Літературна Верхньодніпровщина

Літературна Верхньодніпровщина

Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про нереальні події, з вигаданими особами, місцевістю, іноді за участю надприродних сил – так визначають її, одну з небагатьох, чиє розгалужене коріння пішло з давнини. Це – казка, Велика Вихователька.

Скільки поколінь народів світу
пройшло через незабутній дитячий світ казкових героїв! Одного разу ми стаємо
дорослими і наші маленькі діти, а згодом і любі внуки зачаровуються казками.
Народними, зарубіжних і вітчизняних авторів. Іноді на догоду малечі авторами
стають самі батьки чи дідусі з бабусями.

Любов Висоцьку знало певне коло
колег, з якими вона працювала продавчинею. Але про неї більш як 20 років тому
дізналися дітлахи Дніпропетровщини.  Бо
казки «Зачароване каченятко», «Лісовий колодязь», «Загадкове перо», «Білочка-співачка»,
«Зачарований юнак» та багато інших, котрі створила наша землячка, звучали на
радіо, друкували у ЗМІ. А згодом із присвятою онучці Олесі вийшли друком
ілюстрованою книгою «Лісові пригоди».

Жанрове розмаїття в літературний процес
Верхньодніпровщини внесла казкарка Марія Дубина, відома далеко за межами
області своєю лірикою, оповіданнями та фантастичними поемами. Співпраця з
художником-земляком Єгором Дубовим допомогла яскраво висвітлити сюжети творів
для дітей. Дивовижна квітка, котра зцілює й омолоджує, давно манила Івана, бо в
тяжкій недузі лежить його сестра. Брати Підлісень і Пролісень допомагають
юнакові, а той у густому пралісі знаходить рятівну квітку Чанну…

Інші герої – Міра, Розен, Яра з «Горобиної
ночі», а також Видивинь і Прислушниця своїми діями стверджують ідеали добра і
свободи та в двобої перемагають зло.

Сколихнула дитячу уяву і поетка Ніна Кременчуцька. Сорок поетичних дифірамбів винесла вона на суд маленьких читачів. Її головна героїня – Киця. Непроста, Киця-учениця, рахівниця, чарівниця, левиця, жартівниця, циганиця, медсестриця, танцівниця… І щоразу оживає в новому малюнку. А їх, тих малюнків аж 46 досить вправно виконала сама авторка, що стало окрасою книги, яка побачила світ у видавництві «Гамалія».

Інший погляд на негативний образ відомої Баби Яги має  Микола Пшенишняк, бо нарядив її в ошату добродійниці. Його казкова особа із «Самотканських небилиць» була характерницею, знала кілька іноземних мов, і з мітли пересіла на ночволіт – модернізовані ночви з висувними крилами.  Це дало змогу здійснювати перельоти аж до Риму, рятувати мешканців європейської столиці від інквізиції. Згодом італійські переселенці заснували на наших землях однойменне село, а навколишній ліс характерниця назвала на свій розсуд:

«В знак пошани до гостей

І уваги тим, з ким

Тут жила, Яга оцей

Ліс назвала Римським».

У це важко не повірити, як і в
те, що із-за туману Пізанську вежу одного разу нахилив той самий ночволіт:

«Якось в Пізі, як на зло,

(Видимість  – не встежиш)

Ночволета повело –

Та й гур-гур у вежу.

 Й так застигла вежа та

Викривленим боком.

Загадка ця на вустах

Хтозна скільки років!..»

Спробу відійти від народних традиційних схем, осучаснити казку, зробила учениця Ганнівського НВК Лілія Лебідь. У неї уявні рапіри схрестили Паперова та Електронна книги. Про це сільська школярка захопливо розповіла у своїй казочці, яка була надрукована у збірнику  «Проріст», виданому в 2019 р. Герої сучасного електронного та паперово-видавничого світу врешті-решт помирились,  дійшли згоди, хоча кожна з них доводила свою перевагу та значимість, завойовуючи увагу читачів.

Хочеться побажати Лілії подальших
творчих пошуків.

Свій вклад у сучасне
казкотворення вносить член НСПУ Євген Безус, відомий своїми віршами, піснями і
книгами прози. Свого часу Євген Федорович на першу двомовну казочку «Про Дідуся-Паровоза
та хлопчика Микитку» отримав багато схвальних відгуків. Були і кпини, бо один
скептик приплів до реставрованого залізничного трудівника ще й стару поштову
скриньку. Її, мовляв, погнуту, деформовану, автор має намір прославити в
наступній казці… Але ж казочка сподобалася онукові й він почав вимагати
продовження. Тим часом цей казково-залізничний твір надрукувала обласна газета «Зоря»,
а згодом і галузева всеукраїнська «Магістраль».

Не забарилась і редакція
електронного видання «Дерево казок», бо вже в 36-му випуску Дідусь-Паротяг
Безуса басовито загудів на всю округу… А далі – більше: працівники Дніпропетровської
обласної бібліотеки для дітей внесли нашого земляка до енциклопедії «Вікіпедія»,
 і назвали «українським дитячим
письменником».  Усе це спонукало володаря
цього титулу розширити і поглибити сюжети. Так народилися «Залізничні казочки»,
які освятило видавництво «ЛІРА».

До книги ввійшли розповіді про
неймовірні пригоди Дідуся-Паротяга, Електрички, Тепловоза, пасажирами яких
стали онуки і дорослі, вихованці дитсадків.

…З яскравої обкладинки на нас доброзичливо дивиться усміхнений, відремонтований рейковий перевізник. Здається, він запрошує: «Поїхали! Але спершу прочитай, що тут пишуть про мене…».

Вітаємо Євгена Федоровича із ще одним творчим доробком, а також юних читачів з гарним подарунком – циклом свіжих казочок. До речі, Євген Федорович пообіцяв подарувати по одному примірнику книжки всім навчальним та дошкільним закладам міста.

Пресслужба ДОО НСПУ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Літературна Верхньодніпровщина

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"