“Кохання – це я!” Моя черга)

“Кохання – це я!” Моя черга)

“Кохання – це я!” Моя черга)

Привіт, мої хороші!

 Хочу сказати, що дійсно згодна з цією чудовою цитатою, тому що для щастя потрібно всього лиш небагато 🙂

Ось і настала моя черга взяти участь у романтичному флешмобі від Дашуні Новіцької!

*дякую їй за такий чудовий арт до моєї історії*❤

Ну, і за традицією, додам найперший романтичний уривок з книги “Змушені:Вокаліст”:

 

“— Ти граєш, так? Я ж точно знаю, що твої відчуття та почуття мені кажуть протилежне. Може, ми просто перестанемо брехати собі? — знову шепоче Марк, прищурюючи очі. Та раптом він починає цілувати мене ще з більшим напором, якого я від нього, чесно кажучи, не очікувала. Навіть противитись недобре, коли тобі цим цілунком кидають виклик. А я з тих, хто завжди стоїть до кінця! В усьому. Тому, я повинна відповідати ще з більшим натиском.

Довгоочікуваний дощ ллється несподівано, так, ніби хоче повністю полити цю суху землю. Вітер стає ще злішим: тріпає одяг, волосся, дряпає шкіру, але ми дружно не звертаємо на ці катаклізми увагу.

Здається, цілуємось ми нерозважливо, забувши про те, що всього лиш хочемо зберегти конспірацію перед «об’єктом». Поцілунок був схожий на неабияку боротьбу двох ідіотів, які все-таки дориваються одне одного, бо кожен з них бажає приспати пильність іншого. Зате, тут же пропадає відчуття прохолоди, і стає дуже тепло, а трохи пізніше навіть жарко.

— Ти мене вирішила приручити, відьмо? — через декілька хвилин, в перерві, тихо питає Соколовський, змусивши мене радісно кивнути, щоб знову так сильно обійняти гидкого Марка і зламати йому усі ребра. Ребра йому зламати не виходить, але обіймати — так, наприклад, ті самі плечі, за якими я вже давно спостерігаю, і кудись з цим усім падати, падати, падати…

Моя голова ще ніколи в житті так не крутилась. Мені й, справді, здається, що я — особиста відьма Марка, полунична, малинова, апельсинова — неважливо яка. Просто відьма! І просто зобов’язана бути поруч з ним та робити його щасливішим.”

Усім добра та печеньок)

Муа❤

 

Оригінал статті на Букнет: “Кохання – це я!” Моя черга)

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Замальовка з життя

***

Відколи не стало бабусі, наш дід, поважний пенсіонер з усіх боків, почав навідувати нас щонеділі в обідню пору. Його друга дружина, чи краще сказати громадянська дружина, після того, як ввели субсидію, варила неправильний

❤️❤️❤️ “Добровільно залежна” оновлення ❤️❤️❤️

Привіт, любі читачі.

Трішки розвантаживши графік, я зрозуміла, що зможу і далі продовжувати в тому ж режимі, тож оновлення роману “Добровільно залежна” будуть щодня крім вихідних!

Гарного вечора ❤️

Улюблений жанр.

Привіт усім. Мені найбільше подобається два жанри: детективи і любовні романи. А які вам?

Новини для вас і промокоди.

Дорогі читачі,

Доброго вам недільного вечора. Дякую, що ви зі мною. Дуже ціную кожного з вас. Сьогодні маю хорошу новину.

Хочу подарувати 2  промокоди на безкоштовне читання дуже ніжної історії кохання «Вогник для

У Вас таке було?

Не рідко в мій мозок, як сніг на голову, валиться ідея книги. Я намагаюсь їх куди-небудь записати, про всяк випадок. Кожен раз: записала – забула, продовжую працювати над письмом вже викладаного роману. 

Вже більше трьох

Перейти до блогу