник для дітей, він не давав наукової системи й не претендував на сувору науковість методи, але він будив любов до своєї країни і мови. Автор цих рядків особисто досі пам’ятає окремі сторінки з цієї книжки, що з нею він зустрівся 1918 року, бувши учнем першої української гімназії» (Шевельов Ю. В. «Портрети українських мовознавців». — К., 2002.)

На початку 1930-х рр. розгорнулася кампанія цькування українських мовознавців. Низку мовознавців було знищено, знищували та замовчували їхні праці. У жовтні 1938 року Олена Курило була заарештована й засуджена до 8 років концтаборів за «українську контрреволюційну націоналістичну діяльність». Ув’язнення відбувала в Карагандинському таборі (Казахстан). Звільнена у жовтні 1946 року. Подальша доля її невідома. Реабілітована 1989 року.

Недовга наукова діяльність Олени Курило неподільно пов’язана з Україною та українською мовою.

У квітні 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (набрав чинності 16 липня того ж року). Закон закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов’язковою для органів державної влади та публічних сфер.

У червні 2019 року до Конституційного Суду України звернулася група депутатів із вимогою визнати мовний закон неконституційним. На думку заявників, закон дискримінує російську мову. За Тарасом Шевченком, це — «дядьки отечества чужого» в Україні. За його пророчим словом, коли їх не стане, над ними виростуть лише «будяки та кропива — а більш нічого не виросте…».

А блискуча постать Олени Курило та її праці навічно вписані в українське мовознавство.

Віктор РЯБЧЕНКО
Київ

Оригінал статті на НСПУ: Про долю видатної української мовознавиці Олени Курило