Мама – як завжди холодна. Я – знову винний.
“Мама – як завжди холодна. Її мовчання ріже гостріше за слова. Я – знову винний, навіть якщо нічого не зробив. Може, справа не в мені, а в її власному болю? Та відчуття провини знову оселяється всередині, наче чужий, але такий знайомий гість”. Спробуємо розібратись разом з Даніелем Рошем на сторінках роману “Життя ціною долі”
https://booknet.ua/book/zhittya-cnoyu-dol-b440265
Мама – як завжди холодна. Я – знову винний. Та сама тиша. Той самий прихований біль. Ті ж самі речі.
Між нами – глуха стіна з холоду, криги й мовчання. А я все життя прагнув від мами бодай іскру тепла… бодай крихту любові.
У кутку стоїть скляна шафа. В ній – керамічні глечики, тарілки, склянки. На перший погляд – звичайні. Та варто придивитися, і видно: вони – ручної роботи. Мамина гордість.
Її завжди цікавили такі речі, естетична краса, мистецтво. Але не я.
Мама ставить переді мною білу порцелянову чашку.
– Ось твоя кава.
– Дякую, мам, – беру чашку і відчуваю її тепло.
– Вона особлива – свіжозмелена, з маленької кав’ярні внизу. Я знаю, ти любиш міцну.
Вдихаю аромат.
– Пахне… дитинством. Пахне нашим домом, – кажу й роблю ковток. – Смачно.
Оригінал статті на Букнет: Мама – як завжди холодна. Я – знову винний.
Блог
В’ячеслав Гук. «Самота – це єдине, що залишається і належить живим…»“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
* * *
Той час цілком перевершив сумніви, сховані в глибині
єства, як зроблений наспіх запис у метриці, немов знак,
що змерхла яскравість осінніх
Привіт мої любі. Я оце подумала, що давненько нічого такого не писала у блозі разом зі своїми тарганчиками й тому спішу виправитися, а якщо точніше, то почати вас знайомити з Ельтанарією де відбуваються описані у моїй
Записки початківця-автораВсім привіт!
Я зовсім нещодавно почала пробувати себе в письменництві й вирішила викласти першу історію, над якою зараз працюю. Для мене це новий досвід, і я лише вчуся всьому — від того, як розповідати історію, до того,
Записки начинающего автораВсем привет!
Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Роман «Дім для Дома» Вікторії Амеліної отримав грант PEN Translates у Великій БританіїРоман Вікторії Амеліної «Дім для Дома» (Dom’s Dream Kingdom) отримав грант PEN Translates — ключової програми підтримки перекладної літератури, яку реалізує English PEN. Про це повідоми
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.