«Не хочу тієї слави»: 176 років із дня народження письменника і…

«Не хочу тієї слави»: 176 років із дня народження письменника і…

 До 176 річниці від дня народження видатного прозаїка та драматурга з Миргорода Суспільне зібрало факти із його біографії.

Панаса Мирного вважають одним із найбільш плідних українських письменників свого часу. Він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Панас Мирний. Фото: istpravda.com.ua

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині повітового cкарбничого. Навчався у Миргородському парафіяльному та Гадяцькому повітовому училищах. А працювати почав у 14 років.

Служив у канцеляріях, бухгалтером губернського казначейства у Полтаві, а згодом – на різних посадах у губернській казенній палаті.

Чиновником Панас Мирний був майже 40 років, дослужився до чину дійсного статського радника. Але справжнім покликанням для нього була літературна діяльність.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Полтава. Губернаторський будинок. Фото: istpravda.com.ua

Через цензурне переслідування українського слова у Російській імперії ранні твори письменника друкували за кордоном.

Перші його твори – вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав» – з’явилися у львівському журналі «Правда» 1872-го.

Згодом друком вийшли нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П’яниця», а в 1877-му в Женеві − повість «Лихі люди». У цьому ж місті опублікували і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – найвідоміший роман письменника.

Цей твір Панас Якович написав спільно з братом Іваном. У романі розповідають про капіталізацію і класове розшарування села. Головний герой − бідний селянин Чіпка. Через злидні він стає розбійником, його арештовують, везуть у Сибір, де чоловік гине.

Панас Мирний був одним із найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Ілюстрація до роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Фото: ppt-online.org

В Україні твори Панаса Мирного почали друкувати тільки у середині 1880-х. Тоді на сторінках альманаху «Рада» опублікували перші дві частини роману «Повія» та оповідання з циклу «Як ведеться, так і живеться».

Багато творів письменник створив у своїй першій полтавській квартирі, яка була на вулиці Монастирській. Згодом він переїхав на Малосадову (тепер Короленка), а 1903-го − у власний будинок у теперішньому мікрорайоні Кобищани. У ньому письменник продовжував роботу над романом «Повія», написав поему у прозі «Сон», оповідання «Пригода з «Кобзарем»», «Дурниця».

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Панас Мирний із дружиною та дітьми. Кінець ХІХ -початок ХХ ст. Фото: istpravda.com.ua

Майже у 40 років Панас Якович одружився на капітанській доньці Олександрі Шейдеман. Із нею виростив трьох синів. Письменник підтримував тісні зв’язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими.

Він був членом нелегальної організації «Унія» у Полтаві. Вона поширювала заборонену українську літературу. Крім того, співпрацював із журналом «Рідний край», який 1905 року почали видавати у Полтаві.

Тривалий час Панас Якович не розкривав свого літературного псевдоніма. У листі лікарю Івану Зубковському писав: «…багато моїх знайомих знають, хто такий «Панас Мирний», але я за життя свого не хотів би рекламувати свого прізвища, серйозно вважаючи себе негідним тих прославлянь, які створилися навколо імені Мирного».

Сучасники згадують, що Панас Якович був надзвичайно скромною людиною.

«Ні, не хочу тієї слави, їй-богу, не хочу. Вся моя слава – Україна», – говорив Панас Мирний.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Похорон Панаса Мирного 30 січня 1920 року. Фото: istpravda.com.ua

Помер письменник 28 січня 1920-го, похований у Полтаві. У будинку, де він проживав, нині створили меморіальний музей. Відомим широкому загалу письменник став уже після своєї смерті.

Більше про біографію та творчий шлях Панаса Мирного можна дізнатись, послухавши наш подкаст про митця.

suspilne.mediа

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Не хочу тієї слави»: 176 років із дня народження письменника і…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

«Видавництво Старого Лева» буде на замовлення додруковувати книжки, наклади яких закінчилися

«Видавництво Старого Лева» додало на сайт нову функцію: тепер там можна замовити особистий додрук низки видань, наклад яких закінчився.
«Уявіть, що дуже хочете прочитати якусь книжку — можливо, давно вид

Дві книжкові компанії увійшли до списку найамбітніших бізнесів України від Forbes

Мережа книгарень «КнигоЛенд» та видавництво дитячої літератури «Пегас» увійшли до списку Next 250 від Forbes — найамбітніших малих і середніх компаній України, які демонструють стійке з

Український письменник винайшов протимінне взуття

Український поет, прозаїк і перекладач Павло Матюша створив нову версію протимінних черевиків, які відповідають потребам підрозділів під час розмінування територій, густо засіяних проти

Збитки «Нашого формату» від удару рф сягають понад 4 мільйони гривень

Унаслідок російської ракетної атаки по Києву вночі з 3 на 4 липня повністю знищений склад книжкового видавництва та інтернет-магазину «Наш Формат» — загальні збитки сягають близько $100

Виторг книгарень зріс на 19%: підсумки Тижня незалежних книгарень

Протягом Тижня незалежних книгарень, що відбувся протягом 24-30 червня, виторг книгарень-учасниць зріс на 19% у порівнянні з тижнем до початку ініціативи. Про це Читомо повідомили орган

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"