Неймовірна історія про кохання від Стефанії Лін

2021-03-07 08:32:28 Уляся Смольська

Неймовірна історія про кохання від Стефанії Лін

Привіт, дорогенькі)))

Рідний брат продав Агату бізнесмену заради вигоди бізнесу, що потопає. Лука Гріховний, чоловік, від якого не знєш чого чекати. Він веде свою гру, відому тільки йому. Він лукавий та еротичний, порочний та сексуальний. А ще, він вирішив одружитися з Агатою заради того, щоб забрати те, що належить їй по праву, те що забрав вже брат.

Їх стосунки гарячі, повні протистояння. Агата ненавидить Луку й намагається звільнитися від нього, та чи вдасться їй, та й чи захоче, коли дізнається усю правду? Він не янгол, але й не ворог їй.

Продана лукавому

Анотація: Я стала гарантією зобов’язання, які має виконати мій брат, перед Лукою Гріховним — бізнесменом та чоловіком, що знає чого хоче. Мені довелося стати частиною життя людини, яку називають Синя Борода не з простих причин. Він лев, що зловив у пастку кішку. Мисливець, який змусив бути поруч. Чоловік, від якого тілом біжать мурашки. А я продана йому…Та чи так все як здається?

«Не грай з Лукавим. Програєш.»

#Різниця у віці

#Романтична еротика

#Владний герой

#Від ненависті до кохання

#Протистояння між Кішечкою і Гріховним

#Не ідеальні герої

 

Уривок:

Раптом дверцята авто відмикаються, не встигаю навіть скрикнути, й мене, схопивши за руку, витягують на вулицю. Падаю, зачепившись ногами за якийсь камінь й ошелешено задираю голову, вляпавшись рукою у багнюку.

Лука.

Наді мною стоїть Лука. Погляд лінивий, сині очі оглядають кожний клаптик мого тіла, уста стиснуті в тонку лінію, тільки тіло напружене. Біла сорочка намокає під дощем, а стильні черевики тонуть у болоті.

— Покаталася? — Сухо цікавиться та зігнувши голову в бік, дивиться уважно.

— Лука, послухай, — починаю тараторити. Серце стискається від страху. Зараз чоловік нагадує лева, що готовий проковтнути жертву. — Я…

Гріховний підіймає руку, а я заплющую очі й відчуваю, як сльози рясно котяться по щоках, хочу того чи ні. Спогади проносяться в голові спалахами. Ось я стою перед Едом, після того, як поховали батьків, він вимагає від мене одягнути білу відверту сукню на якусь зустріч, а я кричу, що не буду цього робити, що носитиму траур. Даю Еду ляпаса, а він…він дає здачі. Б’є по обличчю й жбурляє на підлогу. А потім завдає ще кілька ударів по ребрах, розлютовано повторюючи, що я буду слухати його.

І я слухала…

Очікую удару. Чесно. Я чекаю, коли Лука завдасть болю, та ніякого удару все немає, тож розплющую очі й наштовхуюся на подив у темних очах чоловіка. Він просто поправляє комір сорочки й шоковано дивиться на мене.

— Встань, Агата. — Наказує холодно.

Встаю, не стріпуючи листя та бруду.

— Лука…

— Ти викрала моє авто, Кішечко. Це удар нижче пояса.

Замовкаю та дивлюся на нього, розглядаючи легку неголеність й ідеальну шкіру. Тремчу, все ще тремчу, наче листочок під осіннім вітром.

— Я тікала…

— Хоч я сказав не тікати. — Цідить. — Що ж, от ми й знаємо, як ти виконуєш прохання.

— Це було не прохання.

— О ні, Агата, це було прохання. Повір, — спирається на гелендваген, — ти ще не чула моїх наказів. І судячи з твоєї поведінки, то роздаватися вони будуть тільки з батогом  у руках. — Лукаво усміхається й по мені біжить холод. — Але думаю тобі сподобається.

Оригінал статті на Букнет: Неймовірна історія про кохання від Стефанії Лін