Наукова праця про українців претендує на польську премію імені Єжи Ґедройця
Польський мовознавець, полоніст, славіст Павел Левчук, що народився в Україні, номінований на премію імені Єжи Ґедройця за книжку «Багатомовність військових мігрантів з України в Польщі». Список оприлюднили на сайті університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні, що організовує премію.
Щороку на премію висувають монографії й колективні видання, що порушують важливі історичні й культурні теми.
Цьогорічна капітула обрала десять фіналістів серед усіх поданих книжок. До списку потрапили:
- Ришард Ямка, «Panów piłą. Trzy legendy o Jakubie Szeli» (Wydawnictwo Marginesy, 2023) — літературне осмислення постаті селянина-бунтівника XIX століття.
- Пьотр Олєховський, «Agonia Polaków we Lwowie 1944–1959» (Wydawnictwo IPN, 2024) — дослідження репресій проти польської громади у Львові після Другої світової.
- Емілія Кледзік, «Perspektywa poety. Cyganologia Jerzego Ficowskiego» (Wydawnictwo Poznańskie Studia Polonistyczne, 2023) — розвідка про ромологічні дослідження видатного поета й етнографа.
- Марцін Косьцельняк, «Aborcja i demokracja. Przeciw-historia Polski 1956–1993» (Wydawnictwo Krytyki Politycznej, 2024) — погляд на історію Польщі крізь призму дискусій про репродуктивні права.
- Міхал Сєдзьяко, «Marian Jurczyk (1935–2014). Biografia polityczna szczecińskiej legendy Solidarności» (Gdańsk, 2024) — політична біографія одного з ключових діячів «Солідарності».
- Павел Левчук, «Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce» (Warszawa, 2024) — аналіз мовних практик українських біженців у сучасній Польщі.
- Олександр Аврамчук, «Rzeczpospolita Uczonych. Powstanie studiów ukraińskich i polsko-ukraińskich – dialog intelektualny w Stanach Zjednoczonych 1939–1991» (Warszawa, 2024) — про формування українознавчих студій у США й міжвоєнний інтелектуальний діалог.
- Ганс Юрґен Бемельбурґ, «Łódź. Historia wielokulturowego miasta przemysłowego w XX wieku» (Łódź, 2024) — комплексна історія багатокультурної Лодзі у ХХ столітті.
- Анна Куліґовська-Корзеньовська, «Czwarty akt Wesele. Teatr polski wobec rewolucji 1905 roku» (Instytut Teatralny, 2023) — про реакцію польського театру на революційні події початку ХХ століття.
- Каріна Ґайбуліна, «Etnografowie z przymusu. Polscy zesłańcy w służbie kolonialnej Cesarstwa Rosyjskiego» (Warszawa, 2024) — про польських політичних засланців, які стали етнографами у Сибіру.
Переможця оголосять 23 жовтня 2025 року під час урочистої інавгурації нового навчального року на Університеті Марії Кюрі-Склодовської.
Передмову до видання «Багатомовність військових мігрантів з України в Польщі» написала доцентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олена Пелехата.
«Як завжди, Павел Левчук торкається найактуальніших викликів сучасного суспільного життя в Польщі, а саме наявності найбільшої групи респондентів. … Автор, здається, намагається змістити наратив щодо української мови з того, що панує в українському дискурсі. Замість того, щоб збирати думки про красу досліджуваних мов, він запитує про емоційне ставлення, або як ми визначаємо ці мови і чому. Це зрілий, академічний, я б навіть сказав професорський, погляд на емоційне ставлення до досліджуваних мов. Окрім кількісних досліджень, тобто опитувань, автор представляє якісне дослідження, представляючи та описуючи історії військових мігрантів, які прибули до Польщі через війну», — написала вона.
Премію імені Єжи Ґедройця Університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні заснували у 2001 році, на першу річницю смерті відомого публіциста та політика, засновника журналу «Kultura» та Літературного інституту в Парижі. Нею нагороджують щороку за дослідження спадщини паризької «Культури» або за творче продовження ідеї Єжи Ґєдройця. Переможця оголосять у жовтні, він отримає 25 тисяч злотих грошової нагороди та диплом.
У 2013 році її отримав український історик Ярослав Грицак, у 2004 році − Ольга Гнатюк, у 2008 − Тіомті Снайдер.
Єжи Ґедройць — польський публіцист, політик і громадський діяч, засновник і головний редактор часопису Kultura (виходив друком у Парижі), який був найвпливовішим польським часописом у вигнанні XX ст.
Як повідомлялося, у 2021 році до списку номінантів премії Єжи Ґедройця також увійшов Павел Левчук. У 2024 році нагороду отримав Ґжеґож Мотика за книжку «Акція “Вісла” ’47. Комуністична етнічна чистка».
У 2022 році Сергій Жадан став лавреатом нагороди Форуму діалогу та співпраці Польща – Литва, також названої на честь Єжи Ґедройця.
Чільне фото: Jan Stępniewicz
Оригінал статті на Suspilne: Наукова праця про українців претендує на польську премію імені Єжи Ґедройця
Блог
Зимова казка
Нарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
Зимова казкаНарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
А кому ж буває легко)
Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.
Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Ректор чекає на вас. Негайно.
Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Ректор чекає на вас. Негайно.Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Перейти до блогуНові автори
Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Віра Балацька-Гузієнко
Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]
Вікторія Давиденко
Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]
Тетяна Зінченко
Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Обиденна Марія
Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]
Анатолій Хільченко
Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”
Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Іванна Стеф’юк
Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]
Світлана Ткаченко
Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]
Олег Озарянин
Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]
Ліра Воропаєва Кількість робіт: 4 Микита Рижих
Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Каріна Чернишова Кількість робіт: 10 Юлія Верета Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.