Кілька слів і від мене

Кілька слів і від мене
Я довго думала, чи писати мені цей блог, чи ні. Підозрюю, що після його прочитання можуть у мій бік полетіти “тапки”. Проте ось Влада написала в коментарях до флешмобу, що саме він став поштовхом до такої критичної ситуації, яка зараз склалася на Букнеті.
І когось звинувачувати, що підняв цю тему – ну не я б написала, то хтось інший? Можна зрозуміти позицію адміністрації сайту – модератори не встигають читати велику кількість творів, що з’являються тут щодня, але якби це нам пояснили, то, може б, і не було такого обурення. Адже в правилах сайту не сказано, що жодне згадування слова “війна” чи “АТО” – це те ж саме, що самогубство для твору ( до речі за слово “самогубство” у переносному значенні в анотації мене теж блокували раніше)).
Це я про те, що можливо, можна було б знайти вихід. наприклад, автори-добровольці могли на волонтерській основі переглядати нові твори, що з’являються на сайті і у випадку порушення правил Букнету повідомляти техпідтримку. Або придумати якийсь інший варіант. Я думаю, якби всі спільно влаштували мозковий штурм, то дійшли б консенсусу.
Але от мені пишуть, що я можу попросити інших авторів не йти з порталу – і вони залишаться. Як мені здається, я не маю такої сили. Я можу сказати тільки за себе – що поки що залишаюся тут, бо маю певну відповідальність перед читачами і повинна завершити незакінчені книги. А далі буде видно.
А зупинити інших авторів міг би, можливо, не мій блог, а блог від адміністраторів. де було б висловлене їхнє бачення цієї проблеми і намічені шляхи виходу з кризи. Ну мені б дуже хотілося б, щоб якісь шляхи все-таки були і вони влаштували б усіх.
От, мабуть, поки що і все, що я хотіла б сказати. Прошу вибачення, якщо когось розчарувала тим, що не беру на себе роль Жанни д’Арк ( з одного боку) або не видаляю свій флешмоб, щоб зам’яти ситуацію ( з іншого). Чому я б хотіла, щоб той допис залишився, хай навіть і більшості тих творів вже немає?
Та просто тому, що насправді тема війни чи тих людей, які воювали, є в дуже багатьох авторів. Цього нема в анотації чи в тегах – це не значить, що цього немає в самому тексті. У мене, наприклад, у романі “Завтра буде вчора” теж є згадки про війну, і головний герой служив в АТО. Але книга не видалена, є комерційною і має безліч гарних відгуків читачів, довгий час була першою в жанрі “Містика, жахи”.
Тобто, як казали в серіалі “Твін Пікс”, “Не всі сови є тим, чим здаються”.
Тепер уже точно крапка))
Оригінал статті на Букнет: Кілька слів і від мене
Блог
Тарас Мельник+я = Слр + Бойовик! Ловіть новинку!Що буде, якщо автор бойовиків та авторка СЛР захочуть написати щось в співавторстві? Саме таким питанням я задалася, коли обирала собі співавтора для новинки ще пару місяців тому =)) Мені дуже хотілося написати роман не самостійно,
На Букнеті завелися шахраї!!!Пссс… Тільки по секрету, будьте обережні!
На Букнет приїхав досвідчений шахрай – Александ Бенн. Він же Саня Бабак.
Слідом за ним прибігла й аферистка з Троєщини – Русана Соболєва. Вона же Русік – королєвішна тамтешньої
Знижка на фентезійну дилогію!тільки сьогодні!Доброго раночку)))
Сьогодні діє знижка – 20% на дилогію
Дві книги за ціною 39,20 грн
Дике Марево (безкоштовно)
Анотація до книги “Дике Марево”
Опинившись в іншому світі я потрапляю у вир подій. І щоб
Болонська виставка дитячих книжок 2021 переходить в онлайнБолонську виставку дитячих книжок 2021 в офлайн-форматі скасували через складну пандемічну ситуацію у світі та, зокрема, в Італії. Виставка пройде в онлайні. Про це повідомляється на оф
Освітяни діаспори запросили до створення «Писанкового Всесвіту»Спілка українських освітян діаспори (СУОД) запросила охочих до участі у
створенні слайд-шоу «Писанковий Всесвіт».
Про це йдеться на сторінці події у фейсбуці.
Організатори просять до 23 квітня над
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.
Коментарі
Недолуга спроба.
Дії адміністрації з приводу творів про АТО – це лише фінал всіх інших маніпуляції, які присутні на тій помийці. Й робити вигляд, що цього немає – типова толєрастична помилка. “Я ж не стріляв… я ж не палив… я ж не бачив…” – вічна тема. Якщо Ви їдете в кузові машини з лайном у білій сукні й вам вдається не забруднитися – ви все одно їдете в машині з лайном.
Звичайно, ви за деякий час зістрибнете з цієї машини й сукня буде так само біла, але тим, хто зістрибнув трохи раніше, все одно буде здаватися, що від Вас тхне.