Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Російськомовна літераторка українського походження Марія Ґаліна відмовилася від літературної премії «Дар», яку їй присудили за книжку «Возле войны. Одесса. Февраль 2022 – лютый 2023». Про це повідомляє Радіо Свобода.

Премію створив російський письменник Міхаїл Шишкін, який понад 30 років живе у Швейцарії, з метою «підтримки російськомовної літератури — незалежно від країни, в якій вона твориться».

 

Марія Ґаліна, членкиня українського ПЕН, назвала причиною відмови як політичні обставини, так і принципову незгоду з ідеєю підтримки російськомовної культури в умовах війни. У заяві про відмову вона написала: «Я звісно вагалася, чи варто мені взагалі давати згоду на участь в русофонній премії, навіть якщо вона спонсується Швейцарськими фондами. Кінець кінцем все ж таки дала згоду, і мотивація тут дуже проста. Я хочу, щоб щоденник першого року вторгнення, написаний свідком подій, які зламали життя безлічі народу, прочитало якомога більше людей – зокрема тих, хто не читає українською; в різних країнах, різними мовами. … Тобто якщо книга, що проклинає Російську агресію і Росію взагалі, отримує певну увагу медіа завдяки премії, яка має підтримувати російськомовну літературу, хоча б і діаспори, це звісно, гірка іронія, але що є, те є. Бо як раз я не вважаю, що російськомовна література потребує підтримки. Окремі літератори, мабуть, так. Але ще починаючи з радянських часів російська література, як і мова, була тим інструментом м’якої сили, що сформувала в певних колах привабливий образ Росії – і це мабуть вплинуло на мотивацію світової спільноти, коли вирішувалася доля України. Взагалі я гадаю, що світова роль російської літератури трошки перебільшена».

 

Ґаліна додала, що премія, яка нібито мала «добре» починання, зрештою ризикує стати «причиною медійного скандалу», і висловила жаль, що не зможе скористатися грантом на переклад книжки. Адже приз премії — фінансування перекладу на англійську, французьку та німецьку.

 

У відкритому листі до журі вона зазначила: «Я б хотіла, щоб російська література, навіть “хороша”, трошки посунулася з медіапростору. Я вважаю, що російська література як явище може існувати, тільки якщо вона пов’язана з метрополією, — навіть у протистоянні… інакше, як я вже тут казала, це не російська література, а російськомовна література інших країн. Тоді що власне ми підтримуємо? Бо я з цією метрополією не хочу мати нічого спільного. Щиро кажучи, мені не подобаються проєкти, в яких російськомовні автори з України залучаються до загального російськомовного простору – такі проєкти налаштовані на те, щоб додати, що такий простір існує – а значить, Росія може претендувати на свої зони впливу. Тому таких зон впливу не має бути».

 

Премію «Дар» ініціював Міхаїл Шишкін. Українська поетка й перекладачка Галина Петросанюк у своєму фейсбук-дописі написала, що Шишкін — один із небагатьох російських авторів, який ще з 2014 року публічно в Європі засуджував політику путіна, говорив про незаконну окупацію Криму та пояснював, що війна на Донеччині — не громадянський конфлікт, а агресія Росії проти України. «Міхаїлу Шішкіну ми великою мірою завдячуємо тим, що тоді, від 2014 до 2022, швейцарці принаймні мали змогу почути правду», — додала вона.

 

Водночас, за її словами, після повномасштабного вторгнення 2022 року Шішкін, попри попередню чітку позицію, вирішив «захищати» російську культуру — і заснував премію «Дар». Її підтримали швейцарські русисти та культурні фундації, серед яких, за словами Петросанюк, не бачать російського колоніалізму, хоча тема колоніалізму загалом є однією з найактуальніших у західному дискурсі: «Коли з українського боку пролунали заклики до бойкотування російської культури, Міхаїл Шішкін, на жаль, вирішив, що тепер він мусить захищати останню. Тоді він і заснував премію “Дар” для російськомовної літератури, незалежно, в якій країні вона твориться».

 

Петросанюк також зауважила, що серед номінантів премії було кілька російськомовних авторів з України, і подякувала Марії Ґаліній за рішення відмовитися.

 

За результатами читацького голосування премії «Дар» найбільше голосів набрав роман Сергія Соловйова «Улыбка Шакти». Вручення премії заплановане на червень.

 

Марія Ґаліна — російськомовна російська й українська письменниця, критикиня, перекладачка українського походження. Членкиня українського ПЕН-клубу.

