Місце сили й натхнення. Українська літературна резиденція в Ірландії

2021-02-09 09:21:59 ЛітАкцент

Є місце, яке мене надихає. Тобто таких місць у світі багато, проте одне з них – особливе. На перший погляд, це абсолютно пересічне містечко в Ірландії. Населення Вотервіля становить три або чотири сотні людей, там є два магазини і три паби, кілька готелів, узбережжя Атлантики й безкінечність зеленого кольору довкола.

Я бував у Вотервілі разів сім чи вісім і, сподіваюся, ще побуваю не менше. Бо це чи не єдине місце на землі, де я почуваюсь як удома, а може, навіть трішечки краще. Для мене цей куточок десь у ведмежих землях далекого Смарагдового острова став місцем сили та місцем натхнення. І не тільки для мене – Вотервіл пишається тим, що став другим домом для Чарлі Чапліна. Багато років поспіль метр кіно щоліта приїжджав у містечко, щоб разом зі своєю великою родиною провести там відпустку – гуляти природі, ловити рибу, ділитися з місцевими чоловіками плітками в пабі та веселити дітлахів кумедними історіями. «На згадку про Чарлі, одного з нас» – така табличка стоїть на монументі, який постав на набережній Вотервіля кілька років тому.

Цікаво, що про Вотервіл Чапліну розказала інша легенда кіно – Волт Дісней, який першим із відомих людей закохався в зовсім не пересічне ірландське містечко й був його частим гостем. Щось незрозуміле літає там у повітрі, притягує до себе творчі особистості, закохує й більше не відпускає їхні душі.

Не маю права згадувати себе в одному реченні з Чапліним і Діснеєм, тому власну історію почну взагалі з іншого абзацу.

Я дізнався про Вотервіл випадково. Навіть не дізнався, а просто проїжджав через це містечко туристичним автобусом, десятки яких щодня возять туристів одноденним автомобільним маршрутом Кільце Керрі – наймальовничішою дорогою Ірландії. Населений пункт швидко промайнув у мене за вікном, я відчув якесь дивне піднесення, проте не встиг насолодитися цим відчуттям, як автобус уже рушив далі, бо на нашу групу чекав обід в ресторані за декілька кілометрів від Вотервіля.

За кілька місяців я вже цілеспрямовано повернувся саме у Вотвервіл. Повернувся, щоб закохатися на все життя. Відтоді я часто буваю в цьому куточку Ірландії, маю там знайомих, друзів, улюблені місця та маршрути прогулянок. Це місце мене незмінно надихає.

 

І в 2020 році я зрозумів, що не можу більше тримати в собі це знання й ці почуття, а хочу ділитися ними з іншими. Я навіть написав книжку про Ірландію, в якій присвятив Вотервілю великий і дуже важливий розділ. Проте й цього мені мало. Цього року я хочу відвезти туди інших українських письменників. Чому тільки я маю право надихатися цим місцем? Воно спільне, просто мало хто знає про нього. Чаплін знав, Дісней знав, я знаю, а тепер знають також усі, хто читає зараз мої слова.

До речі, цікавий факт. Неподалік пам’ятника Чарлі Чапліну на набережній Вотервіля в 2019 році відкрили також пам’ятний знак першим кельтам, які висадилися тут із човнів на території своєї майбутньої батьківщини – острова Ірландія. Вважається, що саме звідси кельтська мова та кельтська культура почала поширюватися Смарагдовим островом. Отже, навіть стародавні воїни-мандрівники відчули особливий дух цього місця.

Восени 2020 року я зрозумів, як саме можу поділитися своїм місцем натхнення з людством. Я хочу провести у Вотервілі Українську літературну резиденцію – привезти туди кількох українських авторів і дати їм час, щоб відчути це місце, полюбити його, впустити в серце й надихнутися, як надихаюся ним я.

Мій план – знайти фінансування для чотирьох авторів / авторок і перекладачів / перекладачок.

Місце проживання – кілька котеджів у туристичному котеджному комплексі Lough Currane Holiday Homes. У кожному будинку є кухня, велика вітальня, три санвузли і три або чотири спальні кімнати. Кімнати двомісні, тому приїжджати можна з коханими чи друзями.

Десь у другій половині весни я оголошу відбір заявок на резиденцію. Займатиметься відбором Український ПЕН – ця поважна організація, членом якої я маю честь бути, зголосилася стати партнером Української літературної резиденції в Ірландії.

Звісно, ідея моя може видаватися божевільною, проте я абсолютно впевнений у тому, що зможу її реалізувати – зібрати гроші та організувати чудову резиденцію у віддаленому й атмосферному куточку Ірландії.

Але хочу, щоб сама ця ідея української культурної події далеко за межами України вже зараз надихнула не тільки мене, а й багатьох інших людей.

Звісно, головне питання – це фінансування. Я не хочу просити у людей гроші під чесне слово та свій авторитет. Натомість пропоную всім охочим отримати дещо навзаєм. Вище я згадував, що торік вийшла моя книжка про Смарагдовий острів. Вона називається «Усе, що ви знаєте про Ірландію, – правда, але…» Це збірка художніх репортажів, де я описую місця, події та людей, яких зустрів, побачив і спробував зрозуміти.

Ця книжка і стане першим рушієм збору грошей на Українську літературну резиденцію в Ірландії. Роздрібна ціна одного примірника в книгарнях – 195 гривень, але я пропоную всім охочим купити її у мене з моїм автографом за ціною 250 грн. 75 гривень із кожної проданої книжки піде на створення грантів для української резиденції.

Мета проєкту спільнокошту зібрати 75000 гривень на поїздку чотирьох учасників резиденції в Ірландію. Ці гроші покриють транспорт, проживання та візу (а також частково їжу й напої).

Письменники, перекладачі або культурні менеджери також можуть узяти участь у резиденцій на платній основі. Вартість проживання впродовж тижня в локації резиденції коштує 300 євро. Окремо оплачується також переліт в Ірландію (близько 150 євро в два боки), віза (60 євро) і транспорт до місця резиденції (40–50 євро).

До того ж узяти участь в резиденції може будь-хто, закоханий у Смарагдовий острів (але не більш ніж 12 людей). Вартість проживання в такому разі становитиме 400 євро за одного, або 350, якщо їдете вдвох і плануєте жити в окремій двомісній кімнаті. 100 євро з цих грошей підуть на створення додаткових грантів для українських письменників і перекладачів, які братимуть участь у резиденції.

Я обіцяю проконсультувати всіх з питань отримання ірландської чи британської визі. У мене неабиякий досвід у цьому питанні.

І тут я звертаюся до всіх-всіх-всіх! Будь ласка, купуйте книжки для себе, для друзів, поширюйте цей блог, радьте мою зелену книжку знайомим і, звісно, ставайте учасниками резиденції на різних засадах.

Читайте також: Тетяна Редько. А ви знаєте Ірландію?

 

Оригінал статті на ЛітАкцент: Місце сили й натхнення. Українська літературна резиденція в Ірландії