Моя перша рекомендація – нова книга Бетсі Прусс!

Моя перша рекомендація – нова книга Бетсі Прусс!
Досі я писала у блозі лише про свої твори. Та все буває вперше. Сьогодні мені дуже захотілося порекомендувати вам чудову новинку від Бетсі Прусс про зухвалу попаданку та владного дракона.
У тексті є:
#Академія драконів
#відбір фавориток
#війна двох королівств
#дракон і попаданка
Анотація до книги Академія дружин драконів:
Якби я знала, чим обернеться мені мій солодкий сон, я б ніколи в житті спати не лягла! Адже очі я розплющила не у своєму ліжечку, а в Академії майбутніх дружин драконів. Ставати фавориткою, тим більше, спадкоємця престолу, мені ой як не хотілось. З дня в день мене змушували вивчати етикет та поводження поруч з майбутнім чоловіком.
Правило перше – ніколи не будити у ньому дракона. Правило друге – ніколи не перечити своєму чоловіку. Правило третє – ніколи не дивитись йому у вічі.
З високої гори я плювала на всі їхні “ніколи” та ще й встигла порушити ледь не кожне з правил всього за день, намагаючись втекти з цього жахливого світу. Та варто було зустрітись зі своїм драконом, як бажання на втечу вмить відступило перед прагненням заволодіти цим чоловіком.
Солодкий уривочок: Я ледь розбирала дорогу, що є сили біжучи подалі з цього страшного місця. Численні сходи змінювались довгими коридорами, а коридори — сходами.
-Та зачекай же ти, навіжена!
Кричала мені у слід камеристка, біжучи позаду. Якби не ця довга сукня, в яку мене силоміць впрягли, я б вже давно відірвалась від старухи.
-Через твою поведінку ми були змушені повідомити спадкоємця про це! Тобі буде непереливки, якщо негайно не повернешся. -все ще верещала ця жіночка, навіть не зупиняючись. От же настирлива…
-Пішла геть! Я не маю ніякого бажання ставати однією з ляльок вашого принца!
Побачивши черговий поворот, я стрімголов кинулась туди. Вихід! Нарешті я бачу небо, а не мармурові стіни. Моїх губ торкнулась посмішка, та варто було помітити висоту, на якій знаходився мій білет додому, як я відразу засумнівалась у своїх здібностях льотчика.
-От же… -я ледь стрималась, аби не вилаятись.
-Ти граєш, з вогнем, дитинко. -все ще важко дихаючи, почала свої нудні лекції камеристка. -Його Високість буде тут з секунди на секунду, раджу повертатись.
-Не піду! Я ніколи не вийду заміж за дракона! -мій голос зірвався на крик, усвідомлюючи усю безглуздість ситуації, в яку я потрапила.
Небо вкотре за сьогодні прогриміло, але я навіть не здригнулась. А от жінка, що ще секунду тому пропалювала в мені дірку зневажливим поглядом, розширила очі до непристойних розмірів.
-Пізно. -ледь не простогнала вона, хапаючи мене за руку. -Його Високість вже тут!
-Де? -я роззявила рота, заглядаючи за спину, та наполеглива бабця шарпала мене з такою силою, що я ледь шию не скрутила.
-Не дивись, навіжена! Чи тобі життя набридло? Швидко голову схили та на коліна.
-Сама на свої коліна падай. -обурено пропищала я, все ще вириваючись. З боку це більше нагадувало бійку півнів, що ніяк не могли вгамуватись.
-Яка ж ти дурна. На коліна, я кому кажу! -ще тихіше прошипіла жіночка, вкотре шарпаючи мене.
-Відчепись, реп’ях недолугий. -все ж мені вдалось вирватись та відійти на крок. Спиною відчула наполегливий вітер, тому й поспішила повернутись. Найбільше за все мені хотілось виговоритись цьому недокоролю, як сильно я жадаю його смерті. Тут і зараз!
Та варто було обернутись, як я заклякла на місці від жаху, що накрив мене з головою. До мене наближався червоний дракон, а з ніздрів його линув дим. Невже я справді не сплю?
Як тільки він вхопився кігтями за край тераси, вітер від душі розтріпав моє волосся, змушуючи мружитись та прикривати обличчя долонею. Коли вітер стих, я розплющила очі, побачивши перед собою, неймовірної вроди чоловіка.
