Оксана Левицька. Львів мистецький — Лесі Українці

Оксана Левицька. Львів мистецький — Лесі Українці

За мотивами львівської виставки «Своїм життям до себе дорівнятись…», присвяченої до 150-річчя Лесі Українки.

Ювілейні дати письменників є неабиякою інспірацією до переосмислення їхньої творчості, зокрема й у царині образотворчого мистецтва, а щодо Лесі Українки й поготів — згадаймо, коли створено найбільше за кількістю й найбільш знакові мистецькі твори, присвячені письменниці, а це знаменні дати 50-річчя пам’яті (1963 рік) і сторіччя від дня її народження (1971 рік). Тож 150-річний ювілей, до якого таки готувалися впродовж останнього року, є нагодою воднораз підсумувати й осмислити мистецький спадок, пов’язаний з Українчиними творами й постаттю самої письменниці, та організувати проєкти для спонуки до створення нових мистецьких робіт. Про це повідомляє zbruc.eu.

Виставка художніх творів у межах великого мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен», що відбувалася у дні ювілею Лесі Українки в «Українському домі» в Києві засвідчила, що досить небагатою є ця спадщина минулого як для такого масштабу письменниці та й радянський період не дозволив прочитати Лесю Українку належним чином, а за останні 30 років незалежної України ми лише потроху повертаємося до поетеси й починаємо переосмислювати її творчість та місце в історії нашої модерної культури.

Тож ініційована у львівському мистецькому середовищі виставка «Своїм життям до себе дорівнятись…» є одним із таких кроків до осмислення, прочитання чи препрочитання творчості видатної українки. Виставковий проєкт готувався тривалий час за кураторського сприяння народного художника України Ореста Скопа й об’єднав кілька десятків львівських малярів, графіків і скульпторів різних поколінь, від давніших робіт найбільш знаних художників, як Софія Караффа-Корбут, і до молодих митців, які чи не вперше звернулися до творчості Лесі.

В експозиції представлено низку портретних переосмислень Лесі Українки — від робіт, створених за відомими світлинами, до уявно-метафоричних портретів і скульптур. На початку експозиції ми впізнаємо зображення маленької Лесі з грабельками, за мотивами широковідомої стилізованої світлини у волинському народному вбранні 1878–1879 років, разом із не менш відомими портретами Петра Косача й Олени Пчілки, також відтворених за родинними чорно-білими світлинами, що ожили в кольорі на роботах Олександра Крохмалюка (2021).

Виставка пропонує вдивитися в художні портрети Лариси Косач-Квітки через пастельно-ніжний образ Лесі, який створив Володимир Турецький (1992), абстрактно-авангардний портрет авторства Бориса Буряка (1987), її портрет на блакитному тлі Петра Сипняка (2016) й замислено-іронічний портрет Лесі на червоному тлі Михайла Демця (2021). Два з найвідоміших прижиттєвих портрети Лесі авторства Івана Труша представлено на київській виставці, проте роздивитися їх можна на інформаційному банері з цитатами з листів Лесі щодо історії створення портрета.

Доповнюють портретний ряд скульптури, серед яких гіпсове погруддя авторства Ярослава Троцька (без дати) та Петра Кулика (1970).

Даниною Лесі Українці як фольклористці й записувачці народних пісень та дум є триптих Ореста Скопа «Кобзар, Леся Українка, Філарет Колесса» (2021) зі згадкою етнографічної експедиції Філарета Колесси за сприяння Лесі Українки та її чоловіка Климента Квітки, якій ми завдячуємо унікальним записам українських дум, пісень та інструментальних композицій, що їх виконували кобзарі й лірники Полтавщини та Харківщини.

Серед драматичних творів Лесі Українки традиційно, як і в сценічних рецепціях, лідерські позиції посідає «Лісова пісня». Мавка, Русалки, Лісовик, Лукаш із сопілкою, світ лісу й української демонології — у сюжетних сценах чи окремих образах, у графіці, скульптурі й живописі. На виставці представлені вже легендарні ілюстрації шістдесятниці Софії Караффи-Корбут до «Лісової пісні» (1963), які знайомі багатьом за книжковими виданнями, а тут їх можна роздивитися в оригінальному розмірі й первісних кольорах. Сучасні ж роботи за мотивами «Лісової пісні» переосмислені в різний спосіб — іронічно-етнографічний танок довкола Лукаша в Олексія Косатого (2016), гіперреалістичні русалки й лісовик на манер античних фавна й німф у Петра Сипняка (без дати), спустілі лісові й річкові хащі Тараса Опалинського (2021) й аж до нашарувань християнських образів та мотивів у триптиху Романа Опалинського (2021).

Драматична поема «Кассандра», актуалізована в умовах російсько-української війни й цьогорічною київською театральною прем’єрою та численними обговореннями серед літераторів, на виставці представлена новою скульптурною композицією Ярослава Юзьківа, виконаною у бронзі, що акцентує не на центральній героїні твору, а на напруженому драматизмі протистояння у війні й залежності людських доль від вищих сил.

Митці не часто зверталися до Українчиної «Кассандри», але все ж варто згадати, що 1971 року за мотивами цієї драми львівська мисткиня килимарства Стефанія Шабатура виконала панно «Прокинься Троє! Смерть іде на тебе!!!» — одне з найсильніших переосмислень драматургії письменниці, яке, на щастя, не постраждало в тій тоталітарній системі, проте його авторка відбула п’ять років таборів суворого режиму. На жаль, ні на цій львівській, ні на київській виставках воно не представлене, сьогодні його можна роздивитися в холі Львівської обласної державної адміністрації на експозиції.

