Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Російськомовна літераторка українського походження Марія Ґаліна відмовилася від літературної премії «Дар», яку їй присудили за книжку «Возле войны. Одесса. Февраль 2022 – лютый 2023». Про це повідомляє Радіо Свобода.

Премію створив російський письменник Міхаїл Шишкін, який понад 30 років живе у Швейцарії, з метою «підтримки російськомовної літератури — незалежно від країни, в якій вона твориться».

 

Марія Ґаліна, членкиня українського ПЕН, назвала причиною відмови як політичні обставини, так і принципову незгоду з ідеєю підтримки російськомовної культури в умовах війни. У заяві про відмову вона написала: «Я звісно вагалася, чи варто мені взагалі давати згоду на участь в русофонній премії, навіть якщо вона спонсується Швейцарськими фондами. Кінець кінцем все ж таки дала згоду, і мотивація тут дуже проста. Я хочу, щоб щоденник першого року вторгнення, написаний свідком подій, які зламали життя безлічі народу, прочитало якомога більше людей – зокрема тих, хто не читає українською; в різних країнах, різними мовами. … Тобто якщо книга, що проклинає Російську агресію і Росію взагалі, отримує певну увагу медіа завдяки премії, яка має підтримувати російськомовну літературу, хоча б і діаспори, це звісно, гірка іронія, але що є, те є. Бо як раз я не вважаю, що російськомовна література потребує підтримки. Окремі літератори, мабуть, так. Але ще починаючи з радянських часів російська література, як і мова, була тим інструментом м’якої сили, що сформувала в певних колах привабливий образ Росії – і це мабуть вплинуло на мотивацію світової спільноти, коли вирішувалася доля України. Взагалі я гадаю, що світова роль російської літератури трошки перебільшена».

 

Ґаліна додала, що премія, яка нібито мала «добре» починання, зрештою ризикує стати «причиною медійного скандалу», і висловила жаль, що не зможе скористатися грантом на переклад книжки. Адже приз премії — фінансування перекладу на англійську, французьку та німецьку.

 

У відкритому листі до журі вона зазначила: «Я б хотіла, щоб російська література, навіть “хороша”, трошки посунулася з медіапростору. Я вважаю, що російська література як явище може існувати, тільки якщо вона пов’язана з метрополією, — навіть у протистоянні… інакше, як я вже тут казала, це не російська література, а російськомовна література інших країн. Тоді що власне ми підтримуємо? Бо я з цією метрополією не хочу мати нічого спільного. Щиро кажучи, мені не подобаються проєкти, в яких російськомовні автори з України залучаються до загального російськомовного простору – такі проєкти налаштовані на те, щоб додати, що такий простір існує – а значить, Росія може претендувати на свої зони впливу. Тому таких зон впливу не має бути».

 

Премію «Дар» ініціював Міхаїл Шишкін. Українська поетка й перекладачка Галина Петросанюк у своєму фейсбук-дописі написала, що Шишкін — один із небагатьох російських авторів, який ще з 2014 року публічно в Європі засуджував політику путіна, говорив про незаконну окупацію Криму та пояснював, що війна на Донеччині — не громадянський конфлікт, а агресія Росії проти України. «Міхаїлу Шішкіну ми великою мірою завдячуємо тим, що тоді, від 2014 до 2022, швейцарці принаймні мали змогу почути правду», — додала вона.

 

Водночас, за її словами, після повномасштабного вторгнення 2022 року Шішкін, попри попередню чітку позицію, вирішив «захищати» російську культуру — і заснував премію «Дар». Її підтримали швейцарські русисти та культурні фундації, серед яких, за словами Петросанюк, не бачать російського колоніалізму, хоча тема колоніалізму загалом є однією з найактуальніших у західному дискурсі: «Коли з українського боку пролунали заклики до бойкотування російської культури, Міхаїл Шішкін, на жаль, вирішив, що тепер він мусить захищати останню. Тоді він і заснував премію “Дар” для російськомовної літератури, незалежно, в якій країні вона твориться».

