Кохання – це я!

Кохання – це я!

Кохання – це я!

Вітання всім! Цього гарного та сніжного дня я хочу продовжити чудовий романтичний флешмоб, організований нашою колегою Дарією Новіцькою )) Кохання – це я

Героїня мого роману гадала, що знайшла своє кохання, нехай навіть воно здавалося дивним, але одного дня доля показала їй, що то має бути насправді…

Отож, уривок з роману Таке дивне кохання

«…Далі був потаємний вхід до підземного світу – ну просто дуже вузесенький грот, який вимагав, аби я трохи пірнула. Потім він розширювався та темнішав, дозволяючи більш-менш вирівнятися. Витесані водою, каміння, які нависали над нами, відверто лякали та захоплювали. А прозора вода, яка оточувала нас та відбивала їх, здавалася сірою та холоднішою, ніж є насправді. Рухатися в цьому місці було не легко тому, що передусім, було страшно…

Але, поволі, просуваючись вперед, точніше, вглиб підводно-підземного царства, я відчувала, як страх замінюється зачарованістю. Й поступово, мене паралізувала та підземна краса. Я ніколи б і уявити не могла, що таке в світі існує. Велич і міць матінки природи вражала до глибини серця, викликаючи тихий щем.

– Як тобі? – запитав Сандро, дивлячись, що я не я.

– Це… Це нереально гарно! Я… – мені забивало подих від захоплення. – Я відчуваю себе нікчемною піщинкою цього дивовижного всесвіту…

– Згоден, – він всміхнувся та підійшов до мене ближче. – Іноді, щоб побачити зірки, необхідно опуститися на дно колодязя.

Я водночас зрозуміла і не зрозуміла його слова. Важко було думати, перебуваючи під землею, розглядати всі ці чудернацькі фігури зі сталактитів й сталагмітів, ще й при цьому щось міркувати.

Розгублена й перебуваючи під впливом магічної дії печери, я повністю покладалася на нього. Хлопець відчув це. Він ніжно обхопив рукою мою потилицю й нагнувся для поцілунку. Я відчувала його вологі та м’які вуста, й підкорилася. За першим поцілунком був другий. Сандро так впевнено повторював його, що мені здалося, ніби він робив це зі мною все життя. Ніби ми цілуємося вже багато-багато років…

Це було так дивно й так чарівно, що навіть не бентежило. Я не почувалася зрадницею, чи повією. Я почувалася просто щасливою від того, що він насолоджується мною.

Його погляд затуманило. Він припинив поцілунок та пригорнув мене до себе. Так захищено я ще не почувалася жодного разу. Хіба що, колись давно, років у дев’ять, коли мене обійняла мама, оберігаючи від нападу дворового пса на виході з під’їзду.

– Ходімо далі, – промовив Сандро.

– Сашко. Можна я називатиму тебе Сашко?

Він всміхнувся.

– З твоїх вуст це звучить по-дитячому, – відказав й взяв мене за руку.

Мабуть, зараз мої очі сяяли, мов ті невидимі зорі, чи ці столітні нарости, коли на них світив ліхтар. І єдине, чого бажало моє серце – розділити цю безмежну радість зі своїми крихітками.

– В мене є діти, – сказала просто.

– Як їх звати? – так само просто запитав.

– Данилко й Кирилко.

– Сумуєш за ними?

– Дуже…

Він знову мене пригорнув, але вже не зупиняючись. Так ми йшли вдвох, повільно переступаючи в прохолодній воді та висвітлюючи собі шлях. Тільки зараз я помітила, що від двох ліхтариків, спрямованих в один бік, світла набагато більше, ніж від одного…»

І, на правах автора історій про кохання, хочу сказати одну маленьку, але важливу річ) Любімо себе, дівчата! В першу чергу любімо себе! Давайте будемо собою в будь-якій ситуації! Давайте дозволяти собі бути щасливими просто так, від того, що займаємося улюбленими дрібницями! А кохання обов’язково прийде, навіть не сумнівайтеся!))

І пам’ятайте!

Дякую за увагу! Кого не лякає багато роздумів, запрошую на свою сторінку та до своїх книг! Ваша Інка Вікторова

 

Оригінал статті на Букнет: Кохання – це я!

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

До уваги читачів, авторів-початківців й не тільки!

Допоможете мені – допоможу Вам;) 

Гадаю, багатьом на сайті відомо, як важливо авторам-новачкам знати, що думають читачі з приводу їхніх творів, бо ж тільки таким чином можна з’ясувати, як діяти далі, аби твір набрав популярність.

Любителям історичних романів

Друзі, хочу запросити всіх читачів, котрі полюбляють книги історичної тематики, але для яких у той же час важливо, щоб твори були динамічні і  не нудні – зазирнути на сторінки мого роману “Тисячу років тому”

Хочу

Троянда кохання. Новинка 2021

Перший анонс у 2021 році!

Пропоную одразу перейти до суті))

Прем’єра нової книги у 2021 році вібудеться 24 лютого

Назва: “Троянда кохання” (троянда тут не просто так, а чому дізнаєтеся читавши книгу;)

Жанри: сучасна

Роздуми про 69

Коротше, моя цифіра, магічні 69 з усіх сторін)) зникла))

Я вже, грішним ділом, подумав на мене злі божества анафему наслали. 69 зі мною були ледь не пів року)) дякую вам всім сердешно.

Так от я ж давай мозковий штурм і вийшло

Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років

Історія останніх 100 років хоч і була нібито недавно, але досить сильно спаплюжена радянською цензурою та пропагандою. Мало хто в СРСР наважувався відверто писати про побачене та почуте в ці буремні рок

Перейти до блогу