Оригінальне філософське осмислення Лесі Українки пропонує триптих Віктора Москалюка «Приходь, я жду…» (2021), виконаний за мотивами драматичної поеми «Камінний господар», де митець експериментує з образами й матеріалами у пошуках відповіді на складні питання.

Чимало драматичних творів, як-от «Оргія», «Бояриня», «Руфін і Прісцілла», «В катакомбах» та багато інших іще чекатимуть на нову мистецьку рецепцію майстрів, сподіваємося, не до наступних ювілеїв.

Серед поезій Лесі Українки найбільш привабив митців поетичний цикл «Сім струн» — на виставці експонується однойменний графічний цикл ліноритів Романа Василика (1971) й серія робіт Теодозія Салія (2019). Графічні роботи Богдана Пікулицького (1988) відсилають до ще одного поетичного циклу «Зоряне небо» і додають до поезії Лесі Українки східної філософії й витонченості, античного мелосу і драматизму внутрішніх переживань.

Нову роботу за мотивами поеми «Давня казка» запропонував Левко Скоп (2021), занурюючи в середньовічні мотиви куртуазної поезії й середньовічних образів.

Чимало робіт в акварелях та олійному живописі відтворюють атмосферу волинських, криворівнянських, кримських чи грузинських пейзажів, де зростала, мандрувала чи перебувала на лікуванні Лариса Косач-Квітка, надихалася до літературної творчості чи поетизувала їх. Серед них — волинські акварельні пейзажі Володимира Сколоздри (2018) й гірські акварелі Віктора Виноградова, яскраві панорами й образи Гуцульщини Ігоря Гавришкевича й колоритна зустріч з Іваном Франком у Криворівні Михайла Демця.

Неодноразові й тривалі подорожі Лесі Українки до Єгипту зумовили єгипетські мотиви на виставці, зокрема «На тлі вічності» (2009) та диптих «Єгипетський пейзаж» (2021) Петра Сипняка. Уявна зустріч Івана Труша й Лесі Українки в Єгипті прочитується в інсталяції Макара Москалюка «Труш і Леся Українка в Єгипті» (2021), три монументальні полотна й до них прямують три паралельні дерев’яні балки з колодками, що нагадують сліди й нездійсненну зустріч 1912 року, коли Труш, імовірно, вирушив услід за Лесею до Гелуана, проте не застав її там.

Як і на кожній колективній виставці, частина робіт лише ситуативно творить контекст Українчиної творчості, частина нагадує про час, у який ці роботи створювалися, деякі демонструють естетичні пошуки, проте на загал варто відзначити єднісне прагнення львівських митців віддати належне великій українській поетесі, драматургині й культурній діячці Лесі Українці у рік її 150-річного ювілею, хоч і не так тісно було пов’язане її життя зі Львовом.

Виставку демонструють у Львівському палаці мистецтв (Коперника 17) від 5 березня, проте через карантинні обмеження її поки змогло побачити надто мало відвідувачів. Сподіваємося, усе ж на відкриття музеїв у квітні й можливість побачити експозицію, а поки пропонуємо короткий її огляд на світлинах.

02.04.2021

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Оксана Левицька. Львів мистецький — Лесі Українці

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Тарас Мельник+я = Слр + Бойовик! Ловіть новинку!

Що буде, якщо автор бойовиків та авторка СЛР захочуть написати щось в співавторстві? Саме таким питанням я задалася, коли обирала собі співавтора для новинки ще пару місяців тому =)) Мені дуже хотілося написати роман не самостійно,

На Букнеті завелися шахраї!!!

Пссс… Тільки по секрету, будьте обережні! 

На Букнет приїхав досвідчений шахрай – Александ Бенн. Він же Саня Бабак.

Слідом за ним прибігла й аферистка з Троєщини – Русана Соболєва. Вона же Русік – королєвішна тамтешньої

Знижка на фентезійну дилогію!тільки сьогодні!

Доброго раночку)))

Сьогодні діє знижка  – 20%  на дилогію 

Дві книги за ціною 39,20 грн

Дике Марево (безкоштовно)

Анотація до книги “Дике Марево”

Опинившись в іншому світі я потрапляю у вир подій. І щоб

Болонська виставка дитячих книжок 2021 переходить в онлайн

Болонську виставку дитячих книжок 2021 в офлайн-форматі скасували через складну пандемічну ситуацію у світі та, зокрема, в Італії. Виставка пройде в онлайні. Про це повідомляється на оф

Освітяни діаспори запросили до створення «Писанкового Всесвіту»

Спілка українських освітян діаспори (СУОД) запросила охочих до участі у
створенні слайд-шоу «Писанковий Всесвіт».

Про це йдеться на сторінці події у фейсбуці.

Організатори просять до 23 квітня над

Перейти до блогу

Нові автори

Олена Скуловатова

Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]

Хелен Соул

Псевдонім Хелен Соул. Мешкає у місті Кропивницький. Пише твори для дорослих та підлітків. Переможниця у конкурсі оповідань соціального спрямування на електронному порталі Букнет від компанії Avitarart з твором “Зірка з неба”. Переможниця конкурсу в номінації романи від видавництва Кондор. Дебютний роман “Викрадач мого повітря” вийде друком у 2021 році. Посилання на сторінку фейсбук: writerHelenSoul

Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Анатолій Хільченко

Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. сторінка в Букнет: https://booknet.com/uk/anatoli-xlchenko-u5561052 Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”

Tadeй Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"