Кухня не проста, кухня чародійська))

Кухня не проста, кухня чародійська))

Кухня не проста, кухня чародійська))

Люблю брати участь у найрізноманітніших флешмобах, і з задоволенням перебираю на себе роль господині у флешмобі кулінарно-літературному, який передала мені Тетяна Гудима.

Кімната була гарна і затишна, навіть одяг знайшовся, який, за словами Яна, залишився від попередньої економки.  Маг запропонував Емері перевдягнутися, а потім спуститися на кухню, де він її й чекатиме, щоб ознайомити з обов’язками економки.

Коли дівчина заглянула до просторої, сяючої чистотою кухні, вона побачила, що Ян сидить за столом, на якому лежать дві куріпки,  гірка овочів та якісь баночки й скляночки з приправами.

 – Приготуй-но щось на обід, – сказав він, – а я мушу йти, бо маю багато відвідувачів. Обідати будемо о другій пополудні.

Він зник так же раптово, як і раніше, але Емері вже звикла до цих “спецефектів”, і не звернула особливої уваги на те, куди подівся господар. Вона більше переймалася, що і як приготувати, бо про кулінарію мала лише приблизне уявлення. У родині Гентерів хоча й не було великого достатку, але все ж господарські обов’язки виконувала служниця. Емері лише в дитинстві любила  спостерігати за її роботою.

Ось і тепер вона здогадалася, що куріпок треба спочатку обскубти. Хоча сказати легко, а от зробити… Пух і пір’я літали по всій кухні, поки дівчині, нарешті, вдалося виконати це завдання. Далі пішло швидше – вона вкинула птицю у казан, залила водою, почистила та великими шматками накришила туди картоплю, моркву, селеру, наостанок  натрусила спецій із різних баночок та поставила усе це на вогонь.  Незабаром страва була готова. Дати їй назву Емері не взялася б – для юшки вариво було занадто густим, для рагу – дещо… неоднорідним.  Ще й з казана  стирчали кінцівки нещасних куріпок, створюючи враження, що птахи просять пощади.

Але відступати було нікуди, і вона взялася сервірувати стіл. Коли годинник відлічив два удари, у кухні так само несподівано матеріалізувався маг.

 – Пахне смачно, – мовив Ян, потираючи руки, але заледве побачив вміст своєї тарілки, його ентузіазм дещо зменшився.  Він узяв виделку та ножа і спробував розрізати куріпку.

 – Оце так сюрприз! Ти забула їх випатрати?

 – А що, треба було? – здивувалася Емері.

 – Так, з тобою усе ясно!

Він узяв її за руку, поставив поряд зі столом та звелів простягнути долоні над мискою. Потім наказав повторювати за ним і промовив  кілька незрозумілих слів. Емері  якось там відтворила ту тарабарщину. І – о диво! – у тарілці замість неапетитної юшки з’явилася чудова смаженя.

 – Запам’ятала? Ну, тепер і собі начаклуй!

 – О, це так просто! – зраділа Емері. – А ще чому-небудь мене навчіть!

 – Ну, що з тобою робити, – пробурмотів маг, розправляючись з обідом. – Господиня з тебе, м’яко кажучи, кепська. Читати хоч умієш?

 – Так, і читати, й писати, і рахувати…

 – Тоді тримай, – Ян  простягнув їй книгу у потертій шкіряній палітурці, на якій було витиснено золотими літерами “Господарська магія”. – Читай і вчи напам’ять, а я потім перевірю.

***

Емері так захопилася магічними експериментами, що незчулася, як і день минув. Тепер у неї все робилося само собою – мітла підмітала підлогу, ганчірка витирала пил, посуд пірнав у миску з водою та витирався рушником, овочі самі викопувалися з городу, а казанок готував вечерю. Дівчина ж могла відпочити та погуляти по будинку, роздивляючися, що там було цікавого.

– О, бібліотека! Скільки книг, і всі, мабуть, чародійські! – в захваті промовила вона. Взяла до рук першу-ліпшу і прочитала назву – “Любовна магія”.

“Цікаво-цікаво”, – Емері сіла у м’яке крісло та заглибилася в читання. Дійшовши до розділу “Як удосконалити власну зовнішність”, вона збадьорилася і  почала експериментувати.

Через деякий час підійшла до дзеркала, щоб помилуватися результатами своїх чарів. Звідти на неї поглянула незнайомка – з довгим білявим волоссям, великими синіми очима, густими чорними бровами,  дуже пухкими губами та спокусливим бюстом третього розміру.

“Так, ще ноги подовжити,” – бурмотіла дівчина, гортаючи сторінки, аж раптом книгу рішуче вирвали з її рук. Поряд стояв Ян, який виглядав дуже сердитим.

 – Це що за самодіяльність! –  він вказав на неї пальцем. – Ану зроби все, як було!

 – Ну можна, я хоч груди трохи збільшу, – спробувала потрогуватися дівчина, але маг був невмолимий, тож довелося їй повертати свою рідну зовнішність.

 – Отак буде краще, – Ян узяв у неї з рук книгу про любовну магію. – А це я конфіскую, воно тобі ні до чого. Іди читай про господарство.

Емері похнюпилася, але попрямувала на кухню…

Якщо вас зацікавила ця історія. прочитати її повністю можна тут

А я передаю флешмоб Ярині Мартин

Смачного!

Оригінал статті на Букнет: Кухня не проста, кухня чародійська))

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Пишу для себе…

Кому цікаво – заходьте на твір “Чорна грань”. Книга бере участь у конкурсі кохання не купити. Цей твір я почала писати два роки тому, але лише зараз повернулася до нього. Знаю, що успіху мені не чекати, бо…

У-сю-сю! 2

Всім добра!

Можливо, мене не правильно зрозуміли попереднього разу і видалили мій блог, але я б хотів уточнити, що я хотів написати тільки, як я люблю вас всіх і вашу творчість!)

Більше всього мені подобаються помилки

Моя боротьба

У мене є дві п’єси на букнеті “вертеп” та “коли зупинився годинник”. Вони між собою змагаються. Але маленька проблема, дуже мало коментарів. Будь ласка потрімайте своїми коментарями.

Зимовий читацький марафон – 1 день

Триває перший день Зимового читацького марафону.

І вже маємо перші результати!

 

Марко Войт прочитав 9 творів

Олена Скуловатова прочитала 8 творів

Наталія Девятко прочитала 7 творів

Лена Муррр прочитала 5 творів

 

Інка

“Кохана Пустельного Вітру”. Анонс 9 розділу

Лавина пройшла повз караван, не забравши жодного життя. А чарівники подумки святкували спільну перемогу. Зараз вони були разом, вони були єдиною силою, що не знає ворогів і підступу, силою, у якої немає минулого, і яка розсиплеться,

Перейти до блогу