Запрошую до новинки ❗
Запрошую до новинки❗
Я така хитрунка. Навмисно збрехала чоловіку, що не встигну приїхати додому на нашу річницю, що не було квитків на поїзд, що сестра не хотіла відпускати і благала, ще трохи залишитись. А сама вже вдома, розпакувала валізу, купила святковий торт, одягла сексуальну білизну і чекаю свого коханого, щоб привітати з нашим святом.
Буде йому сюрприз.
Коли вхідні двері відчиняються, я в той час на кухні. Вже накрила стіл: зробила салат, канапок, запекла курку, відкоркувала улюблене вино Андрія.
Прислухаюсь до шуму у коридорі і посміхаюсь. Нарешті він вдома, зараз буде йому несподіванка. Уявляю його здивоване обличчя, коли зрозуміє, як хитро я його розіграла і наша річниця буде відсвяткована. Схвильовано зітхаю, беру торт і прямую йому на зустріч.
Та з кухні так і не виходжу, завмираю від шоку, почувши тихий жіночий сміх. Неприємне відчуття засідає в грудях, у вухах голосно гупає, і заважає нормально почути, що ж відбувається у коридорі.
– Давай, – звучить задоволений голос мого чоловіка. – Я хочу, щоб ми зайнялись цим прямо тут.
– Зачекай, Андрійчику, ти занадто поспішаєш, – грайливо промовляє чужа жінка. – Може спочатку пригостиш мене чимось. Може запропонуєш вина.
– Потім, моя маленька, – між словами чую звуки поцілунків і мене починає нудити. – В мене є дуже смачне вино. Я навіть яєчню тобі зроблю на сніданок. А зараз не брикайся. Я так довго чекав. Ти до останнього не піддавалась. Навмисно мене запалювала все більше. І тепер я ледь стримуюсь.
– Бо все ж таки з Любою ми гарно товаришуємо. Я не хотіла її ображати.
Серце завмирає, а дихати стає неможливо. Руки трусяться, перед очима все пливе. Я ледь стою, щоб не впасти, щосили тримаю той клятий торт. Наче та дурепа, вся наряджена, готова привітати коханого. А він навіть не думає про мене. Привів у наш дім іншу жінку, вирішив з нею розважитись.
В нашу річницю.
https://booknet.ua/reader/geroi-z-minulogo-b440190?c=4801277&p=1
#зрада_та_розлучення
#вагітна_героїння
#справжній_чоловік
Оригінал статті на Букнет: Запрошую до новинки ❗
Блог
В’ячеслав Гук. «Самота – це єдине, що залишається і належить живим…»“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
* * *
Той час цілком перевершив сумніви, сховані в глибині
єства, як зроблений наспіх запис у метриці, немов знак,
що змерхла яскравість осінніх
Привіт мої любі. Я оце подумала, що давненько нічого такого не писала у блозі разом зі своїми тарганчиками й тому спішу виправитися, а якщо точніше, то почати вас знайомити з Ельтанарією де відбуваються описані у моїй
Записки початківця-автораВсім привіт!
Я зовсім нещодавно почала пробувати себе в письменництві й вирішила викласти першу історію, над якою зараз працюю. Для мене це новий досвід, і я лише вчуся всьому — від того, як розповідати історію, до того,
Записки начинающего автораВсем привет!
Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Роман «Дім для Дома» Вікторії Амеліної отримав грант PEN Translates у Великій БританіїРоман Вікторії Амеліної «Дім для Дома» (Dom’s Dream Kingdom) отримав грант PEN Translates — ключової програми підтримки перекладної літератури, яку реалізує English PEN. Про це повідоми
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.