Я продовжувала дивитись на нього, поглядом обмацуючи ледь не кожну кліточку його тіла.
-Ваша Високість! -застогнала бабця,підповзаючи до нас навколішки. Вона зараз серйозно, чи як? От скажіть мені на милість, як можна так принижуватись перед цим шмаркачем? Моїй камеристці за п’ятдесят так точно, а цьому… прости Господи, спадкоємцю, від сили двадцять, двадцять п’ять років. -Вибачте нас. Я не змогла втримати Вашу обраницю. Вона надто вражена її переміщенням до нашого світу, але все під контролем, Ваша Високість.
-Під контролем, кажеш? Тоді чому моя наречена стоїть на самій небезпечній вершині Академії. М? -доки він свердлив поглядом бабуську, я задихалась власним обуренням. Тобто він зараз серйозно назвав мене нареченою? У той час, як крім мене там ще цілий вагон таких “наречених”. Та я навіть фавориткою боюсь назвати себе, не кажучи вже про дружиноньку.
-Хвилиночку. -діловито підійнявши палець вгору, я з викликом глянула йому у вічі. -Я не твоя наречена, і тим більше, не вихованка цієї проклятущої Академії. Додому мене поверни.
Від мого тону чоловік навіть здригнувся, а його й так видовжені зіниці стали ще більш помітними.
-Я заберу її. -чи то попереджаючи, чи то питаючи, сказала жіночка, хапаючи мене за руку. Господи, хоч би не ганьбилась і з колін встала. -Через місяць ми повернемо Вам ручне звірятко, а не норовливу землянку. Прошу, мій майбутній королю, не зліться.
-Ручне звірятко? -я вирвала руку, відступаючи. -Мене взагалі хтось чує? Я додому хочу, а не заміж! Чувак, мені взагалі байдуже, принц ти чи звичайний стражник – я. Не. Хочу. Заміж!
-Доведеться. -прошипів чоловік, роблячи крок на зустріч. Не знаю, яка сила мною керувала тієї миті, але я прожогом кинулась до самого краю тераси. От, пекло, чому ж так високо?
-Я вб’ю себе, якщо підійдеш! -прогарлапанила я, обертаючись до спадкоємця драконів обличчям.
-Я раніше тебе звідти скину, якщо фокуси земні в собі не триматимеш. -охохо, і це мені каже майбутній король? Дійсно король, а не гопота під під’їздом моєї квартири?
-Тоді дозвольте позбавити Вас від цієї важкої праці.
Страх! Це перше, що я відчула, варто було розслабитись та стрімголов полетіти до-низу.
продовження ЧИТАТИ ТУТ!
ЗУСТРІНЕМОСЬ НА СТОРІНКАХ!
З любов’ю, ваша Галина Курдюмова
Оригінал статті на Букнет: Моя перша рекомендація – нова книга Бетсі Прусс!
Блог
У Києві зводять ЖК «Тургеневъ» на місці знесеної історичної садиби. Яка позиція держустанов й активістів?У центрі Києва на місці знищеної історичної садиби Зеленських, яка офіційно визнана памʼяткою архітектури, компанія-забудовник планує звести житловий комплекс із назвою «Тургеневъ».
Ч
Українські наївні мозаїки: відшуковування «чипсів» власної пам’ятіІм’я фотографа Євгена Нікіфорова стійко асоціюється з радянськими мозаїками. Раніше Читомо вже писало про його фотокнигу Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics, що вийшла у видавництві
Унаслідок ракетного обстрілу Харкова постраждали книгарня та склад видавництваВнаслідок ранкового обстрілу Харкова 18 квітня 2025 року постраждали книгарня «КнигоЛенд» та склад видавництва «Віват». Про це повідомили директор мережі книгарень «КнигоЛенд» Ігор Зару
Адміністрація Трампа закриває Центр протидії іноземній дезінформаціїУ США розформували відділ боротьби з іноземним інформаційним втручанням при Держдепартаменті — Центр глобальної взаємодії (Global Engagement Center, GEC). Про це повідомив держсекретар
Померла гендиректорка Музею історії Києва Діана ПоповаПішла із життя генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.
Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомила у Фейсбуку.
Попова очолила заклад після початку повномасштабного вторгн
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.