За сторінками…Випуск 1. Мені соромно

За сторінками…Випуск 1. Мені соромно

За сторінками…Випуск 1. Мені соромно

Привіт, поціновувачі слова!

Чому “За сторінками”? Мені здалось, що це цікаво, атже наш напрямок не можна назвати “за кадром” або ж “за кулісами” чи “за сценою”. Авторська праця ховається за сторінками.

Отож, за сторінками… Я буду ділитись з читачами і колегами-авторами своєю буденністю: як пишу, як з’являється ідея твору, як з’являються улюблені персонажі. Повірте, це дуже цікаво, а інколи і неочікувано. 

Запрошую своїх коллег до взаємодії:) 

 

Оскільки сьогодні перший “випуск”, я хочу трохи розказати про себе і поділюсь своєю проблемою (бо для автора, це дійсно проблема).

Мене звати Оля Дзюба, я не використовую псевдонім. Коли реєструвалась на порталі, вирішила підписатись своїм іменем, бо вже доросла до того віку, коли мені подобається прізвище (ага, були часи, коли я страшенно не любила).

Перші слова першої історії (я не називаю свої твори книгами) написала влітку 2010. Не знаю, що на мене тоді найшло, але я відкрила word на компьютері і почала писати. І так засіла за писанину, що написала 5 сторінок word. В мене не було якого плану. Я не уявляла на скільки сторінок ротянеться твір і чи завтра взагалі сяду писати. Просто писала і все. До речі, той твір так і лежить “в столі”. Поки, хай там і буде, в мене є нові ідеї:)

До 2016 року ніхто не знав, що я пишу. Взагалі. Я так соромилась сказати комусь, що пишу книги (можливо, тому “книги” замінила на “історі”), хоч я нічого кримінального не робила. Коли до мене хтось заходив в кімнату, я зі швидкістю блискавки ховала той word і відповідала, що я просто сиджу (комічна і та сама “неловка” ситуація).

І коли я показала той перший твір подрузі, а вона дала його своїй знайомій і та сказала:”Вау”, я почервоніла. Моя подруга тоді на кожному кроці мене “рекламувала”. Ми і справді були цікавим творчим тандемом: вона – художниця, я – письменниця (але мені ближче “автор”). Мама дізналась про моє захоплення (а хтось скаже “талант”) випадково, а потім я ще довго наважувлась показати чим я займаюсь довгими годинами в кімнаті. Але врешті-решт, через чотири роки ( восени 2014) мама отримала 150 аркушів А4, друкових з обох сторін. Критики в свою адресу, я не почула, але мама констуктивно пройшлась по історії, сказала, що змінити і що ідея їй сподобалась.

Зізнатись чесно, я зараз не всім можу сказати, що пишу історії. І дуже рідко роблю публикації в соціальних мережах про своє хоббі.

І ось тут в мене запитання до своїх колег. Чи була у вас така проблема? І як ви вирішили?

 

Оригінал статті на Букнет: За сторінками…Випуск 1. Мені соромно

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

На 83-му році життя помер відомий буковинський поет Василь Васкан

Про це повідомили на сайті tva.ua.

«Сьогодні, 7 грудня 2023 року, на 83-му році життя зупинилося серце Василя Васильовича Васкана.

Про це повідомляє Молодий буковинець, посилаючись на журналіста-к

В ЄС ціни на книжки ростуть повільніше за інфляцію

Упродовж останніх 20 років ціни на книжки в Європейському Союзі стабільно були нижчими від рівня інфляції. Про це йдеться у звіті Федерації європейських видавців (FEP) за 2022-2023 рок

Полонений росією журналіст Хилюк отримав нагороду PEMC

Український журналіст і кореспондент УНІАН Дмитро Хилюк, котрий майже рік перебуває в полоні в росії, отримав відзнаку Платформи європейської пам’яті та сумління (Platform of European M

Ідентичність: книжки про українське минуле та сьогодення

Інтернет-магазин бізнес-літератури кniga.biz.ua 2020 року для популяризації українських авторів, їхніх книг та ідей заснував власну премію KBU AWARDS. Перших переможців у двох номінація

Максим Буткевич перебуває в колонії на окупованій Луганщині

Український правозахисник та військовополонений Максим Буткевич перебуває у виправній колонії №2 міста Хрустальний на території окупованої Луганської області. Про це Інституту масової і

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"