Поговоримо про критику?

2021-04-28 02:58:12 Відлюднена Чарівниця

Поговоримо про критику?

Вітаю всіх читачів й авторів, які завітали до мого допису.

Мені після того, як доводилося неодноразово стикатися з одним поширеним конфліктом у Букнеті, хочеться створити допис, щоб не лише сказати те, що я думаю з цього приводу, а й, можливо, допомогти тим, хто постраждав від гострої реакції на книгу. Ця інформація також може знадобитися як авторам-початківцям, так і тим авторам, у кого є достатнє коло аудиторії, хоча впевнена, що в нас однакові думки щодо цього питання ;).

Тож, про що я хочу вести мову? Як і тут, так і в соцмережах стикаюся з таким непорозумінням, що люди часто плутають хейт із критикою. Я веду цю дискусію під вражень багатьох ситуацій, з якими доводилося стикатися й відповідати за них. Саме тому вирішила написати допис на цю тему.

Мені, чесно кажучи, дивно бачити ситуацію, коли автори грубо звертаються до тих, хто написав критику зі зрозумілим натяком на те, що прийшов час для редагування. Скоріше, це викликає в мене змішані емоції. Бо, знаєте, хейт – одна річ, а конструктивна критика – це вже інша мова й характер. У той час, як хейт зображує обурення й приниження чийогось ідеалу, критика показує нам іншу сторону твору, вказує на недоліки й помилки. Не варто плутати хейт із критикою, воно не одне й те саме. Саме з цього часто починаються непорозуміння між автором і читачем.

До чого ж я веду? Коли мені написали три коментарі під моєю книгою, я відреагувала доволі спокійно. По-перше, виховання не дозволяло грубо відповідати іншим людям, особливо старшим. А, по-друге, будь-яку критику я сприймаю як допомогу. Як ви можете помітити, в мене не так багато коментарів під книгами чи під дописами і ті, хто зараз пише свої твори, можуть зрозуміти, як мені іноді не вистачає пильного ока читачів і підтримки. Частенько можуть прошмигнути помилки чи навіть недостовірності. Тут би справді не завадило пильне око. Саме тому я тричі брала участь у марафонах, аби почути думку інших людей, це вже я пішла в крайність. Критика, яку я отримала від людей, круто мені допомогла вибратися із тих проблем і кальок, у яких я вгрузла, і це дозволило мені глянути на свій твір під іншим кутом. А ще вони вперше навчили нарощувати товсту шкіру, щоб слова не так сильно пробивали душу, як це пробиває всіх нових авторів. За що я безмежна вдячна їм. Питання у тому, через який час автори перестануть переживати за це, адже кожну критику можна пережити, вона не смертельна, правда ж? Я, до речі, їх не видалила, щоб дати хороший приклад того, як треба реагувати на критику будь-якого характеру. Тож, думаю, як висновок, напишу декілька порад:

 

Я б хотіла, щоб ті, хто стикався з критикою, дав про себе знати в коментарях під цим дописом. Мені просто цікаво знати, скільки нас таких є. Це надасть можливість бути сміливими всім авторам, які зараз так бояться осуду. Впевнена, нас таких багатенько.

Всім дякую за увагу. Ця увага мене безмежно тішить. Всім гарного дня.

Ваша Відлюднена Чарівниця.

 

P.S.

У четвер у мене буде новина для вас ;). Тож я скоро повернуся.

Оригінал статті на Букнет: Поговоримо про критику?