Микола Дудар. Найпочесніший в світі трон

2021-01-27 23:00:00 НСПУ

***

Доживати життя ніким
І дізнатись про це між іншим
І цуратись найкращих рим
З войовничих газетних віршів…
 
Доживати, мабуть, не гріх
Поміж заздрісних і сварливих.
У садочку цвіте горіх.
Мить зупиниш – то буде диво…
 
Не злічити в Десні добра:
Попід хвилями Всесвіт житній.
А у тебе на думці гра
І твої безконечні злидні…
 
Заримований бачиш сон…
А у ньому – весна і хата.
Найпочесніший в світі трон –
На колінах у мами й тата…
7-8.06.2020
 
***
Про погоду, утому й розлуку,
Про невиспані очі з портрета –
Розмовляв наодинці з фейсбуком
І косив під крутого поета…
Дихав сутністю джунглів і моря.
Відчував, наближається досвід.
Соцмережі такі неозорі!
Де той вірш, що писав я? А ось він!..
…
14.02.2020
 
***
Крапку поставлено — до і опісля…
Осінь холодна, поклик услід…
Листя опале, мамина пісня…
Там ось був Захід, тут буде Схід…
 
Втрачено сни і високі посади…
Стерто з обличчя облуду дзеркал…
Мамо, я згадую ваші поради…
І об стіну розбиваю бокал…
 
Ось і купе моє – передостаннє…
Хто я і звідки – ніхто не збагне…
Я ще повернусь на пізнє кохання…
Може, воно порятує мене…
29.10.2019
 
 ***
У сіре небо пес загавкав —
Цікаво, що він там уздрів?
Вже третій день, як з книжки Кафки,
А ми із кумом– ще по пів…
Чарчина — гідний співрозмовник.
День заспиртовано і ніч.
Я у життя багатотомник
Записую черговий спіч…
Так, напились… І що із того?
Погрузли в споминах… Авжеж.
У пса розмова є до Бога…
От і у нас із кумом теж…
09.10.2019
 
***
…Вже й наче грудень втретє затвердів…
Дерева білим пір’ям вкрили тіло:
А якби сни їх вийшли з берегів,
Вони б давно у вирій полетіли…
Мороз давно пішов на манівці.
Обтрушує Різдво врочисті шати.
А на снігу шаліють горобці,
І вабить аж самого щебетати…
24.12.201.
 
 У свої 68…
 
Нудьгую за стернею, за соломою.
Нудьгую за жнивами, косовицею…
За польовою праведною втомою,
Солодкою міцною медовицею…
Де на рахунок три, вже засинаючи,
Замурзані, невмиті і обвітрені,
Ми по казках своїх блукали заячих,
Літали разом у краї незвідані…
За татом я нудьгую, і за мамою…
За старшою сестрицею – весняночка!!!…
За першим лісапєдом (ось вам!… ) з рамою,
Що ним возив до ставу полоняночку…
Нудьгую за собою, тим, що в пошуках,
Нудьгую за друзяками старенькими…
І спогадів у мене повні кошики.
Та, може, то лиш кошики з опеньками…
 
Все відбувалось так…
В келиху спить вино.
В тебе іскряться очі.
Віриш мені? Воно —
Наш поводир до ночі.
Все розумій без слів.
Присмак несамовитий.
З вишеньки? Ні, зі слив…
Щастя — таке надпити.
Бити кришталь не жаль…
Кадри кінокартини…
В шафі висить мій шаль…
Скоро народиш сина…

03.04.2018
 
“Українська літературна газета”, ч. 1 (293), 15.01.2021
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі.

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Оригінал статті на НСПУ: Микола Дудар. Найпочесніший в світі трон