“Ми можемо або пропасти, або видихаємо і йдемо”: інтерв’ю з авторкою книги про боротьбу з раком

“Ми можемо або пропасти, або видихаємо і йдемо”: інтерв’ю з авторкою книги про боротьбу з раком

У Всесвітній день боротьби з раком 4 лютого харків’янка Альона Воробйова презентує книгу “Мистецтво жити під час хіміотерапії”. Авторка писала її під час боротьби з раком молочної залози. В інтерв’ю Суспільному Альона Воробйова розповіла, як переживала хворобу, де знаходила сили та що її надихає.

Я тричі підходила до лікарні — і йшла

Про хворобу і "Мистецтво жити під час хімієтерапії" — інтерв'ю з авторкою книги, яка поборола ракФото: Анна Семенова (фото надала Альона Воробйова)

Як ви дізналися про свій діагноз?

Мені пощастило. Я просто щось відчула, що щось не те з моїм здоров’ям. Я зрозуміла, що потрібно йти до лікаря. До особливого лікаря. У мене був страх, і я тричі підходила до лікарні — і йшла. Зрозуміла, що не зможу себе змусити. Навіть сказала своїй доньці про свої відчуття, про свої сумніви.

І ось моя молодша донька, у неї була якась лекція в школі, 8-й клас, щось про рак. І вона навіть пішла з уроку, подзвонила мені і сказала: “Мамо, там говорять, що ти у зоні ризику, у віці близько 40 років жінкам дуже радять перевірятися. Мамо, будь ласка, скажи мені, що ти в понеділок підеш”.

Я пообіцяла і зрозуміла, що не можу її обманювати. Покликала сестру, подругу і пішла. Ми цілий день провели у лікарні, і вже ввечері був перший діагноз. Потім будуть ще, але перший був тоді, 1 жовтня.

Величезна черга наляканих людей щодня

Як лікар повідомив вам про діагноз, він був коректним?

Зараз, вже рік перебуваючи у цьому всьому, я розумію, що це з обох сторін травма. У людей, які тільки дізнаються, у сімей. Вони потребують специфічного ставлення. А у лікарів — це величезна черга наляканих людей щодня.

Істерика, яка у тебе спочатку, вона дуже недієва. А лікарі вже знають всі ступені прийняття хвороби. Деякі лікарі на першу реакцію та істерику не реагують. Тому для мене вони були такі… холодні. Але зараз я розумію, що це також захист психіки, тому що крім мене є ще, ще і ще. І буде дуже важко просто вставати і йти далі лікувати людей, якщо він буде реагувати на кожну істерику.

Я пишу про це в книзі. В мене немає ніякої мети піддавати сумнівам офіційну медицину, тому що там також потрібно робити величезні реформи й піклуватися про лікарів.

Про хворобу і "Мистецтво жити під час хімієтерапії" — інтерв'ю з авторкою книги, яка поборола ракФото: Катерина Переверзева (взято з Facebook-сторінки Альони Воробйової)

Як розповіли про діагноз своїм рідним?

Єдине, що мене турбувало — це мої доньки. Це була моя трагедія: в мене мама померла від раку 20 років тому. Я була тою самою донькою, у якої мати відмовилася від лікування. І тому мені потрібно було сказати моїм донькам, і я знала, що вони відчують той самий розпач, коли я дізналася.

Я цілий день не брала слухавки, сховалася у друзів. Видихнула. Подзвонила татові доньок, порадилася. І потім вже поговорила з дітьми. Але для них це все виявилося не так трагічно, бо для них було важливіше, що я їм одразу сказала: “Я буду лікуватися”. Тому що їхня бабуся, яку вони не знали, відмовилася, бо боялася.

Я нічого не розуміла окрім думки: “Я скоро помру…”

Як ви оцінюєте процес свого лікування в Харкові? Що можете сказати про умови в медзакладі, про комунікацію з лікарями? Ви їм довіряли?

Це питання, яке виводить на якісь оцінки. Я дуже рада, що нині я маю голос, до якого дослухаються і лікарі. Коли це трапляється — ти в розпачі. Перші два місяці усі мої друзі щось радили, розтягали мене в різні боки, а я нічого не розуміла, окрім думки: “Я скоро помру, помру скоро, скоро, скоро помру”.

Це був дуже важкий час. Ми їздили до Києва, дізнавалися про інші країни. А з іншого боку, мені вже п’ять чи шість разів називають прізвище одного й того самого лікаря…

Про хворобу і "Мистецтво жити під час хімієтерапії" — інтерв'ю з авторкою книги, яка поборола ракФото: Анна Семенова (взято з Facebook-сторінки Альони Воробйової)

Водночас я розумію ще одне — я не хочу їхати з Харкова. Це був мій перший свідомий вибір. Мені було так страшно, що я розуміла, якщо я поїду кудись, мені буде ще важче.

З чого почалося написання книги, чия це була ідея?

Це була ідея моєї подруги Марії Какуріної, вона запропонувала податися на грант. Я сказала “так”, і вона подала заявку на літературний дебют, але я не вірила, думала: “Я, мабуть, до літа не доживу”.

Ми навіть писали у гранті, які є ризики, що книги не буде. Але щось йшло, і це книга не про те, як я подолала рак. Ми ще не знаємо, це ще якийсь шлях. Але ця книга і ця історія моїх розумів привела мене у кінцевій хімієтерапії, у восьмій, я вже пишу, що я навчилася радіти будь-якому варіанту подій.

