Ласло Краснагоркаї: Людина — дивовижна істото — хто ти?
2025-12-11 08:00:00 Читомо

Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівської премії опублікували текст його промови. Публікуємо найцікавіші уривки з неї.

Шановні пані та панове!

Отримавши Нобелівську премію з літератури, я хотів поділитися з вами своїми думками про надію. Мої власні запаси надії вичерпалися, тож говоритиму радше про ангелів.

Звернімося до теми людської гідності. Людино — дивовижна істото — хто ти? Ти винайшла колесо, підкорила вогонь, зрозуміла, що співпраця — єдиний спосіб вижити, ти винайшла некрофагію, щоб панувати над світом, набула вражаючого рівня інтелекту, а твій мозок настільки великий і складний, що саме з його допомогою ти набула влади, хоч і дещо обмеженої, над цим світом, якому ти також дала ім’я. … твій стрімкий розвиток зміцнив твою присутність на Землі та сприяв поширенню, ти об’єднувалася в орди, утворювала суспільства, засновувала цивілізації, набула дивовижної здатності не зникнути, хоча така небезпека існувала. Ти знову спиналася на ноги: спочатку як homo habilis створювала кам’яні знаряддя праці та навчалася ними орудувати, потім як homo erectus опанувала вогонь, а згодом, завдяки одній незначній анатомічній особливості, змогла сформувати мову, паралельно з розвитком мовного центру мозку. Якщо вірити уривкам Старого Завіту, разом із Господом ти сиділа й давала імена всім новоствореним істотам, далі винайшла письмо і ось уже була здатна до філософських міркувань, спершу пов’язувала події, потім відділила їх від релігійних переконань, спираючись на власний досвід, ти винайшла поняття часу, будувала засоби пересування та човни, блукала незнаними раніше землями, грабуючи все, що можна було пограбувати, усвідомила, що означає набувати сили та влади. Ти намалювала мапу планет, які вважались недосяжними, більше не бачила божества у Сонці, а зорі вже не визначали твоєї долі, згодом ти винайшла, чи радше модифікувала, сексуальність, ролі чоловіка й жінки, і дуже пізно, хоча насправді ніколи не пізно, відкрила для них любов, створила почуття, емпатію, ієрархію знань і, зрештою, полетіла у космос, перевершивши птахів, дісталася Місяця й зробила на ньому свої перші кроки, ти створила зброю, здатну багато разів знищити Землю, винайшла науки настільки гнучкі, що завтрашній день отримав перевагу над тим, що можна уявити нині, і принизив його, створила мистецтво, від малюнків на стінах печер до «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі, від магії темного ритму до музики Йоганна Себастьяна Баха і нарешті, відповідно до ходу історії, раптово перестала вірити бодай у щось. Завдяки пристроям, які ти сама винайшла, зруйнувала уяву, у тебе залишилася тільки короткострокова пам’ять, тож ти відкинула шляхетний спадок знань, краси та моральних чеснот і тепер ти гототова ступити на рівнини, де твої ноги загрузнуть у болоті, зупинися: ти прямуєш на Марс? ні — зупинися, бо це болото тебе поглине. Шлях твоєї еволюції був прекрасним і захопливим, хоча, на жаль, повторити його неможливо.

Пані та панове, кожне повстання нерозривно пов’язане з цілим. На цій дорозі немає зупинки, де я міг би вийти … я розумію, що вже обміркував і висловив усе, що хотів сказати про повстання, про людську гідність, про ангелів і, можливо, про все — навіть про надію.

Повну промову можна прочитати тут.

Переклад: Ірина Савюк

Оригінал статті на Suspilne: Ласло Краснагоркаї: Людина — дивовижна істото — хто ти?