 

Народилася в Калініні (нині Твер). До 1968 року жила в Києві, потім в Одесі. У короткій автобіографічній передмові до роману «Прощай, мій янголе» написала, що вважає себе одеситкою. З 1987 року мешкала в Москві. Книжки письменниці виходили зокрема у видавництвах «Эксмо» і «АСТ».

 

1 грудня 2013 року підписала колективний лист на підтримку Євромайдану. У січні 2022 року переїхала з Москви в Одесу. «Ми хотіли зустріти війну на своєму боці», — казала вона в інтерв’ю про рішення переїхати разом із чоловіком Аркадієм Штипелем.

 

«Я належу до тих, хто не підтримує російськомовність в Україні. Бо саме російськомовність деяких регіонів зробила їх вразливими для російської агресії – саме на них претендує Москва, саме вони й є серед тих, хто постраждав сильніше за все і продовжує страждати. Я не хочу такої долі для Харкова, де жили мої прабабця і прадід Рудницькі, де, до речі, мій дід-юдей був заарештований як лікар-вбивця, я не хочу такої долі для Києва де я росла, і для Одеси, де зараз живу. І мова Москви, точніше, відмова від мови Москви (красива алітерація) – як на мене, це найменша плата за свободу. Найвища – це життя, і її багато вже хто сплатив», — написала Ґаліна у відмові від премії.

 

Наразі письменниця веде свої соцмережі українською.

 

Як повідомлялося, у 2023 році  українські поетки Олена Гуйсейнова й Анна Грувер відмовилися брати участь в естонському фестивалі Prima Vista через участь російської письменниці Лінор Горалік. Того ж року російський/а журналіст/ка Маша Гессен вийшли зі складу PEN America через скасування заходу за участі російських письменників на фестивалі The World Voices Festival. Підставою для скасування події стала відмова українських письменників Артема Чеха, Ірини Цілик й Артема Чапая брати участь в фестивалі, де присутні росіяни.

 

Чільне фото: novayagazeta.eu

Оригінал статті на Suspilne: Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Пішов із життя засновник «Нашого Формату» Владислав Кириченко

Уранці 20 січня пішов із життя Владислав Кириченко — засновник бренду «Наш Формат», засновник ГО «Реформація». Про це повідомили у телеграм-каналі видавництва.
Йому було 57 років. Причи

На фронті поліг фотокореспондент і військовий Володимир Сінійчук

На Донеччині 4 січня в бою загинув фотокореспондент районної газети «Рідний край» із селища Велика Багачка на Полтавщині та військовослужбовець Збройних сил України Володимир Сінійчук.

«БараБука» визначила дитліт, що претендує на звання найкращої у 2025

Експертки лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України» оголосили довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2025 року. Про це Читомо повідомила лабораторія дит

Відбулася презентація книги «Незламний та нескорені. Миколаїв — місто героїв»

Книгу Аліни Тітової «Незламний та нескорені. Миколаїв — місто героїв» презентували в обласному центрі.

Про це повідомляє спільнота «Департамент позитиву» у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що

20 січня — Міжнародний день прийняття

20 січня проводиться Міжнародний День прийняття – цінна подія зі зворушливою історією. Іноді важливо приймати деякі речі. Твердження особливо вірне у випадку визнання інвалідності людини. Цей факт не повинен змушувати

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Баковецька-Рачковська

Народилася 17 жовтня 1985 року, смт. Соснове Березнівського р-ну Рівненської обл. Освіта: вища. У 2008 році закінчила Національний університет «Острозька академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Релігієзнавство» та здобула кваліфікацію магістра релігієзнавства, викладача філософських та релігієзнавчих дисциплін; у 2011 році закінчила Рівненський державний гуманітарний університет і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки […]

Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Еліна Свенцицька

Поет, письменник, літературознавець. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. Жила до останнього часу в Донецьку, з серпня 2014 р. – в Києві. Пише прозу російською мовою, вірші – українською. Автор 8 книжок: «З життя людей» (проза й вірші), «Пустельні риби» (вірші), «Вибачте мене» (проза), «Білий лікар» (вірші), «Проза життя» (проза), «Триада раю. Проза життя» (проза), […]

Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Наталія Гумен-Біланич

Наталія Гумен народилася 3 лютого 1983 року в м. Ужгороді. У 1999 р. закінчила загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 1 ім. Т.Г. Шевченка і вступила на філологічний факультет (відділення української мови і літератури) УжНУ, який закінчила у червні 2004 р., одержавши диплом магістра. Нині аспірантка кафедри української мови. Творче надбання дитинства та дзвінкої юності вилилося […]

Tadeй Кількість робіт: 8 Оля Федорончук

Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Юлія Демчина Кількість робіт: 1 Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Matilda Кількість робіт: 2 Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Перейти до "Нові автори"