Меню

Літдайджест V4.0 Флешмоби і бла-бла-бла.

Букнет Літдайджест V4.0 Флешмоби і бла-бла-бла.

Літдайджест V4.0 Флешмоби і бла-бла-бла.

Всім доброго часу доби. Знову роблю дайджест задля закриття боргів перед Лією Лег і КТГорошком. Прошу вибачення за запізнення в друзів по перу. і однозначно рекомендую тобі, дорогий читач(ка) ознайомитись з творчістю цих крутих авторів (їй Богу, не пожалкуєш). А ще розповім про жанри де, на мою думку, найменше спаму… Але все по порядку.

Сонце сіло за обрій, коли я врешті дістався до передмістя Хотину. Тут ще догорав вогонь. Поодаль я побачив намети, але людей не було. Таке тепер життя в гетьманщині. Іноді треба залишити все, щоб врятуватись…

Куля влучила в землю прямісінько перед моїми ногами.

– Якому гетьману ти служиш?

Замість відповіді, я спрямував блискавку туди, звідки йшов голос. Чорне небо освітило синім спалахом. В тіні уламків будівель я побачив постаті.

– Трясця, а просто сказати не міг? — Випалив голос. — Ти мене ледь не спалив!

– Хто з вас Ярополк?

Тримались мольфари завжди зверхньо. Так вже вчили. Нас мали поважати і боятись. І немає різниці: друзі чи вороги.

– Я! Ледь не спалений тобою. — З темряви вийшов габаритний бородатий чоловік. Русичі. Темна форма з шевронами гетьманського профілю. Еліта гетьманських військ, шкода що не характерники.

– Сержант Ярополк, група Хорив! — Прогарчав здоровань. Борода рухалась в такт вилицям. — Полювали на характерників, коли отримали наказ на евакуацію вашого чаклунського гузна.

– Вітролом. — Я пропустив повз вуха регіт ще трьох солдат.

– А нормальне ім’я в тебе є?

– Олексій.

– Чудово, Олексій. Лисий, худий і довгий це Аскольд, — довготелесий чоловік з кулеметом за спиною коротко кивнув. — Коротуна можеш кликати Башибузуком, — Чоловік з чорною копицею волосся, зламаними вухами на низько посадженій голові підняв руку в знак привітання. — Красуню звуть Оленою. Майже як тебе.

Аж тепер я помітив, що третій воїн таки був жінкою. Олена заховала косу під чорну шапку і підняла з землі снайперську гвинтівку.

– За мною вирушив характерник, тож думаю, нам варто рушати негайно.

Ярополк глянув на товаришів і потягнувся до рації.

– Він забрав одну в покійників, — попередив його.

– Я здогадався. Олена чула ваші з ним переговори. Нечемно буде не привітатись… 

Уривок з невеличкого оповідання: Небо над Хотином. Естафети (обидві) передаю Миколі Пилипіву.

2. Жанри без спаму.

Давайте так: якщо ви чутлива ранима, невпевнена в собі фіалка, котра вважає свою творчість вершиною письменницької еволюції — закривайте просто зараз. Коменти без грама конструктиву заблокую і видалю. Ніхто ваших творчих сліз тут не побачить. Попередив? Попередив.

Так вже склалось, що зараз в один жанр перелізає інший. Іноді це гармонійно, іноді ні. Тому, якщо ви стомились від умовних детективів чаклунів, любовному протистоянні ельфів та гномів, чи потраплянок в фентезійних світах (котрі часто зводяться до академій) — давайте розглянемо кілька жанрів.

Почну з Стімпанка. Тим, хто не знає, уявіть, якби Жуль Верн жив би зараз, в 2к20, та все ще писав свої книги – це був би Стімпанк (Але раз термін виник в 1989, то Жуль Верн НЕ може рахуватись представником жанру). Це ера, де в світі править паровий двигун та похідні від нього. Світ, де літають дирижаблі, а по вулицях псевдо-вікторіанської епохи їздять карети. Якщо ви побачите там робота – він точно не буде сучасним, бо складений з старих шестернь, гайок та механізмів кінця 19-го, початку 20-го століття. Стімпанк це 9 з 10 альтернативна історія. Світ там ніколи не відкриє звичні нам технології, лише громіздкі з яких часто йде пар. Хоча часто трапляються твори де крім парового двигуна присутній електричний струм (і дизельний двигун і навіть азіатська версія є, але то вже похідні). Це часто брудний альтернативний аналог Лондона, де по вулицях ходять джентльмени у фраках з дивним монокуляром в одному оці, або екзоскелетним протезом, котрий шумить про кожному русі. Аристократи в циліндрі і пальто, під яким фрак, штани і сорочка з мереживами. Пані в корсетах і крінолінах з капором на голові і панчохами на підв’язках на ногах. Робочі в кепках, куртках і чоботях. І всюди механізми, пар та фабричні труби. Часто вони носитимуть різного виду циферблати і працюватимуть за обчислювальними машинами, котрі більше нагадують старі кассові апарати.

Рідше це дикий захід, або європа в епоху раннього капіталізму. І абсолютно неважливо, що календарно там може бути далеке майбутнє, а топографічно зовсім інша планета. Там шпага і револьвер протистоять незрозумілим паровим пристроям. А позаду повільно наступає робот, і екзоскелет його весь з шестернь. Така ось домінація індустріальної революції, і це обов’язкова умова. Якщо там трапляється магія, то це вже фентезійний стімпанк. Часто магія там протиставляється паровим технологіям, бо вжитись разом не вийде. Герої часто ниці, грубі, злі. Вони легко піддаються покликам інстинктів. Це світ Дирижаблів, поїздів, дредноутів, паропланів та будь-яких інших технологій з мідних труб та клепаного металу…

Чому жанр без спаму?  Тому що не вийде прописати всі події в клубі місцевого альфа самця. Не прокатить академія. Занадто багато роботи щодо пророблення сірої від диму атмосфери. А приправлена антиутопічністю та брудом, як від викидів, так і людських сердець – не сприяє еротичній атмосфері. Хоча скажу так, якщо хто знайде слр в трушній стімпанковій атмосфері, я навіть почитаю.

А ви що думаєте?

3. Рекомендації. Звісно-звісно, як без цього…

Київ-Нуар від Михайла Чорнописького. Одна з перших книг, котрі я почав читати на букнеті. Легкий стиль, котрий змушує дізнаватись: а що далі. В головного героя є дві речі, котрих він би краще не мав у той день. Сильне похмілля, через яке він нічого не пам’ятає з вчорашнього вечора. І туфлі вбитої неподалік дівчини…

Порочна баба або (не) лінивий мудак від Миколи Пилипіва. Це, щоб ви не казали, що я не читаю любовні романи. Я в захваті від тонко переданого кохання. Ух, аж до сліз…

Геній Геніальний у пошуках слави від Тетяни Гудими. Шлях становлення починаючої письменниці буде близький кожному, хто хоч раз сів писати. Фірмовий гумор лише додає тобі думку: трясця, дійсно життєво…

А на сьогодні все. До наступної зустрічі! Всім добра!

Оригінал статті на booknet.com: Літдайджест V4.0 Флешмоби і бла-бла-бла.

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення