Знайомства героїв)
Вітання)
Розкажіть як познайомилися героїй ваших книг? Бо ж інколи це може бути звичайна банльність, інколи романтичний випадок чи погляд в очі, інколи нещасний випадок)) Але зустріч одного дня, може змінити всі наступні дні, або ж взагалі перевернути життя…чи радше повернути у романтичну сторону))
Почнемо з героїв новинки “Солодкий перець чилі”.
Знайомство героїв цієї книги якраз таки почалося з нещасного випадку) Бо одного дня сталося так, що друг і подруга випадково поцілувалися (ахах…хоча я хз як таке може трапитися випадково, але буває всіляке) і от Софія не придумала нічого кращого як втекти від свого дружка? Ох…а як же втекти від нього, якщо він на мотоциклі? Забігти в маршрутку. А тим часом Софію помітив інший красунчик Ден, і от йому сподобалася дівчина, і він кинувся її наздоганяти. А вона то швидко бігла, правильно, бо ж від моцика не так легко втекти)). Тому у Дена не було часу дивитися по сторонах)) Тому халепа…він не помітив того моцика, на якому Ален теж наздоганяв Софію. Ох..ну і маємо ДПТ. У Дена ще й нога зламана, а на іншій вивих. Алену більше пощастило – відбувся синцем на дупі, бо гепнув)) Моцик не постраждав. А Софія взагалі вирішила, що най собі хлопці тепер розбираються з своїми ногами і дупами)) і поїхала..на тій маршрутці))
Софія
Дружок Софії – Ален
Хлопець Софії (майбутній) – Ден
А от знайомство Каріни та Тимофія (герої книги “Відлюбилося” ) відбулося внаслідок іншої прикрої події)) звісно не такої травматичної, як у попердніх героїв книги, але все ж…Отож..їх обох послали на перездачу з латинської мови. І Тімоха вирішив приміряти на себе роль викладача, а Каріна дічина довірлива все йому розказала….ну зате таки пятірку отримала..ще й кохання на все життя))
Цитата з книги:
“— Можна? – несміливо запитала Каріна показуючи голову з-за дверей.
— Треба! – сказав їй Тимофій, що теж прийшов перездавати залік. Посміхнувся про себе, радіючи такій несподіваний приємній компанії.
— Я перездавати латинь, – пояснила Каріна проходячи всередину і зачиняючи двері.
— Я так і зрозумів, – загадково посміхнувся Тимофій оцінюючи дівчину пронизливим поглядом. — Сідайте ось тут, – вказав він на крісло навпроти себе.
Каріна сіла на крісло і несміливо поглядала на хлопця навпроти себе. І чому у них не викладає такий миленький викладач? Правду подруга казала, що на таке теж треба везіння.
— Вибачте, а чому ви в халаті? — запитала трохи посмілівши. Адже в коледжі білі халати носили лише студенти.
— А ви хотіли б щоб я був без халата? – розсміявся Тимофій вганяючи дівчину у фарбу. Каріна розгублено забігала очима ймовірно думаючи куди себе подіти. — Так, я ж ще фельдшером на швидкій підробляю, – пояснив Тимофій опираючись на стілець і демонстративно закидаючи ногу на ногу.
— А, вибачте, – видавила із себе, думаючи про себе як вона зараз здаватиме залік перед цим безцеремонним викладачем, якщо вона геть забула всі слова. Намагалася пригадати бодай щось, але в голові наче чорна діра.
— То як вас звуть, мила дівчино? – запитав Тимофій нахиляючись ближче.
— Каріна Макова. Перша фарм-бак А група.
— Добре, Каріно Макова, – посміхнувся Тимофій, відхиляючись назад. — То чого ви так почервоніли наче мак? – хитро примружився Тімоха. — Чи вам сподобався викладач? – прищурився хлопець.
Каріна набрала повний рот повітря, намагалася щось сказати, але чорна діра повністю охопила розум, тепер вона не те, що латинських слів не пам’ятала, взагалі будь-які слова забула.
— Ну ви теж нічого така, але ви ж розумієте, що лише за ваші гарні очі, я вам не можу залік зарахувати, – посміхнувся Тімоха підпираючи рукою голову.
— Ну то давайте, ставите якісь запитання, – нарешті заговорила Каріна подумки налаштовуючи себе на повторну перездачу.”
А знайомсто Віри та Артура з книги “Бути другом”, як не прикро це казати, але почалося з брехні(. З сторони Віри. Була вона жінкою корисливою, що ж тут сказати…і планувала обібрати бідного Артура до нитки. А для знайомства використала тригерний для чоловіка гачок, підлаштувавши обставини їхнього знайомства під зутріч Артура з його першим коханням. Так, щось я сформолювала речення неправильно, але сподіваюся ви зрозуміли моє поснення)). Одним словом, потім все полетіло трохи шкереберть…плани Віри себто, бо ж покохала щиро цього чоловіка, але щоб бути з ним довелося платити врази вищу ціну.
Продовжимо можливо в іншому блозі))
А як познайомилися ваші герої? Яка зустріч є вашою улюбленою? (якщо ви автор) Якщо читач, яка зустріч героїв найбільше запамяталася..з якої книги?
Гарного часу доби!
телеграм
Оригінал статті на Букнет: Знайомства героїв)
Блог
В’ячеслав Гук. «Самота – це єдине, що залишається і належить живим…»“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
* * *
Той час цілком перевершив сумніви, сховані в глибині
єства, як зроблений наспіх запис у метриці, немов знак,
що змерхла яскравість осінніх
Привіт мої любі. Я оце подумала, що давненько нічого такого не писала у блозі разом зі своїми тарганчиками й тому спішу виправитися, а якщо точніше, то почати вас знайомити з Ельтанарією де відбуваються описані у моїй
Записки початківця-автораВсім привіт!
Я зовсім нещодавно почала пробувати себе в письменництві й вирішила викласти першу історію, над якою зараз працюю. Для мене це новий досвід, і я лише вчуся всьому — від того, як розповідати історію, до того,
Записки начинающего автораВсем привет!
Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Роман «Дім для Дома» Вікторії Амеліної отримав грант PEN Translates у Великій БританіїРоман Вікторії Амеліної «Дім для Дома» (Dom’s Dream Kingdom) отримав грант PEN Translates — ключової програми підтримки перекладної літератури, яку реалізує English PEN. Про це повідоми
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.