Про хворобу і "Мистецтво жити під час хімієтерапії" — інтерв'ю з авторкою книги, яка поборола ракФото: Анна Семенова (взято з Facebook-сторінки Альони Воробйової)

Процес написання книги був для вас терапією чи навпаки стресом, оскільки потрібно було знову згадувати і переживати важкі моменти?

Декілька місяців минуло після моїх останніх опромінювань, хімієтерапій і от зараз у нинішньому стані я відкриваю її — і думаю: “Боже, я б ніколи ні в якому разі на неї не дала б згоди”. Ця книга не була якимось планом. Я трішечки вже була публічною до цього, трішечки вже писала якісь свої роздуми на інші теми. І в мене завжди навкруги артисти. А що таке творчі люди? Вони завжди надихаються тим, що їх оточує. Моя хвороба стала надихаючою темою.

Єдине, що мене тримало

Чому книга має форму артбуку? Співпраця з фотографами, “Мистецтво жити” — назва. Чому такий акцент саме на мистецтві?

Тому що в цей час — це було єдине, що мене тримало. До цього я займалася багато років не просто творчістю, а культурними процесами в Харкові. Я знаю, як це лікує. Є психотерапія, а є мистецтвотерапія. До нашого культурного центру “Art area ДК” приходили люди в одному стані, слухали музику, дивилися вистави і виходили в іншому стані.

І я знала, як це працює, був інструмент. Коли я потрапила у свою темряву, свої страхи, саме те, що навкруги траплялося — концерти, пісні, тексти, які мені надсилали — дозволило мені бачити цю хворобу по-іншому. І ми почали з моїм оточенням разом звикати до цієї хвороби. Навіть світлини з лікарні — інші. Мене вдягали в якийсь смішний одяг саме для настрою і рівноваги.

Про хворобу і "Мистецтво жити під час хімієтерапії" — інтерв'ю з авторкою книги, яка поборола ракФото: Вікторія Агурєєва (фото надала Альона Воробйова)

У книзі я пишу, що коли тобі дуже страшно і дуже важко, треба знаходити максимум приємних речей. Друзі мене смішили, ми дозволили собі гумор, навіть інколи чорний гумор. Але він іноді рятував від жалю. Крім того, я писала і сама за собою трішечки спостерігала і відходила від свого болю.

Ваша книга починається з тези, що замовчування онкотеми, її ігнорування створюють у суспільстві ґрунт для демонізації раку. Про що йдеться, що ви маєте на увазі?

Я сама на собі це відчуваю і через мою матір, яка зовсім не змогла впоратися з тією міфологією важкого лікування. Не змогла домовитися в собі, щоб піти на це (лікування — ред.). Коли я заходила в цей діагноз, я готувалася, що це кінець. Тому що це витає у суспільстві: рак — це кінець. Хоча хвороба — це криза. Як коронавірус, як війна. Ми можемо під цим пропасти або ми стикаємося з цим, видихаємо, встаємо і йдемо.

Як ваш досвід, описаний в цій книзі, може допомогти іншим? Вона перш за все для онкохворих чи для їхніх родичів?

Я вже маю відгуки від читачів, вони дуже мене надихають. Наприклад, вчора мені написала жінка, актриса. Вона пройшла це 5 років тому і нікому про це не говорила. Вона прочитала книгу і сказала: “Альоно, хочу сказати, що я також це пройшла. Все, що ти пишеш — це і мої відчуття”.

Я собі так сказала: ця книжка дуже важка, бо дуже про мене, про мої потаємні думки, але вона дуже чесна, і якщо до якоїсь жінки, мами, в якої немає друзів-артистів, потрапить ця книга, то вона не буде одна.

Що відомо

  • Книгу Альони Воробйової надрукували у Харкові у вересні, перший наклад — 500 примірників. Їх розіслали в онкологічні відділення, бібліотеки та галереї. Друкували за кошти “Українського культурного фонду”.

Автор: Павло Стех

Оригінал статті на Читомо: “Ми можемо або пропасти, або видихаємо і йдемо”: інтерв’ю з авторкою книги про боротьбу з раком

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Завершення “Вендети”. Що далі?

Привіт всім! Сьогодні хочу поділитися з вами останніми новинами і творчими планами як на Букнеті, так і поза його межами. 

1. Якщо говорити про Букнет, то перша і головна новина це, авжеж, завершення мого першого роману

Новинка “Під крилом темряви” вже завтра

Вітаю, мої любі! Ви, напевно, вже зачекалися обіцяної новинки від мене у жанрі фентезі, тому я з радістю оголошую, що початок книги “Під крилом темряви” з’явиться на порталі вже завтра! 

Всі ці дні я плідно працювала

Записки недосвідченого автора (ч.4)

Привіт усім моїм колегам та любим читачам, які терплять мою неслухняну музу) Отож поки мені не пишуться художні твори, буду писати блоги.

А сьогодні хочу підняти питання про сумнозвісний письменницький блок. Саме це явище

Візуалізація Баєровського – “Я більше не боюсь”

Вітаю вас, любі читачі та колеги!

Хочу врешті показати вам, як виглядає один з головних персонажів моєї книги “Я більше не боюсь” – Юрій Баєровський (Баєр). Ця візуалізація планувалася на суботу цього тижня, але ваші

Всим привіт

Всим привіт. Дуже дякую, що читаєте мою книгу. На жаль через деякі обставини я не можу викладати продовження, ще й муза не хоче до мене приходити. Але я буду вдячна якщо ви дасте  мені знати чи цікава вона вам. Дякую.

&nbs

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"