Пророцтво Пилипа Орлика
2025-06-30 07:00:00 НСПУ

Готуючись до святкування Дня Конституції України ми нерідко згадуємо її прообраз – Конституцію відносно прав і вольностей війська запорізького, автором якої є Гетьман Пилип Орлик.

Чому документ, ухвалений у далекому 1710 році на зборах козацтва біля містечка Тягині, що на правому березі річки Дністер, вважається таким, що не втратив актуальності за 315 років, розмовляємо з доктором філософії, викладачкою суспільних дисциплін ВПС «Гуманітарно-педагогічного фахового коледжу МДУ» Вітою Котубей.

– Віто Федорівно, ким, власне, був Пилип Орлик, як людина, що жила більше трьох століть назад, і могла передбачити події ХХІ століття?

– Пилип Орлик народився у 1672 році на території нинішньої Білорусі в сім’ї родовитого литовського шляхтича чеського походження, отримав прекрасну освіту в Києво-Могилянській академії, де цікавився філософією, літературознавством. Майбутній Гетьман добре володів українською, польською, болгарською, італійською, церковнослов’янською та іншими мовами, що свідчило про неабияку освіченість. До слова, Пилип Орлик також відомий, як поет, публіцист, філософ…

– Тобто саме його освіченість стала першопричиною того, що тодішній Гетьман Іван Мазепа наблизив до себе молодого юнака?

– Швидше за все так і було, адже тодішня основна посада Пилипа Орлика називалася – Генеральний писар війська Запорозького. З часом юнак став довіреною особою Гетьмана Мазепи. Той довіряв писареві свої думки і плани щодо таємних переговорів з поляками, турками, шведами, цікавився думкою свого сподвижника щодо дій, які варто здійснити у протистоянні з деспотично-дикою Московією і, власне, про найбільш омріяне – як домогтися незалежності України.

– Очевидно, Пилип Орлик своїми майбутніми державотворницькими ідеями і майбутніми політичними планами завдячував саме Івану Мазепі?

– Без сумніву, міцний фундамент знань було закладено улюбленим викладачем з « Могилянки» Стефаном Яворським, а досвід державництва здобуто під час тісного співробітництва з Гетьманом Іваном Мазепою. З ним Пилип Орлик, вже будучи правою рукою Гетьмана, протистояв загарбницькій, деспотично-дикій політиці Петра І. То ж, коли Іван Мазепа у 1710 році помер, Пилипа Орлика обрали Гетьманом. Тоді він і написав Правовий уклад та Конституцію відносно прав і вольностей війська Запорізького. Ці документи Україна по праву вважає своєю першою Конституцією.

– Насправді, цей документ можна взагалі вважати першою Конституцією світу?

– Це справді так! «Декларація незалежності», якою так пишаються Сполучені Штати Америки, була написана на 66 років пізніше, а французька «Декларація прав людини і громадянина» молодша аж на 80 років. До речі, обидві за базову основу взяли постулати, вперше викладені Пилипом Орликом.

– Що власне декларував документ і який він мав вигляд?

– Це був договір між Гетьманом, старшиною, запорожцями і шведським королем, який мав регламентувати гетьманське правління після відновлення незалежності України. Це був новаторський крок української і європейської політичної думки, втілена в мову правових норм філософія й ідеологія суспільного договору. Документ складався з преамбули, 16 статей та присяги Гетьмана. У ньому йшлося про відносини у державі, права на незалежність від Московії. Спочатку текст було написано староукраїнською, а відтак перекладено на латинську мову.

Копія Конституції Пилипа Орлика. Фото: president.gov.ua

– А ці тексти збереглися?

– На щастя, так! Сам Пилип Орлик вивіз латинський текст у Швецію, де Гетьман отримав політичний притулок. То ж і досі документ знаходиться там. А про долю тексту староукраїнською з особистим підписом і печаткою Пилипа Орлика дуже довго не було жодних відомостей. Лише у 2008 році українські науковці виявили його у російському держархіві давніх актів.

– Віто Федорівно, чому історики, науковці нерідко називають Конституцію Пилипа Орлика пророцтвом Гетьмана?

– У часи написання Конституції Орлика була ситуація, схожа на наші нинішні реалії. Європа втомилася від воєн, Швеція і росія уклали мирний договір, вигідний для Петра І. Гетьман Орлик став небажаним гостем в європейських столицях. А саме він попереджав європейських монархів і дипломатів, що, власне, договір з Московією не вартий навіть паперу, на якому він був написаний. Якби ще тоді, три століття тому Європа допомогла Україні стати незалежною, то нині і над нами, і над європейськими державами не нависала б небезпека з боку деспотичної, нахабної, загребущої північної сусідки. Росія б давно забула про свої імперські амбіції. Континенти і світ жили б інакше, Європа була б інакшою, Україна була б рівною серед рівних і не платила б людськими життями і кров’ю за недалекоглядність тодішніх політиків.

– Не можу не зауважити, що історія нас вчить, що нічого не вчить, тому, що кожне покоління вважає себе розумнішим за попередників, і не бажає вивчити досвід, а все норовить наступити на ті ж граблі.

– Безумовно, і це стосується, на жаль, не лише нас, українців. Ми зараз спостерігаємо ситу Європу, яка хоч і допомагає Україні, але ніяк не наважиться зробити рішучі кроки, які б не уможливили подальшу ескалацію з боку росії.

mukachevo.rayon.in.ua

Прокоментуєте?