КВАРТИРНИК «ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД»: ВІДКРИВАЄМО ЖІНОЧЕ КОЛО «ЖИВА»
2025-07-15 00:00:00 НСПУ

У Літературно-меморіальному музеї М. Т. Рильського 19 липня (субота) о 17:00 — нова зустріч учасників квартирника «Троянди й виноград». Цього разу у гостях — відразу п’ять чарівних творчих панянок, які створили жіноче коло «Жива»: Світлана Махно, Наталя Бондар, Марта Ничай, Марина Раєцька та Вікторія Колесник.

Перш ніж ми зберемося серед троянд та інших сезонних квітів на обійсті Максима Рильського, — зважаючи на те, що учасниць буде відразу кілька, поговорити з кожною буде про що, а чай у горнятках стигне швидко, — радимо прийти підготовленими і вже дещо корисне знати про наших прекрасних гостей. Бодай те, що жіноче коло «Жива» — це більше, ніж клуб. Це простір сили, де жінки не лише знаходять підтримку, а й самі стають підтримкою для інших.

«Тут жінки дозволяють собі бути справжніми. Без масок, без змагання, без тиску. Із радістю й болем, із надією та втомою — живими. Те, що нас об’єднує, — ідея сестринства. Те, що не вимагає пояснень, але завжди дає відчуття: ти не одна», — пояснюють учасниці неформального колективу.

Кожна жінка «Живи» — окрема історія, іноді болюча, іноді світла, але завжди гідна бути почутою. Ці історії оформлюються в оповідання та есеї. Учасниці клубу є авторками прозових текстів у трьох збірках: документальній «Київ. Жінки. Війна» і двох художніх «Київ. Люди. Зима» та «Розкажіть мені про Крим» (упорядниця Міла Іванцова).

«Ми віримо в трансформацію. У силу змін, що народжуються зі щирої розмови, із дотику руки, з усмішки, крізь сльози», — додають жінки.

Клуб «Жива» народився в непрості часи, але саме тому його учасниці цінують кожну мить — і спокою, і боротьби. Вони мають різні професії та життєві історії, але єднаються в найважливішому: у прагненні бути цілісними, живими, правдивими. Для них немає «правильного» болю чи «достатньої» втрати. Є простір, де можна говорити. Або мовчати. І тебе зрозуміють.

«Ми не рятуємо світ, але змінюємо життя. Спочатку — своє. Потім — одна одної. А далі вже й світ не такий, як був».

«Жива» — це про пам’ять, опору й надію. Про те, що навіть у найтемніші часи жінка може залишатися світлом — для себе, для інших, для світу. Жіноча сила — у взаємоДІЇ і взаємній підтримці ідей і стремлінь одна одної. Ідеї стають об’ємнішими й цікавішими, коли їх обдумує не одна голова.

«Разом зберігаємо, примножуємо, та з вдячністю ТВОРИМО історії», — зауважують учасниці жіночого кола.

І — коротко про кожну.

Світлана Махно — киянка, волонтерка Мальтійської служби допомоги, координатора тренінгів із першої домедичної та психологічної допомоги. Засновниця жіночого кола взаємопідтримки «ЖИВА». Мрійниця з юридичною освітою. За фахом — юрист-міжнародник, працювала у сфері страхування, а нині займається законопроєктною діяльністю в атомній енергетиці. Але справжня її пристрасть — писати. «Я письменниця, яка створює альтернативні реальності».

Наталя Бондар за освітою педагог-економіст. За покликанням — фантазерка. Народилася в родині вчителів на Кропивниччині. До 20-річного віку вважала, що педагогіка — це її професійний шлях і збиралася продовжувати сімейну династію. Але згодом вирішила спробувати себе в графіці — гени тата-художника дали про себе знати, і замість роботи в школі пішла на курси комп’ютерного дизайну. Бажання здобути нові навички та випробувати себе в інших сферах діяльності привело до менеджменту, а потім і до бухгалтерії. Уміє шити, плести, ліпити, складати, створювати щось цікаве практично з усього, що потрапляє до рук. Робить авторські ляльки, прикраси з ювелірної смоли. У малюванні випробувала акварель, гуаш, пастель, олійні фарби, чорнило та каву. Але незмінною любов’ю залишається звичайний графітний олівець. Портрети, написані олівцем, уже давно вийшли за межі України, бо є в сімейних колекціях у Франції, Норвегії, Італії. Створює ілюстрації до артпроєктів «Неймовірні жінки України», «Кохайтеся, чорнобриві», «Дитячі молитви», «Я — жіночого роду». Графічні роботи експонувалися на виставках в містах України, Австрії, ОАЕ, Німеччини. Також Наталія пише оповідання, є співавторкою творів у збірках «Київ. Жінки. Війна», «Київ. Люди. Зима».

Марта Ничай — художниця, ілюстраторка, дизайнерка. Створює арт щиро, яскраво і з характером. Кожна її робота — це емоція, що стає формою, кольором, сенсом. Ілюстрації, як і розписи, не просто прикрашають, вони говорять. Малює з дитинства, починала зі стін і меблів удома. Закінчила Мистецький інститут і весь цей час пробує себе в різних формах творчого прояву: розпис стін, створення барельєфів, редизайн меблів, декор камерних весіль та консультації з дизайну інтер’єрів, розпис одягу, створення прикрас, ілюстрації, постери, портрети. Її розписи вже живуть у містах Польщі, Хорватії, Великої Британії та служать лотами на благодійних аукціонах.

Марина Раєцька за освітою інженер-економіст. Чверть віку пропрацювала в «Аерофлоті». Потім стала флористом. Із виходом на пенсію поринула у вир навчання, спілкування з друзями, творчості: грала у спектаклях, знімалася в любительському кіно, писала вірші. Згодом відчула, що прийшов час ділитися надбаним. Так потрапила на благодійний «Кураж-базар», звідки почалося волонтерство з дітьми з інвалідністю. Опинившись у Жіночому колі «Жива», почалося зростання як авторки оповідань, які були надруковані в трьох збірках та журналі «Жінка».

Вікторія Колесник — киянка, підполковник поліції у відставці. Не боїться кидати виклик усталеним стереотипам. Своїм прикладом доводить те, що вік — це лише цифра, а пенсія — не завершення, а початок нового, змістовного етапу життя. Улюблений вислів: «Не всі пенсіонери — люди похилого віку, і не всі люди похилого віку — пенсіонери». Професійна й життєва траєкторія — це шлях постійного пізнання та розвитку. Досвід, наукова допитливість, зацікавленість у психології й духовних практиках — це не окремі напрями, а взаємодоповнювані складові особистісного становлення. Після виходу на пенсію за вислугою років вирішила спрямувала свій дослідницький потенціал у наукову сферу. Поглибивши знання в галузі права, обрала пріоритетним напрямом діяльності питання цивільного захисту, а також вивчає психологію та езотерику. Активно працює у сфері цивільного захисту, бере участь у наукових дослідженнях, продовжує навчання в аспірантурі та активно розвивається в особистісному й духовному вимірах. Насамперед прагне залишатися джерелом натхнення, життєвої енергії та прикладом невичерпної сили духу.

***

Тепер уже точно — беріть із собою різні смаколики до чаю — і до нас! Бо не лише буде цікава і змістовна бесіда, нові книги, рядки поезій, а й трохи поспіваємо зі спеціально запрошеними гостями.

Модераторка — письменниця й журналістка Юлія Бережко-Камінська.

Партнерами «Троянд і винограду» є Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова», всеукраїнські видання «Літературна Україна» та «Українська літературна газета», Кабінет молодого автора НСПУ.

Отже, долучайтеся!