 

Петросанюк також зауважила, що серед номінантів премії було кілька російськомовних авторів з України, і подякувала Марії Ґаліній за рішення відмовитися.

 

За результатами читацького голосування премії «Дар» найбільше голосів набрав роман Сергія Соловйова «Улыбка Шакти». Вручення премії заплановане на червень.

 

Марія Ґаліна — російськомовна російська й українська письменниця, критикиня, перекладачка українського походження. Членкиня українського ПЕН-клубу.

 

Народилася в Калініні (нині Твер). До 1968 року жила в Києві, потім в Одесі. У короткій автобіографічній передмові до роману «Прощай, мій янголе» написала, що вважає себе одеситкою. З 1987 року мешкала в Москві. Книжки письменниці виходили зокрема у видавництвах «Эксмо» і «АСТ».

 

1 грудня 2013 року підписала колективний лист на підтримку Євромайдану. У січні 2022 року переїхала з Москви в Одесу. «Ми хотіли зустріти війну на своєму боці», — казала вона в інтерв’ю про рішення переїхати разом із чоловіком Аркадієм Штипелем.

 

«Я належу до тих, хто не підтримує російськомовність в Україні. Бо саме російськомовність деяких регіонів зробила їх вразливими для російської агресії – саме на них претендує Москва, саме вони й є серед тих, хто постраждав сильніше за все і продовжує страждати. Я не хочу такої долі для Харкова, де жили мої прабабця і прадід Рудницькі, де, до речі, мій дід-юдей був заарештований як лікар-вбивця, я не хочу такої долі для Києва де я росла, і для Одеси, де зараз живу. І мова Москви, точніше, відмова від мови Москви (красива алітерація) – як на мене, це найменша плата за свободу. Найвища – це життя, і її багато вже хто сплатив», — написала Ґаліна у відмові від премії.

 

Наразі письменниця веде свої соцмережі українською.

 

Як повідомлялося, у 2023 році  українські поетки Олена Гуйсейнова й Анна Грувер відмовилися брати участь в естонському фестивалі Prima Vista через участь російської письменниці Лінор Горалік. Того ж року російський/а журналіст/ка Маша Гессен вийшли зі складу PEN America через скасування заходу за участі російських письменників на фестивалі The World Voices Festival. Підставою для скасування події стала відмова українських письменників Артема Чеха, Ірини Цілик й Артема Чапая брати участь в фестивалі, де присутні росіяни.

 

Чільне фото: novayagazeta.eu

Оригінал статті на Suspilne: Письменниця Марія Ґаліна відмовилася від російськомовної премії «Дар», заснованої Шишкіним

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

«Видавництво Старого Лева» буде на замовлення додруковувати книжки, наклади яких закінчилися

«Видавництво Старого Лева» додало на сайт нову функцію: тепер там можна замовити особистий додрук низки видань, наклад яких закінчився.
«Уявіть, що дуже хочете прочитати якусь книжку — можливо, давно вид

Дві книжкові компанії увійшли до списку найамбітніших бізнесів України від Forbes

Мережа книгарень «КнигоЛенд» та видавництво дитячої літератури «Пегас» увійшли до списку Next 250 від Forbes — найамбітніших малих і середніх компаній України, які демонструють стійке з

Український письменник винайшов протимінне взуття

Український поет, прозаїк і перекладач Павло Матюша створив нову версію протимінних черевиків, які відповідають потребам підрозділів під час розмінування територій, густо засіяних проти

Збитки «Нашого формату» від удару рф сягають понад 4 мільйони гривень

Унаслідок російської ракетної атаки по Києву вночі з 3 на 4 липня повністю знищений склад книжкового видавництва та інтернет-магазину «Наш Формат» — загальні збитки сягають близько $100

Виторг книгарень зріс на 19%: підсумки Тижня незалежних книгарень

Протягом Тижня незалежних книгарень, що відбувся протягом 24-30 червня, виторг книгарень-учасниць зріс на 19% у порівнянні з тижнем до початку ініціативи. Про це Читомо повідомили орган

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"