Почув муз про “Потайсвіт” та й давай чудити
Почув муз про “Потайсвіт” та й давай чудити
Сьогодні оголосити про новий конкурс оповідань. Ще й в моєму улюбленому жанрі, ще й з українською міфологією. Тож не дивно, що муза взяла мене за шкірку і давай гуглити, писати, знову гулити та вигадувати.
Я дочекалась поки подруга опиниться на іншому березі і насмілилась ступити крок в невідомість. Не те, щоб я дуже вірила в містику, але такий серйозний тон трохи лякав.
Перший крок – я опиняюсь в білому тумані і не бачу нічого під ногами. Хочу зупинитися, але не можу, ноги незалежно від мене роблять наступний крок.
Другий крок – зникає все, залишається лише туман.
Третій крок – далеко від мене починають з’являтися тіні людей.
Четвертий крок – тіні наближаються, їх чотири, три великих і одна маленька, дитяча.
П’ятий крок – на мої очі навертаються сльози, бо я бачу посмішку на рідних обличчях. Мама, тато, бабуся та сестричка.
Шостий крок – вони вже поряд, простягаю руку, але не можу дотягнутися. А сім’я мені посміхається, як ніби колись, ще до тієї жахливої аварії.
Сьомий крок – залишається лише мама, яка бере мене за руку та йде поруч. Сльози вже течуть ріками, не хочу покидати їх тут, чому нас розлучили.
Восьмий крок – мама тихенько шепче мені і звуки складаються в слова. «Ми тебе дуже любимо і відпускаємо. Живи за всіх нас. І не тримай, наш час вже вийшов».
Дев’ятий крок – рідна рука вислизає з моєї, а я не втримую. Хочу закричати, але не можу видати жодного звуку, лише з відчаєм спостерігаю, як віддаляється матуся.
Десятий крок – я знову одна. До вух долітають останні слова. «Ти будеш щаслива, просто відпусти себе та відкрий серце».
Одинадцятий крок – мою руку ловить гаряча долоня та ніжно стискає, хоча збоку від себе я бачу лише силует людини.
Дванадцятий крок – силует стає чіткіше, але я не можу побачити жодної деталі, лише лагідні очі, що наповнюють мене теплом.
Тринадцятий крок – туман розсіюється і я стою по іншу сторону Калинового моста та річки Смородини. Сходить світанок мого нового життя.
Оригінал статті на Букнет: Почув муз про “Потайсвіт” та й давай чудити
Блог
Добрі поради від Всесвіту.
Добрий вечір, мої любі!
Слава Україні дорогі читачі й колеги
Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги
Покликання або Добрі Поради від Всесвіту
і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих
86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі
72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа
«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…
У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.
Захід зібрав повну залу Літературного целанівського
Моє Ца прогресивні домогосподарки
Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.
Остання знижка на передплату Грішна
Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться.
Не пропустить можливість купити зараз по заниженній
Перейти до блогуНові автори
Ірина Мостепан (Мельник)
Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]
Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут
Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]
Ірина Каспрук
Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/
Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.