Ну і хто ж його врятує❓️
Сльози страху й образи мимоволі котились з очей попри всі намагання їх стримати. Каміль не хотів показувати слабкість, тому всі наявні сили йшли на те, щоб не видати жодного звуку. Але з довбаною вологою він вже нічого не міг зробити.
Двері відчинились раптово. В дверному отворі показалися два високі силуети.
Хтось запалив лампу — не яскраву, але достатню, щоб вразити очі, що звикли до мороку. Каміль мимоволі замружився, закрившись плечем, хоч і не міг нормально рухатись. У грудях усе стиснулося.
— О, хтось тут, схоже, наплакався від душі, — зауважив один з охоронців, присідаючи поряд. — Подивись, як личко блищить. Ти в нас ніжний, еге ж?
Він простягнув руку і на диво обережно торкнувся обличчя Каміля…
Це в нас Каміль
(зв’язаного ШІ малювати не згоден, але ви мене зрозуміли):
А це версія Джахара, яка мене влаштувала
(він хоч і гад, але по-своєму привабливий):
А тут ще й в русі можна подивитись:
А нова глава “Наложника” вже на сайті!
Приємного читання! ❤
Ваша Чарівна Мрія
Оригінал статті на Букнет: Ну і хто ж його врятує❓️
Блог
Хто я для неї ❓️❗️Іноді помилки треба для того, щоб зробити правильні висновки.
У Лізи та Вадима із “По сусідству з Грозою” ⛈️ все буде добре, а поки що…
— Так! І якби ти не втекла, якби не уникала мене, а спитала прямо,
⏰ Початок марафону дарк романів! ⏰❤️Щире дякую всім, хто підтримав, зацікавився і зареєструвався.❤️
Цього разу в марафоні беруть участь 17 чудових авторів зі своїми дарк романами.
Нагадую, що всі правила детально і з прикладами можна знайти – тут.
Коротко:
⭐
Новий розділ вже на сайті❤️8 років тому…Привіт, мої любі Спокусники!
Продовження вже на сайті
«У ліжку з босом»
— Дивно, що я ніколи не бачив тебе раніше. Як я міг проґавити таку красуню в коридорах? Мабуть, я занадто багато часу витрачаю на навчання.
—
♥️♥️♥️взаємне читання ♥️♥️♥️Шукаю авторів для взаємної підписки! ?
Я — Дані Фарадей, музикант та письменник вже більше 25 років, автор гостросюжетної прози та фантастики англійською, українською, та колись російською мовами.
Шукаю цікаві
Це було небезпечно…Чую важкі кроки по насту. Скрип свіжого снігу під чоботами зараз звучить для мене як вирок. Хтось підходить зовсім близько до мого сховища й зупиняється.
— Тут тільки кучугури, капітане, — нарешті вимовляє він, і в
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.