Об’єднані Стусом

Об’єднані Стусом
Радомир Мокрик. Фото з фейсбука автора

Півтора року тривали судові засідання за позовом Віктора Медведчука до видавництва Віват та Вахтанга Кіпіані через публікацію книги «Справа Василя Стуса». Урешті Медведчук захистив свою «честь і гідність», суд частково задовільнив його позов. Водночас піднявши нечувану хвилю солідарності українців довкола Василя Стуса.

Суд у справі «Медведчук – Кіпіані» неодноразово називали новим судилищем над самим Стусом. І це не лише красивий зворот мови. Представник сторони обвинувачення Ігор Кириленко, який, до речі, на місцевих виборах балотується до Київської міської ради під №6 від ОПЗЖ, власноруч неодноразово переводив судові дебати саме в русло критики самого Василя Стуса. Адвокат Медведчука, хоч це й парадоксально, намагався показати поета ледь не пристосуванцем, що оспівував радянський режим.

Проте така стратегія була наперед програшною. Вивчивши обставини кримінальної справи Стуса, адвокати Медведчука, здається, так і не зрозуміли, ким був Василь Стус.

Навіть у середовищі таких талановитих та неординарних шістдесятників Василь Стус вирізнявся. «Бути, як Стус» — це навіть у дисидентських колах звучало як найвища похвала: впертості, ідейності, зрештою, жертовності.

Хоч би які рішення приймав сьогодні суд «іменем України», засудити Стуса повторно не вдасться. Ефект у Медведчука та його адвокатів вийшов діаметрально протилежний.

Після рішення суду наклад «Справи Василя Стуса» вмить розкупили, а видавництво обіцяло підготувати новий тираж. Справді, кращої реклами, ніж судова заборона, годі вигадати. Видається, що цей гриф «заборонено» спонукає знаходити книгу людей, котрі взагалі ніколи не чули про Стуса.

Ба більше, українське суспільство, яке, здається, завжди готове сперечатися на будь-яку тему, раптом знайшло консенсус. Вірні сподвижники різноманітних політичних сил, які зазвичай, готові критикувати будь-що, якщо це «щось» походить із табору політичного опонента, раптом стали по один бік барикад. Ні, звичайно, прихильники ОПЗЖ якось не дуже голосно відсвяткували свою Піррову перемогу. Проте будьмо відверті, партію Медведчука важко назвати українською політичною силою. Всі решта, здається, одразу ж знайшли спільний знаменник.

І немов солдати ворожих армій під час Різдвяного перемир’я в першій світовій війні — тимчасово опустили зброю, витерли піт із чола й потиснули один одному руки. Звичайно, завтра знову почнеться «війна»: міряння рейтингами й заслугами перед прийдешніми виборами. Проте що може бути ціннішим за солідарність, навіть якщо вона триває лише якусь мить?

Ні, це не переламний момент. Справа «Медведчука – Кіпіані» яскраво демонструє, що декомунізації у вигляді повалення пам’ятників вождю пролетаріату й перейменування вулиць недостатньо. Потрібна також тотальна декомунізація судової та політичної системи. У якій не буде місця ні Віктору Медведчуку, ані суддям, які захищають його «честь та гідність».

Нікуди не зникають й проблеми ідентичності, загальної культури діалогу та простої освіченості в нашому суспільстві. Так само, як і солідарності, справжньої, тривалої, жертовної, «стусівської» — нам іще треба навчитися. Відчайдушний заклик до солідарності, котрим спалахнув нещодавно на Майдані Микола Микитенко цьому свідченням.

Рішення суду в справі про книгу Вахтанга Кіпіані, це, мабуть, лише один із перших дзвінків. Вочевидь, не останній. Проте Василь Стус продемонстрував, що є лінії, за якими ми, у своїй абсолютній більшості, перебуваємо по один бік барикад. Що ті об’єднуючі герої, яких так часто і відчайдушно шукають українські політики — вони є. Ось тут, зовсім поруч. І що жертовність таких, як Василь Стус, не була даремною.

Оригінал статті на ЛітАкцент: Об’єднані Стусом

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Понад 25 тисяч книжок евакуювали із книгарні «Є» у Слов’янську

Віктор Разживін, директор книгарні «Є» у Слов’янську, викладач зарубіжної літератури Донбаського державного педагогічного університету, евакуював 25 тисячі книжок зі Слов’янська.

Наразі книжки переб

Старт публікації нових буднів Маріки

Мої вітання. Гарного вам часу доби. Приємних емоцій. Мирного неба! 

Стартувала публікація третьої книги городніх буднів МаріКи. 

Запрошую до прочитання “Пригоди на городі, або заготовити їжу. Липень 2022” 

Публікація

Василь Клічак: «Хай не стогнуть від бомб поля…»

* * * Він сох на сіні. Пам’ятаєш той запах давніх юних літ? Тепер його ти обриваєш, цей липовий духмяний цвіт. Бджола летить над головою. Так тихо. П’янко тій бджолі. І враження, що із тобою найзатишн

Експедиція до Антарктиди львівського письменника й журналіста Маркіяна Прохаська

Маркія Прохасько — сучасний український  молодий письменник і журналіст, син відомого українського письменника Тараса Прохаська. Народився Маркіян в Іван-Франківську, проте в дитинстві переїхав до Львов

Нова книга, та деякі запитання)

Вітаю вас дорогі друзі) нова книга яка називається “Світло старого маяка” вже на сайті, попереду процес написання) буду радий вашим коментарям та підтримці, щоб  надихатись на нові ідеї і втілювати їх для вас)

Хочу

Перейти до блогу

Нові автори

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Перейти до "Нові автори"