Лембой

Я обіцяла, що в своїй новій історії  Лісова царівна і Змій я буду потроху знайомити вас зі славянською міфологією. Як зі всім відомими істотами так і менш поширеними. Отже в наступному розділі на Вас очікує зустріч з Грициком, який являється лембоєм.

Лембой — це давній образ з української (і ширшої слов’янської) народної демонології, який позначає нечистого духа, чорта чи диявола. За переказами, лембой асоціюється з нижчими бісами, посередниками між духами повітря та людьми — вони можуть їсти, пити, як звичайні люди, але злий вдача. Слово походить від фінно-угорських мов (наприклад, карельської), де “лемба” чи “леман” означає щось подібне до “лісового духа” чи “лешого”. У фольклорі лембой часто з’являється як елемент нечистої сили: може бути проклятою людиною, заклятим дитиною чи навіть перетворюватися на леших, домових, кикимор чи водяних.

У побуті слово вживалося як лайка чи вигук обурення: наприклад, “Лембой тебе візьми!” (щось на кшталт “Чорт забирай!”) чи “Кой лембой ти там робив?” — щоб виразити здивування чи гнів.