Перша знижка на завершену історію!
2025-07-14 16:03:39 Устина Цаль

Вітаю, любі читачки і читачі!

Сьогодні діє перше знижка на мій нещодавно завершений любовний роман — «Під серцем і в серці». Скористайтеся вигідною нагодою, щоб купити!

Уривок з книги:

З протилежного боку дороги припарковані три білі автівки, усі стоять боком, тож я не бачу логотипів.

— Яка з них «мазда»? — шепочу й одразу шкодую, що запитала. Зараз ще висміє мене за незнання марок автомобілів…

— Ота, — каже, нахилившись до мого вуха.

Я завмираю. Перестаю дихати. Лук’ян стає позаду мене, кладе руку мені на живіт, притуляє до себе. Його щока ледь торкається моєї скроні. М’яко. Він так гладенько поголений, що шкіра м’яка-м’яка. Мимоволі притискаюся скронею тісніше, вдихаю на повні груди легкий, ненав’язливий чоловічий парфум з нотками морського бризу. В голові крутиться моментально.

Як же давно… Боже, не пригадую, коли востаннє мене так обіймав Альберт — ніжно і сильно водночас, не через почуття провини й не через бажання піддобритися. Мені бракувало таких обіймів — втішливих, надійних, тихих.

Лук’ян ледь нахиляє голову, лоскоче подихом моє вухо, а тоді ніжно торкається губами тонкої шкіри під мочкою. Я сіпаюся. Тремчу.

— Все добре, добре, — шепоче він. — Розслабся.

— Не знаю, чи зможу.

— Зможеш. Довірся мені.

Ніколи ще його голос, звернений до мене, не звучав так ніжно. Досі цей чоловік тільки ображав мене. Я знаю, що не повинна обманювати себе, що ця ласка — просто потреба. За пів години він знову буде зі мною тим самим, що й раніше — колючим, холодним, чужим.

Проте прямо в ці хвилини мені хочеться втіхи й ласки. Настільки хочеться, що готова просити її навіть у того, кого воліла б не торкатися й не бачити. Коли все закінчиться, я зненавиджу себе за це. Вже ненавиджу, здається.

Лук’ян притримує мене за плечі, повільно повертає лицем до себе. Не зводить з мене погляду, а я ховаю очі, не можу так зблизька на нього дивитися. Тремчу, доки він розстібує ґудзики моєї блузи.

— Таю, — просто шепоче моє ім’я.

Він нахиляється, збирається мене поцілувати, але я відвертаюся від його губ, намагаюся сховатися. Не виходить. Лук’ян ловить моє підборіддя пальцями, повертає до себе. Не встигаю щось сказати, бо він цілує.

Не просто цілує. Від ніжності й від сили його губ мені збиває дихання. Падаю. Чіпляюся пальцями за його сорочку. Він міцно мене тримає, притискає до себе. А відпустивши губи, спускається поцілунками на підборіддя, прокладає шлях до мого вуха, а тоді — на вигин шиї, ключиці, плече.

Не встигаю зрозуміти, як так відбувається, що моя блуза опиняється на підлозі. За нею летить бра. Дзенькає змійка на моїй спідниці, й спідниця падає до ніг.

Мене кидає в жар. Мабуть, стою вся багряна.

Лук’ян не дивиться, не опускає погляду нижче моїх очей. Долонею ковзає на мою потилицю й знову тягне мене до себе для поцілунку.

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

Нагадую:

Найсвіжіші новини щодо друкованих книг, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці

Оригінал статті на Букнет: Перша знижка на завершену історію!