«нахаба В МоЄму Будинку» Знижка 25%

«нахаба В МоЄму Будинку» Знижка 25%

«нахаба В МоЄму Будинку» Знижка 25%

ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ!!!

«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ»

Запрошую до книги зі смаком зрілого кохання та мрій.
Пристрасть, ніжність, неймовірна історія двох людей, яких доля оселила під одним дахом.
Уривок.
« — Домініку, що тебе мучить? — її сині очі, пронизували мою душу.
   — Не зрозумів?
   — Все ти зрозумів. Що тебе мучить? Чому ти зупиняєш те, що ми обидва бажаємо? — її голос став тихим, вона ніяковіла, і щоб запитати це, – вона взяла всю мужність в кулак. Я пишався цією жінкою.
   — Моє життя не назвеш гарним прихистком для твого серця. Я б хотів, щоб все було по-інакшому, але… Я можу сказати лише одне, що мені шкода, що я не зустрів тебе раніше. Я б неодмінно тебе вже спокусив, ми б кохалися і вдень, і вночі. Потім одружились і ти б народила для мене маленьку копію себе, а краще двох. — Я відчув, як серце стискає, а очі наповнюються сльозами.
   Скарлетт забрала свою руку і я ошелешено подивився на неї. Я знаю, що поводжусь егоїстично. Знаю. Опустивши голову, я не міг подивитися їй у вічі. О, Боже! Як добре. Її теплі руки огорнули мене довкола талії, а її голова покоїлась на моїх грудях. Я ніжно торкнувся її волосся губами, заспокоюючись від аромату лимонів та літа,… тепла її тіла,… і тихого дихання під моїми руками.
   — Подаруй мені ці слова. Я хочу залишити їх собі.
   Я розчулено посміхнувся.
   — Я дарую тобі ці слова і своє серце.
   — О, Домінік. — Вона встала навшпиньки і зарилась обличчям в мою шию.
   Ми простояли так, здавалося вічність, але все одно було замало.
   Тримаючись за руки, ми прогулювалися лісом. Ми мовчали, нам не потрібно було нічого говорити. Ми насолоджувалися одне одним. Я так довго бажав – такого спокою,… коли розчиняєшся в іншій людині, і вона сприймає тебе таким, як ти є. І це все навзаєм. Я знав, що вона розчиняється в мені, а вона знала, що я її сприймаю такою, яка вона є. Для мене вона бездоганна.
   Спокій. Скрізь був спокій,… наше рівне дихання… та серцебиття в унісон.
   Повертаючись до будинку, ми, як і домовлялись вирішили посидіти біля каміна. Випити вина і гарно провести вечір, продовжуючи розчинятись одне в одному. Іноді без слів… іноді зі словами.
   Я знав, що багато собі дозволяю. Я це знав. Проте, якби це не було егоїстично, я мав повне право на цей вечір. Я кохаю її і бажаю. Я не дозволю зайти собі так далеко, як хотів би… Кому я брешу?! Я вже зайшов далеко. Та чи можна в коханні, – зайти далеко? Ні. Кохання – це найважливіше. Це я знаю, як ніхто. Я так довго чекав на Скарлетт. Я заслужив на це все.
   Увійшовши у дім, Скарлетт пішла до кухні взяти пляшечку вина і келихи, а я тим часом, розпалив вогонь у каміні.
   Всівшись на диван, Скарлетт протягнула мені пляшку. Відкоркувавши її, я розлив вино по келихах і сів поруч з нею.
   — Скажи, коли ти купував цей будинок, ти хотів його реставрувати?
   — Так. — На моєму обличчі розтягнулась посмішка.
   — То чому і досі цим не зайнявся? — вона надпила вина і схилила голову на спинку дивана, а ніжки підігнула під себе.
   Ці її рухи, дії… це водночас по-домашньому і суцільний секс.
   — Ну…
   — Ти не знав, чи я буду не проти? Так?
   — Так.
   — Я не можу бути проти, мені навпаки цікаво побачити тебе за улюбленою справою, і якщо ти не проти, допомогти тобі?
   Я відчув себе дитиною, якій подарували подарунок, на який чекав цілий рік.
   — Скарлетт, я не знаю, що сказати. Мені надзвичайно приємно.
   — Цього досить. — Посміхнувшись, вона запитала: — А, де ти жив до цього?
   — В місті. В квартирі.
   — Багатозначно. — Її сміх заполонив кімнату. Як мені кортить її поцілувати в такі миті.
   — Я напевно набрид тобі своїми розмовами. Пожартував я.
   — Звичайно, твоя балакучість це щось, але я звикну.
   Наші погляди зустрілись. Її слова про те, що вона звикне, – означали лише одне, – плани на майбутнє.
   — Це добре».

ЗАПРОШУЮ ПІДПИСАТИСЬ НА АВТОРА, ЩОБ НЕ ПРОГАВИТИ НОВИНКИ, ЗНИЖКИ ТА ОНОВЛЕННЯ.

СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.

Моя сторінка в ІНСТАГРАМ

Моя група в ФЕЙСБУК

Моя сторінка ФЕЙСБУК

 

Оригінал статті на Букнет: «нахаба В МоЄму Будинку» Знижка 25%

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"