Потихеньку втягуюся в роль
Я старанно зображаю із себе щасливого нареченого, прекрасно розуміючи, як усе це виглядає. І слова Карини з приводу того, що Лера купила собі чоловіка, неприємно вдарили по моєму его. І більшою мірою тому, що це правда.
Розумію, що виглядаю з боку купленим племінним жеребцем… Але що поробиш, я добровільно й цілком свідомо на це пішов. Слава Богу, зараз навколо тільки добре знайомі та близькі мені люди, і в мене є час звикнути до своєї нової ролі.
— Все гаразд? — запитує Лера, мабуть, помітивши мій стан. Взагалі мене дивує ця жінка й те, наскільки вона відчуває і розуміє мене.
— Так, усе гаразд. Потихеньку втягуюся в роль, — чесно зізнаюся я, знаючи, що перед Лерою мені не треба грати.
“ВДАЙ З СЕБЕ МОГО ЧОЛОВІКА”
Досить сперечатися з внутрішнім критиком.
Ви заслуговуєте на те, щоб ваші тексти були почуті. Ірина Гавалешко допомагає письменникам подолати сумніви та знайти впевненість у своєму голосі.
Повірити у себе →Продовження щодня (чи щоночі?) о 00:00!
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.